Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №734/1806/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1806/26

Провадження № 2/734/1002/26

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 липня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бузунко О. А.,

за участю секретаря судового засідання Шапки О. О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідно до розписки (договору позики) від 12 лютого 2026 року позивач надав відповідачу ОСОБА_3 у борг 100 000 грн. Відповідач зобов`язався повернути грошові кошти в строк до 28 лютого 2026 року.

Позивач вказує, що в порушення зобов`язань відповідач не повернув кошти у встановлений розпискою строк, ухиляється від виконання боргових обов`язків, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 100 000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 20 000 грн. 00 коп. (передбачена ропискою) та судовий збір в сумі 1311,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовну заяву, просив задовольнити вимоги та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлення про виклик скеровувалось за місцем реєстрації та місцем проживання відповідача, яке вказане в розписці, однак повернулось не врученим з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи за відсутності відповідача, провівши заочний розгляд.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 12 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_2 у борг готівковим способом грошові кошти у сумі 100 000 грн. у якості позики, на підтвердження чого ОСОБА_3 написав розписку, зі строком повернення коштів до 28 лютого 2026 року. У разі неповернення у встановлений строк грошових коштів відповідач зобов`язується виплатити пеню в розмірі 20 % від суми за кожен місяць прострочення. Факт написання розписки також зафіксовано на відеоносієві, де, серед іншого, вказано, що після повернення коштів оригінал розписки повертається кредитору.

Позивачем надано суду оригінал розписки, що свідчить про те, що відповідач своїх зобов`язань за договором позики не виконав.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів закріплена в ч.2 ст.640 ЦК України, згідно якої, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Верховний Суд у постановах від 22 серпня 2019 року по справі № 369/3340/16-ц та від 06 квітня 2020 року у справі № 464/5314/17 сформував висновки про те, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця. Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість за договором позики від 12 лютого 2026 року в сумі 100 000 грн та пеня в розмірі 20 000 грн. (за місяць прострочення виконання зобов`язань).

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 311грн. 20 коп., які у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 206, 259, 264, 265 , 267, 274-279, 280 ЦПК України, ст. 533, 551, 1046, 1048, 1049 ЦК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12 лютого 2026 року в сумі 100 000 грн, пеню в розмірі 20 000 грн. (за місяць прострочення виконання зобов`язань) та судовий збір в сумі 1 311грн. 20 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Олена БУЗУНКО