Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №560/2043/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2043/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_1 , та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_1 , та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час оновлення своїх особистих даних у електронному кабінеті військовозобов`язаного, виявив інформацію, що відносно нього до його електронного військово-облікового документа внесено інформацію "Порушення правил військового обліку" та "Вас розшукує ТЦК", а також "ТЦК та СП 16.07.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: "не прибули за повісткою до ТЦК та СП". Разом із цим позивач має відстрочку від мобілізації до завершення мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст.23 (як батько дитини з інвалідністю віком до 18 років). Позивач зазначає, що докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку відсутні, бо такого притягнення не було. Просить позов задовольнити.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 16.02.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 06.03.2026 у зв`язку із виключенням судді ОСОБА_2 зі штату суддів Хмельницького окружного адміністративного суду, суд прийняв до свого провадження адміністративну справу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджується відомостями зазначеними у його військово-обліковому документі.

При оновленні мобільного застосунку "Резерв +" позивач виявив, що ним допущено "Порушення правил військового обліку", а також "ТЦК та СП 16.07.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: "не прибули за повісткою до ТЦК та СП"

Разом із цим військовозобов`язаний ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації до 02.02.2026 на підставі п.5 ч.1 ст.23 (як батько дитини з інвалідністю віком до 18 років).

ОСОБА_1 через представника адвоката звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою у якій просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (щодо неявки за по вісткою, яку не оримав), у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч.9 ст. 38, ст. 247 КУпАП).

Листом №10/373 від 23.01.2026 у задоволенні клопотання відмовлено. Відмова обґрунтована тим, що дата початку розшуку це дата вчинення правопорушення, а не виявлення, тому закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 не можна у зв`язку з там, що не закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП. З метою зняття з розшуку, громадянину ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 з документами, що пояснюють вагомі причини неявки за повісткою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 1, 3 статті 33 Закону №2232-XII встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

За правилами частини 5 статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частиною 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-XII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Частинами 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII встановлено, що органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.

До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

З матеріалів справи суд встановив, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому з «Резерв +» наявна відмітка «Порушення правил військового обліку».

Згідно матеріалів справи порушення правил військового обліку відносно позивача виникло у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у відношенні позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення або винесено постанову про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку.

Окрім того, у військово-обліковому документі позивача наявна інформація про те, що позивач користується правом на відстрочку від мобілізації (02.02.2026) - батько дитини з інвалідністю до 18 років.

Також суд зауважує, що у відповідача відсутні підтверджуючі документи на підставі яких внесена інформація про порушення позивачем правил військового обліку. Отже, позовні вимоги не спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст.ст 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд дійшов висновку, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку є протиправними діями відповідача.

Щодо оголошення позивача в розшук та надання доручення органам поліції здійснити доставку та затримання позивача, суд зазначає наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "розшук", яким оперують інформаційні системи не передбачене та не визначене положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно із частиною 1 статті 27 указаного Закону, у разі невиконання громадянином обов`язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право звернутися до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому суд звертає увагу, що хоча частина 5 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає можливість доставлення поліцією осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, така норма регулює лише порядок дій поліції після отримання законного звернення, а не підстави для звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Підстави ж звернення ТЦК та СП до органів поліції прямо та вичерпно визначені частиною першою статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої таке звернення можливе лише у разі невиконання громадянином обов`язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

Тобто для виникнення повноваження ТЦК звернутися до поліції повинні одночасно існувати дві умови, і жодна інша підстава законом не передбачена.

Водночас склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 210-1 КУпАП, передбачає невиконання громадянином вимоги щодо явки для призову, проходження військової служби, або проходження військово-лікарської комісії тощо.

Відтак правові підстави для звернення ТЦК до Національної поліції із вимогою здійснення адміністративного затримання були відсутні.

Суд також враховує, що пункт 56 та абзац 17 пункту 79 Порядку №1487, дійсно передбачають можливість формування територіальним центром комплектування та соціальної підтримки електронного звернення до органів поліції у разі виявлення осіб, які ухиляються від виконання військового обов`язку або порушили правила військового обліку та процедуру відкликання відповідного звернення.

Однак зазначені норми Порядку є підзаконними, регулюють лише технічну процедуру формування та передачі звернення та не можуть розширювати або змінювати зміст статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначених законом.

Отже, оскільки Закон, як акт вищої юридичної сили, прямо встановлює, що звернення до поліції може мати місце лише у разі наявності ознак правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, застосування пункту 56 можливе лише в межах такої законної підстави.

Таким чином, суд доходить висновку, що порушення правил військового обліку, передбачене статтею 210 КУпАП, саме по собі не може бути підставою для звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи, оскільки таке звернення в цьому випадку виходило б за межі компетенції, визначеної частиною 1 статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", і тому є протиправним, що є самостійною підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд при розгляді справи зобов`язаний вживати всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, а також для захисту прав, свобод та інтересів особи.

З огляду на зазначене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі Оберіг 100720209326668400006, та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_1 , та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 липня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя В.В. Матущак