Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №679/477/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/477/26

Провадження № 33/820/610/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,адвоката Оліферук Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Оліферук Ж.А. на постанову судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

За постановою суду, 07 квітня 2026 року о 00 год 55 хв на просп. Незалежності в м. Нетішині ОСОБА_1 керував автомобілем "Volkswagen Passat", номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить результат приладу «Drager Alkotest 6810» - тест № 5755 з результатом 1,45 ‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим учинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Оліферук Ж.А. просила постанову судді Нетішинського міського суду від 29 червня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення

Уважала, що судом першої інстанції не повною мірою досліджено наявні в матеріалах справи докази та не надано належної оцінки.

Стверджувала, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.268 КУпАП та розглянув справу без участі правопорушника та його захисника.

Зауважувала, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини.

Посилалася на те, що в протоколі неправильно зазначено прізвище особи відносно якої він складається: замість правильного « ОСОБА_2 » вказано неправильно « ОСОБА_3 », а тому суд першої інстанції мав повернути матеріали для належного оформлення.

Зазначала, що місце і час вчинення правопорушення та час складання протоколу різняться між собою. Це вказує про неузгодженість між собою доказів, що породжує сумніви в доведеності винуватості водія в інкримінованому правопорушенні.

Звертала увагу, що працівники поліції порушили вимоги Інструкції з експлуатації газоаналізатору «Drager Alkotest 6810», а саме: технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатора має проводитись кожні шість місяців, однак в матеріалах справи відсутня інформація про таку повірку.

Отже, на думку апелянта, суд, розглянувши справу, не дотримався принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Оліферук Ж.А. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, – визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:

-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №633980 від 07 квітня 2026 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;

-результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, – алкотестера «Dragеr Alcotest 6810» від 07 квітня 2026 року, яким констатовано стан сп`яніння – 1,45‰;

-актом огляду та направленням на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у водія;

-рапортом чергового інспектора ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Степанця В.В., в якому зазначено, що надійшло повідомлення про ОСОБА_1 , бо він керував транспортним засобом «Volkswagen Pasat» у стані алкогольного сп`яніння.

-відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його згода на процедуру проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та його відмова від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Із відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп`яніння – 1,45 ‰, з результатом тесту він погодився. Також із відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Водночас згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу фактично свідчить про визнання ним факту перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп`яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що водій транспортного засобу повністю погоджується з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог наведеної інструкції.

Доводи апелянта щодо порушення процедури складання адміністративних матеріалів, (розбіжність у написанні місця і часу вчинення адміністративного правопорушення та час складання протоколу), не заслуговують на увагу та не спростовують наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що полягала у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення помилково зазначено ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 уважаю, що зазначена описка у написанні прізвища особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не є підставою для непритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Цим доводам місцевий суд дав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.

Невизнання ОСОБА_1 винності у вчиненому правопорушенні обґрунтовано розцінено судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.

Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за його, як водія участі, зупинку цього транспортного засобу, спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції та всю процедуру оформлення матеріалів.

За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом прав ОСОБА_1 , передбачених ст.268 КУпАП, а саме те, що справу розглянуто без його участі, є безпідставними. Водночас апеляційним судом повністю відновлені його права, передбачені ст.268 КУпАП, шляхом надання можливості ОСОБА_1 та його захиснику Оліферук Ж.А. брати участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції і останні частково скористалися таким правом.

Твердження представника про використання неналежним чином повіреного приладу не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до інструкції з експлуатації приладу «Drager Alcotest 6810» відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку, зокрема: «Помилка калібрування»; «Несправність: перевищено дату проведення обслуговування. Причина: минув період проведення обслуговування. Усунення: калібруйте прилад навченим сервісним персоналом, наприклад із Drager Safety».

Як вбачається із відеозапису, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейським.

Результат огляду ОСОБА_1 1.45 ‰, навіть з урахуванням допустимої похибки приладу «Drager Alcotest №6810», перевищує допустимий - 0,2‰.

Згідно з п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

За наявності будь-яких сумнівів чи незгоди з результатами огляду на місці, ОСОБА_1 не був позбавлений права заявити про це працівникам поліції та вимагати направлення й проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. З дослідженого судом відеозапису вбачається, що незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 не висловлював, від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

Суд звертає увагу захисника на те, що факт порушення правил експлуатації та некоректної роботи технічного засобу не може бути встановлено лише на підставі інформації, викладеної у відповіді ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», яке є лише офіційний ексклюзивним дистриб`ютором європейського виробника концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) в Україні, а не відповідною експертною установою, висновки якої можуть бути доказами по справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений із використанням законодавчо врегульованого приладу «Drager Alcotest №6810», без будь-яких помилок та порушення строку його градуювання (калібрування).

За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом.

Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними, не впливають на доведення вини та спростовуються зібраними і дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння останнього, не встановлено.

Переконливих доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, захисником не надано.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Оліферук Ж.А. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак