Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №317/1679/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/1679/26 Головуючий в 1 інст. Каряка Д.О.

Провадження №33/807/840/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Дерев`янко І.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Дерев`янко І.О. на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, який за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 12 березня 2026 року об 11 год. 18 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_2 по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя» з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився у медичному закладі у присутності лікаря-нарколога, що підтверджується Висновком КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР № 792 від 12.03.2026 р. Від керування відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу на місці запинки без порушень ПДР України. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Дерев`янко І.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що ОСОБА_1 вважає, що під час розгляду справи суддя суду першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи і не дотримався вимог щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Зауважує, що на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд ОСОБА_1 без вагань надав добровільну згоду, що виключає намір ухилення від такої процедури. В закладі охорони здоров`я лікарем проведений огляд ОСОБА_1 , під час якого він виконав усі неврологічні тести за наслідками якого не виявлено жодних ознак порушення координації чи тремору. Після цього ОСОБА_1 пройшов тест за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого показник склав 0,00 проміле. Далі, ОСОБА_1 здійснив забір сечі, однак медичний працівник здійснивши температурну перевірку біологічного матеріалу вказав, що температура складає 26-28 градусів. Однак, для забору сечі ОСОБА_1 було надано не спеціальний медичний контейнер, а пластиковий стаканчик, який швидко втрачає тепло в прохолодному приміщенні. Крім того, з моменту забору сечі до часу вимірювання її температури пройшло понад декілька хвилин. Отже, наведений температурний показник не свідчить про жодні навмисні дії з боку ОСОБА_1 , а є наслідком об`єктивних факторів, які мали бути враховані лікарем відповідно до встановленої процедури.

Наголошує, що лікарем не було забезпечено питний режим ОСОБА_1 для стимуляції забору його біологічного матеріалу. Проте, відповідно до п. 3.7 Інструкції, лікар мав вжити відповідних заходів та запропонувати ОСОБА_1 випити до 1 літра води. При цьому, поліцейським не було надано ОСОБА_1 можливість протягом двох годин надати необхідний біологічний матеріал, незважаючи на його готовність це зробити після самостійного вжиття води.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 фізіологічно не зміг надати повторний зразок сечі у відведений час, проте лікарем в порушення п.п. 12, 13 Інструкції не було відібрано у нього жодного іншого предмету біологічного середовища. Отже, лікарем не було проведено повного медичного огляду, який би міг підтвердити або спростувати стан сп`яніння, а тому відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд проведений з порушенням встановленого порядку вважається недійним, а висновок таким, що не має юридичної сили.

Крім того вважає, що має місце невідповідність змісту протоколу фактичним обставинам, оскільки у випадку ОСОБА_1 відмови від огляду в закладі охорони здоров`я не було, що підтверджується його добровільною згодою на проходження огляду. Отже, в даній справі зібрані докази не підтверджують факту відмови чи стану сп`яніння ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2026 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважну причину його пропуску.

В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ОСОБА_1 участі в розгляді справи не приймав, копію оскаржуваної постанови отримав 7 травня 2026 року. Станом на дату прийняття судом оскаржуваної постанови адвокат Дерев`янко І.О. не мала статусу захисника Авдєєва Є.М. та не приймала участі в справі, копію оскаржуваної постанови отримала 10 травня 2026 року.

Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2026 року.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції шляхом смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника – адвоката Дерев`янко І.О., яка зазначила про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Під час апеляційного перегляду справи адвокат Дерев`янко І.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала, що ОСОБА_1 керував службовим транспортним засобом та не перебував ні в стані наркотичного, ні в стані алкогольного сп`яніння.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Дерев`янко І.О., перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613128 від 12 березня 2026 року підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 березня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі (а.с.3);

- даними Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №792 від 12 березня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд, не надав біоматеріал для проведення дослідження (а.с.4);

- відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських, який міститься на CD- диску, що долучений до матеріалів справи (а.с. 4).

Суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Так, вимогами п.2.5 ПДР на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.

Згідно з п. 12 Інструкції за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.

За змістом апеляційної скарги адвокат Дерев`янко І.О. не оспорює факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а оспорює досліджені докази на предмет їх допустимості.

Так, відеозаписом події зафіксовано зупинку транспортного засобу «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_2 на блокпосту під керуванням ОСОБА_1 . Перевірка документів водія та його поверхневий огляд, в ході яких у поліцейського виникли підозри про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. Слідує візуальний огляд водія за результатами якого, поліцейський оголошує встановлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я на виявлення стану наркотичного сп`яніння, зафіксована згода ОСОБА_1 пройти запропонований огляд. Після прибуття до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 лікарем була надана ємність для збору сечі. Проте, здійснюючи забір біоматеріалу у виді сечі о 12 год. 22хв. та о 12 год. 40 хв. ОСОБА_1 біологічний матеріал не надав. З третьої спроби о 13 год. 00 хв., ОСОБА_1 надав біологічний матеріал. Однак, за результатами вимірювання температури сечі ОСОБА_1 у його присутності медична сестра встановила, що температура сечі не відповідає нормативним показникам. Після четвертої (14 год. 00 хв.) та п`ятої (14 год. 13 хв.) спроби, ОСОБА_1 біологічний матеріал – сечу, для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння так і не надав. На підставі чого, лікарем був складений медичний висновок, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд, не надав біоматеріал.

Отже, зафіксована відеозаписом поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп`яніння, а навпаки здійснював активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.

При цьому суддя апеляційного суду бере до уваги і фізіологічні потреби людини через призму достатньої тривалості часу, що були надані ОСОБА_1 для здачі біоматеріалу та вживання ним достатньої кількості води, для проходження медичного огляду.

Відомості з матеріалів справи свідчать про тривалий проміжок часу з моменту зупинки водія (о 11 год. 18 хв.) до часу ненадання ОСОБА_1 біологічного матеріалу у виді сечі для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та складання висновку лікарем-нарколога (о 14 год. 20 хв.), переконують суддю апеляційного суду в достатності часу у ОСОБА_1 для здачі сечі.

Отже, у судді апеляційного суду не виникає сумнівів щодо відмови з боку водія ОСОБА_1 пройти повний медичний огляд і, на переконання судді апеляційного суду, порушень щодо процедури огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, якого згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу, не виявлено.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, що у ОСОБА_1 не було відібрано інший біологічний матеріал, суддя апеляційного суду виходить із наступного.

Так, згідно п.п. 11, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Отже, інші біологічні середовища в медичному закладі обов`язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що з метою лабораторної діагностики наркотичного сп`яніння відповідно до вимог чинного законодавства лікарем було запропоновано ОСОБА_1 здати біологічний матеріал - сечу, на що останній зазначив, що поки не може надати відповідний біологічний матеріал, однак цього не зробив і протягом трьох годин з моменту його зупинки і до початку складання лікарем висновку про відмову ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не демонстрував жодної з ознак неможливості за тяжким станом здати зразок біологічного середовища у вигляді сечі, його дії були вірно розцінені як відмова від проходження медичного огляду.

Посилання захисника, що з моменту забору сечі до часу вимірювання її температури пройшло понад декілька хвилин є необґрунтованими, оскільки відеозапис події засвідчує, що замір температури наданої ОСОБА_1 рідини о 13 год. 01 хв. 06 с. здійснений медичною сестрою через 17 секунд, а саме о 13 год.1 хв. 23 с.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Дерев`янко Ірині Олександрівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 28 квітня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 317/1679/26