Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №680/296/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/296/26

№3/680/69/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2026 р. селище Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Польова В.Є.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №643535, 17 квітня 2026 року о 22 годині 33 хвилин, в с. Струга по вул. Центральна, 58, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Venza з д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою технічного засобу «Алкотестер Драгер 0348», що підтверджується тестом №955 від 17 квітня 2026 року, результат становить 0,37 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не згоден. Від проходження огляду у медичному закладі з метою підтвердження стану сп`яніння відмовився, що на технічні засоби відеозапису, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно із ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, та пояснив, що 17 квітня 2026 року близько 22 години 30 хвилин стояв біля магазину в с. Струга, куди під`їхали працівники поліції і зазначили, що в автомобілі не працює підсвітка номерного знаку.

З метою перевірки, увімкнув двигун автомобіля, та пішов подивитись чи дійсно номерний знак не підсвічувався, що підтвердилось. Під час спілкування працівники поліції встановили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, на що погодився. Вказував на те, що автомобіль перебуває у його власності, однак сам не керував, а за кермом перебував його друг ОСОБА_2 .

Захисник Підлісний О.В. в судовому засіданні просив справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, через те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду дав покази, що дійсно 17 квітня 2026 року в с. Струга він керував транспортним засобом Toyota Venza з д.н.з. НОМЕР_2 , однак через фізіологічні потреби зупинився біля магазину і швиденько покинув автомобіль. Наголошував на тому, що автомобіль не зупиняли працівники поліції, а вони з ОСОБА_1 зупинились самостійно. Окрім того пояснив, що не був зафіксований на відеозаписі події, оскільки станом на 17 квітня не досяг 60- річного віку, бронювання не мав, тому вирішив до працівників поліції і ОСОБА_1 не підходити, через побоювання виклику працівників ТЦК та СП.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника покази свідка, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони зазначеного правопорушення є факт керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння. Саме ця обставина підлягає безумовному доведенню належними та допустимими доказами.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 та свідок під присягою ОСОБА_3 давали однакові пояснення про те, що автомобілем керував ОСОБА_3 , тоді як ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні. Після самостійної зупинки біля магазину водій залишив транспортний засіб у зв`язку з фізіологічною потребою, ще до під`їзду працівників поліції а коли до автомобіля під`їхали працівники поліції, транспортний засіб уже знаходився у нерухомому стані із вимкненим двигуном. Їхні пояснення узгоджуються між собою, є логічними та послідовними.

Із дослідженого судом відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 на відео відсутній. На записі не зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не зафіксовано момент його зупинки працівниками поліції чи безпосереднього перебування останнього за кермом під час руху.

Самі працівники поліції у процесі спілкування повідомляють, що причиною переслідування транспортного засобу була непрацююча підсвідка номерного знаку. Разом із тим будь-яких доказів того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем під час руху, матеріали справи не містять.

Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та результат огляду на стан сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу «Алкотестер Драгер 0348» в 0,37 проміле самі по собі не доводять вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає встановлення не лише факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, а й доведення того, що така особа керувала транспортним засобом.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не заперечував проходження огляду на стан сп`яніння, добровільно погодився пройти тест із використанням спеціального технічного засобу, пояснивши це тим, що вважав таку вимогу законною та не знав, що як особа, яка не керувала транспортним засобом, не зобов`язаний проходити відповідний огляд. Відмова від проходження огляду в медичному закладі за встановлених судом обставин також не може бути самостійною підставою для притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обов`язок проходження такого огляду виникає саме у водія транспортного засобу, а належних доказів того, що ОСОБА_1 був водієм, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи. Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються судом за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У даній справі сукупність наданих доказів не дає можливості зробити беззаперечний висновок про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доказування покладається на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, а суд не вправі усувати недоліки доказування чи самостійно збирати докази винуватості особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджений, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя В. Є. Польова