Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №687/77/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 687/77/26

Провадження № 22-ц/820/1291/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2026 року (суддя Горобець Н. О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У січні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 06.03.2024 з ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1360-5063, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 4000 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 30 днів, знижена процентна ставка - 2,5% в день, стандартна процентна ставка - 2,5% в день. ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 09.12.2025 виникла заборгованість у розмірі 34000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 4000 грн, прострочена заборгованість за процентами - 30000 грн. Товариство прийняло рішення про застосування до позичальника Програми лояльності і часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 14000 грн за умови погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20000 грн. Прострочена заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складає - 4000 грн, прострочена заборгованість за процентами - 16000 грн, всього 20000 грн.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 4000 грн заборгованості за кредитним договором № 1360-5063 від 06 березня 2024 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права. Вважає помилковим висновок суду про несправедливість умов договору. Розмір процентів за користування кредитом визначений за спільною згодою сторін, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦПК України. Заборгованість за процентами визначена відповідно до умов договору. Суд першої інстанції безпідставно обмежив розмір денної процентної ставки на рівні 1% за період з 06.03.2024 по 30.12.2024, оскільки зазначений період є перехідним, а відтак висновок суду не відповідає положенням частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Товариство правомірно здійснювало нарахування процентів за ставкою 2,5% на день.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що 06.03.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1360-5063, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 4000 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 30 днів, знижена процентна ставка - 2,5% в день, стандартна процентна ставка - 2,5% в день. Дата надання/видачі кредиту 06.03.2024. Дата повернення (виплати) кредиту 30.12.2024 року.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1360-5063 від 06.03.2024, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS» та паспорт споживчого кредиту підписані 06.03.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): А0096.

Згідно з листом АТ «Універсал Банк» від 13.03.2026 на ім`я ОСОБА_1 банк емітував платіжну картку № НОМЕР_1 .

Довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і квитанцією від 06.03.2024. підтверджено перерахування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за допомогою платіжної системи LIQPAY на вказаний ОСОБА_1 картковий рахунок згідно з договором № 1360-5063 від 06.03.2024 грошових коштів у сумі 4000грн.

ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 09.12.2025 виникла заборгованість у розмірі 34000 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 4000 грн, прострочена заборгованість за процентами - 30000 грн.

За рішенням позивача із застосуванням до позичальника Програми лояльності частково списано заборгованість за нарахованими процентами у сумі 14000 грн за умови погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20000 грн.

За розрахунком позивача залишок простроченої заборгованості ОСОБА_1 за кредитом складає 4000 грн, прострочена заборгованість за процентами - 16000 грн, всього 20000 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в позові про стягненя процентів, суд виходив з того, що умови укладеного між сторонами договору щодо встановлення денної процентної ставки за договором 2,5% відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. Розрахунок заборгованості за процентами за період з 06.03.2024 по 30.12.2024 потрібно проводити, виходячи з максимальної денної процентної ставки 1%. З урахуванням рішення позивача про часткове списання відповідачці нарахованих процентів у сумі 14000 грн заборгованість за процентами відсутня.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Установлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1360-5063 від 06.03.2024, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS» та паспорт споживчого кредиту підписані 06.03.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): А0096.

Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, РНОКПП, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, електронну адресу, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти, вказаний самою відповідачкою під час укладення договору.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, строк дії.

Факт перерахування коштів в сумі 4000 грн на рахунок НОМЕР_2 , вказаний відповідачкою в кредитному договорі, підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і квитанцією від 06.03.2024.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору № 1360-5063 від 06.03.2024.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що товариство правомірно здійснювало нарахування процентів за ставкою 2,5% на день, є необґрунтованим.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звертаючись до суду з позовом, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом у сумі 16000 грн.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У справі, що переглядається, кредитний договір № 1360-5063 укладений 06.03.2024, тобто, після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на правовідносини сторін.

За змістом пункту 4.15 договору № 1360-5063 від 06.03.2024 денна процентна ставка на дату укладення договору складає 2,5% в день (розрахована за формулою відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Отже, процентна ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства, оскільки за змістом положень частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах 1 і 2 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тому умови укладеного між сторонами договору щодо встановлення денної процентної ставки за кредитом 2,5% відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Розрахунок заборгованості за процентами за період з 06.03.2024 по 30.12.2024 (дата повернення кредиту) потрібно проводити, виходячи з встановленої частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.

Отже, розмір заборгованості за процентами за період з 06.03.2024 року по 30.12.2024 складає 12000 грн.

З урахуванням того, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про списання нарахованих проценти в сумі 14000 грн, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в позові про стягнення заборгованості за процентами.

З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта