Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №520/13449/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 липня 2026 року № 520/13449/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 19 червня 2025 року по 29 квітня 2026 року, у сумі 5430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. 29 коп.;

-зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 19 червня 2025 року по 29 квітня 2026 року, у сумі 5430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. 29 коп.;

- стягнути з Головного управління національної поліції в Харківській області код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) на користь ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем несвоєчасно здійснено розрахунок при звільненні, а саме ненарахування та невиплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , в період з 07.11.2015 року по 19.06.2025 року, проходив службу в Національній поліції України.

У відповідності до Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.06.2025 року №353о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року по справі №520/24886/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді: доплати за 18 години несення служби в нічний час за період з 28 березня 2020 р. по 08 червня 2025 р.; надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків за січень, серпень 2022 року, за січень, лютий, березень і листопад 2023 року, за січень лютий, березень 2024 року та у розмірі 10 відсотків за лютий, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, за липень, серпень, вересень, жовтень і грудень 2023 року, за період квітень – грудень 2024 року, а також за період січень - травень 2025 року; індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р. Зобов`язано Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді: доплати за 18 години несення служби в нічний час за період з 28 березня 2020 р. по 08 червня 2025 р.; надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків за січень, серпень 2022 року, за січень, лютий, березень і листопад 2023 року, за січень лютий, березень 2024 року і у розмірі 10 відсотків за лютий, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, за липень, серпень, вересень, жовтень і грудень 2023 року, за період квітень - грудень 2024 року, а також за період січень - травень 2025 року; індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 р. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач здійснив нарахування належних позивачу сум, які виплатив 29.04.2026 р. на загальну суму 12183,94 грн. (фактично виплачена), що підтверджується випискою по надходженнях по картці/рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті йому середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.06.2025 року по 29.04.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 94 закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 передбачалося, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум.

Пунктом 16 частини 1 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, текст статті 117 викладено в такій редакції:

"У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".

Таким чином, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України стаття 117 передбачає відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, зокрема, виплату працівнику його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, однак не більш як за шість місяців.

У пункті 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012 визначено, що роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №810/451/17 та від 26.02.2020 по справі №821/1083/17 під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).

Суд зазначає, що підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю поліцейських. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), привівши у рішенні відповідні доводи.

Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року по справі №520/24886/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суми грошового забезпечення у розмірі 12183,94 грн. виплачені позивачу 29.02.2026 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 116 КЗпП України, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 117 КЗпП.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2025 року ухваленої у справі № 489/6074/23 (провадження № 14-85цс5) сформувала правовий висновок, щодо порядку визначення розміру відповідальності роботодавця за затримку розрахунку, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Як було зазначено Великою Палатою Верховного Суду, Закон №2352-IX не змінив правову природу відшкодування за статтею 117 КЗпП України, яка залишається компенсаційною. Оскільки мета норми права - компенсація, а не покарання, тому і принципи, як-от розумності, справедливості та пропорційності слід застосовувати до визначення розміру компенсації незмінно і послідовно, а тому Великою Палатою Верховним Судом, визнано вірним висновки суду апеляційної інстанції щодо визначення підходу обрахування (визначення) розміру компенсації за несвоєчасний розрахунок, а вказаний висновок повинен враховуватись іншими судами.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обрахування (визначення) розміру компенсаційної виплати здійснюється виходячи з розміру заборгованості, що існувала на момент виникнення спору, суми загального розміру належних працівникові при звільненні з урахуванням заборгованості, а також суми обґрунтованої компенсації за затримку розрахунку при звільненні. Виходячи з вказаних вихідних даних та принципу співмірності слід вирахувати частку заборгованості у сумі загального розміру належних працівникові при звільненні.

Зазначена частка від обґрунтованої компенсації за затримку розрахунку при звільненні є розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що визначена виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

При цьому зазначена сума не може перевищувати розмір середнього заробітку, обрахованого у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, за шість місяців.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року ухваленої у справі №306/2708/23 (провадження №14-84цс25) врахувавши правову позицію Конституційного Суду України, виснувала, що до правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом № 2352-ІХ та продовжилися після цього, з 19.07.2022 року слід застосовувати положення статті 117 КЗпП України у новій редакції та обмежувати нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями.

Ураховуючи вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду для обрахування обґрунтованої компенсації за затримку розрахунку при звільненні слід за основу прийняти строк з 19.06.2025 по 19.12.2025 року (183 дні), після змін запроваджених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що позивача звільнено зі служби з 19.06.2025 року тоді як фактичний розрахунок щодо грошового забезпечення проведено з позивачем лише 29.04.2026 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Загальна сума донарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача склала 12183,94 грн.

Судом встановлено, що з позивачем не було проведено остаточного розрахунку при звільненні у повному обсязі, а такий розрахунок здійснено на виконання рішення суду у справі №520/24886/25 лише 29.04.2026, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування до відповідача наслідків статті 117 КЗпП України.

Розраховуючи відповідну суму середнього заробітку, суд зазначає наступне.

Абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи вищевикладені положення, при обчисленні розміру середньоденного грошового забезпечення слід виходити з числа відпрацьованих календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що двома попередніми місяцями перед звільнення є квітень - травень 2025 року.

Згідно довідки про доходи №701 від 06.05.2026 року, що міститься у матеріалах справи, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) позивача за два повних місяці служби складає 936,08 грн

За таких обставин обґрунтована компенсація за затримку розрахунку при звільненні складає за період з 19.06.2025 року по 19.12.2025 року складає 171302,64 (183 дні Х 936,08 грн.).

Згідно інформації наявної у листі ГУНП в Харківській області від 07.05.2026 року №221577-2026, позивачу при звільненні було нараховано і виплачено грошове забезпечення (з урахуванням утриманого військового збору) у загальній сумі 371792,98 грн. (15230,41 грн. + 26661,24 грн. + 189804,51 грн. + 18050,00 грн. + 29,69 грн. + 122017,13 грн.).

Також, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року по справі №520/24886/25 позивачу виплачено заборгованість з грошового забезпечення у сумі 12183,94 коп.

У відповідності до листа ГУНП в Харківській області від 07.05.2026 року №221577-2026, позивачу, в день звільнення виплачено 371792,98 грн., а за рішенням суду – 12183,94 грн.

Тобто загальний розмір належного позивачу грошового забезпечення при звільнення складає 383976,92 грн. (371792,98 + 12183,94).

Частка заборгованості у сумі загального розміру належного при звільненні грошового забезпечення складає 3,17 % (12183,94/383976,92 Х 100).

Отже, суми середнього заробітку, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, що підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільнені, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду складає 5430,29 грн. (171302,64 Х 3,17%).

Так, з метою належного та ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області, код нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені у сумі 5430,29 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.06.2025 року по 29.04.2026 року, у сумі 5430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. 29 коп.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 19.06.2025 року по 29.04.2026 року, у сумі 5430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. 29 коп.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.