Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №487/2644/26 — Миколаївський апеляційний суд

15.07.26

33/812/240/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“15” липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючої – судді Фаріонової О. М.

за участю секретаря Гулого С. В.

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Капіноса І. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 к.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

28 березня 2026 року о 12 год. за адресою: АДРЕСА_2 , біля 1-го під`їзду, ОСОБА_1 в ході виниклого конфлікту висловлювалась нецензурною лайкою, ображала ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Зазначила, що вона нецензурною лайкою до ОСОБА_2 не висловлювалась. Вказала, що відносно неї ОСОБА_2 та його дружиною були здійсненні протиправні дії, які призвели до нанесення їй легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 заподіяв їй удар в обличчя, і лише після цього вона відповідала ОСОБА_2 .

Зазначила, що вказані обставини відбувались фактично без свідків, так як свідок ОСОБА_3 пішла додому. Вважає, що суд при прийняті рішення не врахував, що окрім її пояснень та пояснень ОСОБА_3 , в матеріалах справи є інші докази її невинуватості. Стверджує, що вона звернулась до поліції з заявою про те, що їй заподіяно тілесні ушкоджені ОСОБА_2 . Також суд не звернув увагу на наявність лікарських документів та постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 10 квітня 2026 року по справі №487 /2645/26, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні протиправних дій щодо неї 28.03.2026, шляхом нанесення удару в обличчя. Судом встановлено, що ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. Зазначене, на думку апелянта, підтверджує, що відносно неї були здійсненні протиправні дії, а вона лише відповідала на ці дії. Тому вважає, що суд належним чином не встановив, чи вчинено адміністративне правопорушення, та чи вона в ньому винна.

Позиції учасників судового провадження.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисник Капінос І. І., підтримали апеляційну скаргу просили її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 до апеляційного суду не з`явився, його представник просила розглянути справу за відсутності потерпілого, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає дійшов таких висновків.

Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції при постановленні рішення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення.

У протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 874827 від 28.03.2026 зазначено, що 28.03.2026, о 12 год. за адресою: АДРЕСА_2 , біля 1-го під`їзду, ОСОБА_1 в ході виниклого конфлікту висловлювалась нецензурною лайкою, ображала ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, тобто як вчинення дрібного хуліганства.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

Дрібне хуліганство – це форма адміністративного правопорушення, яка включає в себе умисні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Для визнання дій дрібним хуліганством вони мають бути вчинені в громадському місці та носити характер порушення громадського порядку.

Утім, у цій справі протокол про адміністративне правопорушення, який є доказом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, не містить даних про те, що ОСОБА_1 своїми діями порушила громадський порядок і спокій громадян.

Немає їх і в матеріалах справи та не встановлено в ході перевірки й дослідження обставин під час апеляційного розгляду.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 , він просив вжити заходи до ОСОБА_1 , яка вчинила дрібне хуліганство біля будинку по АДРЕСА_2 , а саме висловлювалась нецензурною лайкою, порушила громадський порядок та спокій громадян.

Ці самі обставини відображені у письмових поясненнях ОСОБА_2 , згідно яким 22.03.2026 близько 12:00 год у нього виник конфлікт з його сусідкою біля під`їзду АДРЕСА_3 , яка ображала його та його дружину нецензурною лайкою. Зазначив, що в ході конфлікту він наніс ОСОБА_1 удар у плече, а вона його подряпала нігтями.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 28.03.2026, близько 12:55 год., вона виходила з під`їзду будинку, та у дворі були сусіди. Між нею та сусідкою ОСОБА_4 відбувся словесний конфлікт, в ході якого вони виражалися нецензурною лайкою. В подальшому до цього конфлікту приєднався її чоловік ОСОБА_2 , який застосував щодо неї фізичне насильство, а саме: наніс два удари в обличчя від яких вона впала. Після чого він продовжував до неї наближатися, але втрутилася ОСОБА_4 та відтягнула свого чоловіка. В ході конфлікту вона подряпала ОСОБА_2 обличчя, оскільки захищалась від його дій. Також додала, що раніше між нею і ОСОБА_5 також був конфлікт і вона зверталась у поліцію.

В суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Суду пояснила, що 28.03.2026 сталась словесна суперечка з приводу того, що вона ногою відчинила двері до під`їзду. Їй зробили зауваження, на це вона відповіла, але не висловлювалась нецензурно. Вже після того, як їй ОСОБА_2 наніс їй удари, вона нецензурно висловилася, що було реакцією на заподіяний удар.

В матеріалах справи також наявні пояснення свідка ОСОБА_3 , з яких слідує, що вона разом з сусідами сиділи на лавці біля під`їзду, з якого вийшла ОСОБА_1 і сильно гупнула дверима, на що ОСОБА_4 зробила їй зауваження та між ними почався конфлікт, в ході якого вони один одного ображали нецензурною лайкою. Суть конфлікту свідок не запам`ятала. Потім вона пішла геть та не брала участі у вказаному конфлікті.

Тобто, з наведених письмових пояснень вбачається, що конфлікт між сусідами виник у зв`язку з особистими неприязними відносинами. Ці дії з боку ОСОБА_1 (обопільне з потерпілим та його дружиною висловлювання нецензурною лайкою під час сварки) не охоплюються умислом на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки за цією статтею умисел особи спрямований на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Дії ОСОБА_1 були зумовлені особистими мотивами, а не хуліганським мотивом, та спрямовані конкретно щодо ОСОБА_2 , який у ході конфлікту наніс їй удари в обличчя, від яких вона захищалась, і вочевидь, що ці дії не були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.

Окрім того, суд також зазначає, що свідок ОСОБА_3 , письмові пояснення якої містяться в матеріалах справи, не бачила безпосередній конфлікт між ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_2 , а бачила лише конфлікт з ОСОБА_4 (дружиною потерпілого), що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не ставиться у провину. Сам конфлікт з потерпілим ОСОБА_2 свідок не бачила, оскільки пішла геть.

Вказані обставини у сукупності із фактичними обставинами справи, та доказами, наявними у справі, викликають обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні нею дрібного хуліганства, і як наслідок, наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 28.03.2026 мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів.

За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови. Тому є підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О. М. Фаріонова