Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №520/22597/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 липня 2026 року № 520/22597/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсмаркет» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плейсмаркет» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2025 № 125923 та від 06.08.2025 № 196133 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити ТОВ «Плейсмаркет» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що рішення ГУ ДПС у Харківській області про віднесення ТОВ «Плейсмаркет» до переліку ризикових платників ПДВ є необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог Порядку № 1165, оскільки не містять конкретної податкової інформації, не ідентифікують ризикові операції, податкові накладні та контрагентів, які стали підставою для їх ухвалення. Позивач стверджує, що контролюючим органом не доведено здійснення ним ризикових господарських операцій, тоді як товариство надало пояснення та первинні документи, що підтверджують реальність придбання, зберігання та постачання товарів і наявність необхідних матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Крім того, позивач зазначає, що рішення прийняті без дотримання передбаченої процедури моніторингу податкових накладних та без належного мотивування, а тому підлягають скасуванню з одночасним зобов`язанням відповідача виключити товариство з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав їх необґрунтованості, а також зазначив, що рішення Комісії ГУ ДПС від 15.05.2025 № 125923 та від 06.08.2025 № 196133 про відповідність ТОВ «Плейсмаркет» критеріям ризиковості прийняті відповідно до Порядку № 1165 за результатами моніторингу податкових накладних та на підставі наявної у контролюючого органу податкової інформації. На думку податкового органу, підставою для віднесення позивача до ризикових стало постачання товарів за кодами УКТЗЕД 250100, 1005 та 1001 у період з 18.09.2024 по 17.03.2025 за відсутності даних про придбання відповідної сільськогосподарської продукції, а також пального, мінеральних добрив, насіння, засобів захисту рослин і допоміжних послуг, необхідних для її вирощування. Відповідач вважає, що такі обставини свідчать про ризики маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ, формування схемного податкового кредиту та можливі втрати бюджету. Крім того, ГУ ДПС заперечує проти вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників, посилаючись на дискреційний характер відповідних повноважень Комісії та зазначаючи, що суд не вправі підміняти контролюючий орган у вирішенні цього питання.

Від представника ТОВ «Плейсмаркет» до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 15.05.2025 № 12593 та 06.08.2025 № 19633 про відповідність ТОВ «Плейсмаркет» критеріям ризиковості платника ПДВ є необґрунтованими, оскільки прийняті без належної конкретизації податкової інформації, яка стала підставою для таких висновків. На думку позивача, у спірних рішеннях не зазначено конкретних податкових накладних, господарських операцій, контрагентів та інших обставин, які б підтверджували здійснення ризикової діяльності. Позивач стверджує, що ним до контролюючого органу були подані пояснення та повний пакет первинних документів, які підтверджують реальність придбання, зберігання та постачання товарів, а також наявність матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності. У зв`язку з цим товариство просить суд визнати спірні рішення протиправними, скасувати їх та зобов`язати ГУ ДПС виключити ТОВ «Плейсмаркет» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плейсмаркет» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку. Позивач є платником податку на додану вартість, обліковується в Реєстрі платників ПДВ за індивідуальним податковим номером 410176120307. Основним видом діяльності є «Неспеціалізована оптова торгівля» (код КВЕД 46.90), іншими: «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів» (код КВЕД 45.31), «Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.» (код КВЕД 82.99), «Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням» (код КВЕД 46.69), «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами» (код КВЕД 47.99), «Вантажний автомобільний транспорт» (код КВЕД 49.41), «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин» (код КВЕД 46.21).

Позивач отримав рішення Головного управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС у Харківській області, Відповідач) від 15.05.2025 № 125923 та від 06.08.2025 № 196133 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З метою з`ясування підстав прийняття оскаржуваних рішень позивач звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з адвокатським запитом від 09.06.2025, у якому просив надати інформацію щодо конкретних ризикових господарських операцій та/або податкових накладних ТОВ «Плейсмаркет», які стали підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, із зазначенням контрагентів, їх кодів ЄДРПОУ, а також реквізитів податкових накладних (розрахунків коригування), на підставі яких контролюючим органом зроблено висновок про відсутність умов та/або матеріальних ресурсів для постачання товарів за кодами УКТЗЕД 250100, 1005 та 1001.

Як убачається з відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 11.06.2025 № 34079/6/20-40-18-01-08, контролюючий орган запитуваної інформації не надав, натомість запропонував позивачу подати документи та податкову звітність за період з 2022 по 2025 роки, який виходить за межі періоду, визначеного в оскаржуваних рішеннях як підстава для висновків про ризиковість (з 18.09.2024 по 17.03.2025).

Позивачем були надані пояснення № 0605/2025-1 від 06.05.2025, №3007/2025-1 від 30.07.2025.

Відповідачем за результатами розгляду письмових пояснень рішення про відповідність позивача податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку залишено без змін.

Позивач, вважаючи такі рішення податкового органу протиправними, звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 визначено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції, період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 8 додатка 1 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» до Порядку № 1165 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі інвентаризаційні описи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції, декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Спір у цій справі стосується правомірності рішень комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 19 листопада 2021 року у справі № 140/17441/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20 сформував підхід, відповідно до якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути предметом судового оскарження, а під час вирішення таких спорів суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії, наданим контролюючим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також у зазначених постановах Верховний Суд виходив з того, що контролюючий орган, приймаючи рішення з посиланням на наявну податкову інформацію, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації він дійшов такого висновку, та надати належні й допустимі докази на підтвердження цієї інформації.

Зазначений підхід є застосовним до спірних правовідносин.

Верховний Суд звертає увагу, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча і є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів.

Тому рішення комісії регіонального рівня має бути таким, щоб платник міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, підставою для прийняття рішень Комісії ГУ ДПС від 15.05.2025 № 125923 та від 06.08.2025 № 196133 про відповідність ТОВ «Плейсмаркет» критеріям ризиковості прийняті відповідно до Порядку № 1165 за результатами моніторингу податкових накладних стало постачання товарів за кодами УКТЗЕД 250100, 1005 та 1001 у період з 18.09.2024 по 17.03.2025 за відсутності даних про придбання відповідної сільськогосподарської продукції, а також пального, мінеральних добрив, насіння, засобів захисту рослин і допоміжних послуг, необхідних для її вирощування.

Так, судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛЕЙСМАРКЕТ не є виробником товарів та не займається вирощуванням сільськогосподарської продукції і не має у наявності земельних ділянок, тому дане підприємство не відповідає критеріям ризиковості зазначених в оскаржуваних рішеннях про відповідність\невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За кодами УКТЗЕД операцій, визначених як ризикові, постачалися: 250100 «Сiль (включаючи столову i денатуровану) та хлорид натрiю чистий, розчиненi або не розчиненi у водi, або тi, що мiстять або не мiстять домiшки речовин, якi запобiгають злежуванню чи забезпечують сипкiсть; вода морська»; 1005 «Кукурудза»; 1001 «Пшениця i сумiш пшеницi та жита (меслин)».

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Плейсмаркет» на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надало документи, які свідчать про придбання товарів, зазначених контролюючим органом як ризикові. Зокрема, товар за кодом УКТЗЕД 250100 («Сіль») придбавався у ТОВ «Савакс Трейд» на підставі договору поставки № 5-п від 07.08.2024, що підтверджується видатковою накладною № 52 від 13.12.2024 про поставку 21т кам`яної солі та платіжною інструкцією № 326 від 10.12.2024 про оплату товару.

Також судом встановлено, що товар за кодом УКТЗЕД 1005 («Кукурудза») придбано позивачем у ТОВ «Агро-Цвіт-2012» та ТОВ «ПП ЛАН-Т» на підставі договорів поставки від 07.07.2024 № 0707/24-1 та від 17.09.2024 № 1709-1-П. На підтвердження здійснення зазначених операцій позивачем надано видаткові накладні, договір відступлення права вимоги від 01.08.2024, а також платіжні інструкції, які підтверджують оплату вартості поставленої продукції.

Зокрема, ТОВ «ПП ЛАН-Т» здійснювало постачання кукурудзи на умовах вищенаведеного Договору № 1709-1-П від 17.09.2024 за видатковими накладними № 52 від 25.09.2024, № 53 від 26.09.2024, № 54 від 27.09.2024, № 96 від 04.10.2024, № 97 від 05.10.2024, №98 від 07.10.2024, № 99 від 08.10.2024, № 100 від 09.10.2024, №101 від 10.10.2024, №102 від 11.10.2024, № 103 від 12.10.2024, №104 від 14.10.2024, №105 від 14.10.2024, №106 від 15.10.2024, № 107 від 16.10.2024, №108 від 17.10.2024, № 51 від 24.09.2024, № 55 від 28.09.2024.

Позивачем було сплачено вартість поставленого товару за платіжними інструкціями №278 від 23.10.2024, № 298 від 18.11.2024, № 302 від 25.11.2024, № 314 від 29.11.2024, № 259 від 07.10.2024, № 260 від 07.10.2024, № 265 від 11.10.2024, № 266 від 11.10.2024, № 267 від 11.10.2024, № 276 від 23.10.2024, № 277 від 23.10.2024, № 300 від 18.11.2024, № 304 від 26.11.2024, № 305 від 26.11.2024, № 306 від 26.11.2024, № 307 від 26.11.2024, № 308 від 26.11.2024, № 309 від 26.11.2024, № 313 від 29.11.2024, № 315 від 29.11.2024, № 316 від 29.11.2024, № 317 від 29.11.2024, № 318 від 02.12.2024, № 319 від 02.12.2024, № 320 від 02.12.2024, № 299 від 18.11.2024.

Крім того, судом встановлено, що товар за кодом УКТЗЕД 1001 («Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)») придбавався у ТОВ «ПП ЛАН-Т» на підставі договору поставки № 1709-1-П від 17.09.2024, що підтверджується видатковими накладними №№ 48– 50 за вересень 2024 року та відповідними платіжними інструкціями №№ 244, 247, 248, 253, 254, 255 про оплату поставленого товару.

Також, з наданих позивачем документів вбачається, що для належної організації господарської діяльності, а саме зберігання придбаного товару перед подальшим продажом, позивач має у користуванні приміщення, які орендує на підставі договору оренди складського приміщення та вагової № 0111/2022-1 від 01.11.2022, укладеного з ТОВ «ВІСТ-2013».

Відповідна інформація була викладена позивачем у письмових поясненнях наданих на вимогу контролюючого органу №3007/2025-1 від 30.07.2025.

Разом з тим, суд наголошує, що саме зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових.

Водночас наявність у рішенні комісії кодів податкової інформації, типів операцій, періоду їх здійснення, кодів товарів/послуг, податкових номерів контрагентів і дат включення таких платників до переліку ризикових сама по собі не є достатнім підтвердженням обґрунтованості рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

У разі подання платником податку інформації та копій документів, які, на його переконання, свідчать про невідповідність критеріям ризиковості, контролюючий орган зобов`язаний не лише повторно зазначити попередньо сформовану податкову інформацію, а й надати оцінку поданим документам, визначити, які саме обставини вони не спростовують, та у разі необхідності зазначити, які документи не надані платником і могли б підтвердити невідповідність платника критеріям ризиковості.

Щодо кодів податкової інформації 04 та 08 суд зазначає таке.

Сам факт придбання або постачання товарів чи послуг платникам, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, може бути врахований контролюючим органом як елемент податкової інформації.

Водночас такий факт не є самодостатньою підставою для визнання ризиковим іншого платника податку без встановлення зв`язку відповідних операцій із ризиковістю саме його діяльності та без оцінки поданих ним документів.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а не лише формального факту наявності господарських відносин із платником, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Отже, для застосування кодів податкової інформації контролюючий орган повинен не тільки зазначити податковий номер контрагента та дату його включення до переліку ризикових, а й обґрунтувати, чому саме операції позивача з таким контрагентом свідчать про ризиковість діяльності позивача, які обставини підтверджують такий висновок і чому подані платником документи не спростовують відповідну податкову інформацію.

Відтак, оскаржувані рішення не містять обґрунтованого мотиву віднесення позивача до переліку платників, які відповідають саме п.8 Критерію ризиковості, адже не вказано в якій саме поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування визначено ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, комісія податкового органу не дотрималась вимоги щодо чіткого визначення фактичної підстави для включення платника до ризикових, і посилається лише на факт наявності податкової інформації, без зазначення обґрунтувань ризикового статусу платника.

У контексті вказаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, згідно якої вбачається, що комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Такі висновки суду також узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 25.06.2026 у справі № 320/57228/24.

Таким чином, з огляду на викладене вище в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі у відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.05.2025 № 125923 та від 06.08.2025 № 196133, що свідчить про наявність підстав для їх скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсмаркет» (вул. Ярославська, буд. 25, оф. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012 ЄДРПОУ 41017618) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2025 № 125923 та від 06.08.2025 № 196133 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити ТОВ «Плейсмаркет» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсмаркет» (вул. Ярославська, буд. 25, оф. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012 ЄДРПОУ 41017618) сплачену суму судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ – 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.