Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №332/1471/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/1471/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/1471/26 Головуючий в 1 інст. Завіновська А.П.

Провадження № 33/807/1002/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю адвоката Цветкова В.В. (в режимі відеоконференцзв`язку), розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника, адвоката Цветкова В.В. на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 07.03.2026 р. о 09.50 год., ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скворцовій, біля будинку № 1 в м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 на місці зупинки транспортного засобу та підтверджується роздруківкою тесту № 188 від 07 березня 2026 року з показником 0,72 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування, про повторність попереджений.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Цветков В.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що копію постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2026 стороною захисту було отримано 30.06.2026. Апеляційна скарга подається протягом десятиденного строку з дня отримання копії постанови, коли особа отримала реальну можливість ознайомитися зі змістом судового рішення.

Як зазначає захисник в апеляційній скарзі, з дослідженого відеозапису не вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 були належним чином роз`яснені його права як особі, що притягається до адміністративної відповідальності. На відеозаписі відсутній момент повного та зрозумілого роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 усвідомлював зміст таких прав та мав реальну можливість ними скористатися. Формальне зазначення у протоколі про нібито роз`яснення прав не може вважатися достатнім, якщо відеозаписом, який є об`єктивним засобом фіксації події, не підтверджено фактичне та належне роз`яснення таких прав особі. Ненадання ОСОБА_1 реальної можливості скористатися правовою допомогою істотно впливає на можливість особи надати пояснення, заявити клопотання, внести зауваження до протоколу та висловити незгоду з результатами огляду.

Захисник зауважує, що на відеозаписі відсутній момент безпосереднього проходження ОСОБА_1 огляду із застосуванням приладу Drager, тобто сам момент здійснення ним видиху у прилад. За таких обставин неможливо перевірити чи саме ОСОБА_1 проходив відповідний огляд. Таким чином, висновок суду про доведеність стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ґрунтується на формальному сприйнятті письмових матеріалів без належної перевірки процедури отримання результату огляду.

Крім того, захисник наголошує, що суд не надав належної оцінки обставинам того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Як вбачається з відеозапису, командир ОСОБА_1 повідомив працівників патрульної поліції про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває при виконанні службових обов`язків. Вказане є порушенням вимог ст. 2661 КУпАП, яка передбачає спеціальний порядок огляду військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у випадках, коли є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби.

Захисник зазначає, що суд першої інстанції серед доказів вини ОСОБА_1 послався на рапорт працівника поліції. Водночас рапорт є службовим документом, складеним працівником поліції, який безпосередньо брав участь у виявленні та оформленні адміністративного правопорушення. Такий документ не може підтверджувати винуватість особи.

Заслухавши захисника, адвоката Цветкова В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Заявлене захисником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 та його захисник участі у розгляді справи судом першої інстанції не брали. Відомості про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні. Захисник, адвокат Цветков А.В. копію оскаржуваної постанови отримав 30 червня 2026 року і протягом десятиденного строку з дня отримання копії постанови, а саме 09.07.2026, звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Тобто, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, керуючись принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана захисником апеляційна скарга підлягає розгляду.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи дотримався.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608385 від 07 березня 2026 року, з якого вбачається, що 07.03.2026 р. о 09.50 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mitsubishi L 200», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скворцовій, біля будинку № 1, в м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 7510, тест № 188, проведений 07.03.2026 о 09-56 годині, результат тесту 0,58 ‰;

- в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений за допомогою Alcotest Drager 6810 у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук; результат огляду на стан сп`яніння – 0,72‰. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис здійснювався за допомогою бодікамери № 470401;

- у довідці про відсутність повторності за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання ним посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 608385. Посвідчення водія не вилучалось (ДІЯ), тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування транспортного засобу на місці зупинки без порушень ПДР. Про повторність попереджений.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. При розгляді справи суд першої інстанції забезпечив ОСОБА_1 можливість надати свої пояснення по суті справи та скористатись правовою допомогою адвоката. Судом першої інстанції було задоволено клопотання захисника та витребувано з УПП в Запорізькій області матеріали, що стосуються події в цій справі. Ці матеріали були надані суду та належним чином ним оцінені в сукупності з іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Перевіряючи доводи захисника, адвоката Цветкова В.В., викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, на положення якого посилається апелянт, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

З відеозапису вбачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівники попросили водія пред`явити документи, спитали, чи вживав він алкогольні напої, на що ОСОБА_1 зазначив, що ні, працівниками поліції було встановлено наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Після цього ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, на що ОСОБА_1 відповів спочатку відмовою, а потім погодився.

Далі відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 сам вибрав мундштук, сам його дістав з пакування, поліцейський вставив мундштук в газоаналізатор, пояснив, що прилад спочатку прогріється, потім поліцейським було зроблено контрольний забір повітря. Далі поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , як він має дмухати в мундштук, після чого ОСОБА_1 продув газоаналізатор, прилад показав результат 0,72 ‰. ОСОБА_1 погодився з результатом тесту.

При цьому апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги щодо сумніву у проходженні огляду на стан сп`яніння саме ОСОБА_1 , оскільки з дослідженого відеозапису вбачається, що саме з ОСОБА_1 вів спілкування працівник поліції після зупинки його автомобіля і саме він самостійно вибирав собі мундштук до газоаналізатора, відкривав герметичний поліетиленовий контейнер, в якому цей мундштук зберігався. Саме з ОСОБА_1 було здійснено контрольний замір повітря, який показав вміст алкоголю 0,00 ‰. Саме ОСОБА_1 дув у мундштук, після чого прилад показав наявність алкоголю в його видоху і саме ОСОБА_1 заявив про свою згоду з результатом тесту та, в подальшому підписав результати цього тесту. Той факт, що на відеозаписі зафіксовано лише частину фігури особи, яка здійснює цей видох, не спростовує наведених вище обставин, оскільки всі події на цьому відеозаписі відбувались з ОСОБА_1 .

Доводи захисникаапелянта про те, що огляд ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст. 2661 КУпАП, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 2661 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України або командиром тощо, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

З матеріалів справи, в тому числі й з відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 після його зупинки працівниками поліції не зазначав про те, що він виконує обов`язки військової служби та не надавав про це ніяких документі. Крім того ОСОБА_1 під час зупинки його автомобіля та складання відносно нього протоколу, очевидно, не знаходився на території військової частини.

Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст. 2661 КУпАП, з урахуванням приписів статті 15 КУпАП, у поліцейського не було.

Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Інші доводи апеляційної скарги наведених вище висновків не спростовують.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, а при накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Інших порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику – адвокату Цветкову В.В., строк на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Цветкова В.В., залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін