Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №520/13158/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 р. № 520/13158/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та зобов`язання адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ;

2. зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 відносно адвоката Лимар Олени Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення в цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та зобов`язання пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням процедури розгляду дисциплінарної справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 року відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Одночасно витребувано у Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 22.05.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС. Також, ухвалу суду від 26.05.2026 направлено та доставлено до електронного кабінету відповідача 26.05.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

На виконання зазначеної ухвали відповідач подав до суду належним чином завірені копії дисциплінарної справи ОСОБА_1 .

Однак, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Пояснень від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності їх неподання третьою особою не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус адвоката відповідно до рішення Харківської обласної КДКА №46 від 02.04.2009 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009).

Позивач зазначає, на час подання цього позову - перебуває у статусі тимчасового захисту, наданого Королівством Іспанія, на території Королівства з 11.03.2022р.

Як убачається з матеріалів справи, на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка (вх.№ 230/24 від 12.11.2024 відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711 від 02.04.2009 року, видане Радою адвокатів Харківської області), в якій ставиться питання про вжиття заходів реагування та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з невиконанням обов`язкових вимог із підвищення кваліфікації .

Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_3 на підставі доручення в.о. голови дисциплінарної палати ОСОБА_4 здійснювалася перевірка відомостей, викладених в скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка (вх.№230/24 від 12.11.2024) відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 21 травня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи у відношенні адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка.

Директором Вищої школи адвокатури НААУ подано скаргу (вих. 1107/0/02-2 від 17.06.2025) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 21.05.2025 року.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року скарга Вищої школи адвокатури НААУ задоволена, рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 21.05.2025 року скасоване, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , матеріали дисциплінарної справи направлені на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 травня 2026 року ухвалено з урахуванням висновків, зроблених у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року.

Підставою для звернення зі скаргою стала наявність на офіційному сайті Вищої школи адвокатури НААУ інформації, що адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації Вищої школи адвокатури НААУ за попередні роки, а саме: за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Вищої школи адвокатури НААУ, та, на думку скаржника, свідчить про порушення адвокатом ст.ст.11, 65 Правил адвокатської етики, а також вимог рішення Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за №63, яким затверджено в новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за № 111, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов`язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, що є відповідно до п.3 ч.2 ст.34 та п.6 ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарним проступком та підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також, у скарзі міститься посилання на практику Верховного Суду щодо триваючого правопорушення, а саме постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №804/401/17, від 23.05.2018 року у справі №490/8624/15-а, від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц, від 09.08.2019 року у справі №15409/4358/18, яке, на думку скаржника, має місце в діях адвоката.

Адвокат Лимар О.В. в письмовому поясненні по суті порушених у скарзі питань на адресу дисциплінарної палати КДКА Харківської області, вказала, що після початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, разом із батьками пенсійного віку та неповнолітньою дитиною виїхала до Іспанії, де отримала статус біженця. Тривалий час доглядала за важкохворим батьком, який помер у січні 2025 р. В 2019 - 2021 роках з об`єктивних причин не набрала необхідної кількості балів для отримання сертифікатів про підвищення кваліфікації. Вважає, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності є присічним - один рік, а тому просить закрити дисциплінарну справу.

Членом дисциплінарної палати ОСОБА_3 направлено запит до Вищої школи адвокатури НААУ №33 з метою отримання інформації, в якому саме обсязі адвокатом ОСОБА_1 не виконані вимоги з підвищення кваліфікації за всі вказані в скарзі роки.

Згідно з відповіддю директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка (вих.576/0/02-2 від 18.03.2025) адвокат ОСОБА_1 у 2019 році отримала 2 залікових бали, у 2020 та 2021 роках - по 8 залікових балів, а у 2022 та 2023 роках - по 0 залікових балів.

У рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року викладені мотиви ВКДКА при прийнятті рішення. Так, в п.п.49-52 зазначеного вище рішення ВКДКА вказано, що в діях адвоката, які полягали у непідвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки порушення статей 11, 65 Правил адвокатської етики; неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині дотримання правил адвокатської етики, підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення РАУ від 21.09.2019 №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція з наступними змінами та доповненнями).

Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення від 06 травня 2026 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка до дисциплінарної відповідальності. Застосовано до адвоката Лимар Олени Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та зобов`язано адвоката Лимар Олену Вікторівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ.

12.05.2026 зазначене рішення надіслано позивачу на електронну пошту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом частини 1 статті 3 Закону № 5076-VI правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до частин 1,2 статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, в тому числі зобов`язаний: виконувати вказані професійні обов`язки адвоката, виконання яких є обов`язковим під час здійснення адвокатської діяльності, серед яких має місце дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня, виконання рішень органів адвокатського самоврядування; виконання інших обов`язків, передбачених законодавством та договором про надання правової допомоги.

Аналогічні за змістом норми викладені в ст.ст.11, 12, 12-1, 65 Правил адвокатської етики , у яких зазначено, що зазначено, що адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ Закону № 5076-VI.

Згідно з вимогами статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Приписами частини 1, 2 статті 34 Закону № 5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, в тому числі порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Стадії дисциплінарного провадження встановлені у статті 37 Закону № 5076-VI, зокрема, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Статтею 35 Закону України №5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина 1 статті 36 Закону України №5076-VI).

На час подання скарги був чинним Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 (з наступними змінами). Саме на порушення цього Порядку, в першу чергу, звертає увагу позивач в своїй скарзі.

У 2020 році процедура підвищення кваліфікації адвокатів була передбачена Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за № 111.

В Перехідних положеннях зазначеного порядку вказано, що даний Порядок вступає в дію з 01 квітня 2019 року; отримані адвокатами залікові бали, сертифікати та інші документи, що підтверджують підвищення кваліфікації адвокатів, здобуті останніми до 01 липня 2019 року зараховуються адвокатам як підвищення кваліфікації за відповідний період, поданням відповідних карток обліку залікових балів до регіональних рад, передбачених попереднім Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 85 від 16 лютого 2013 року, із змінами та доповненнями.

Отже, спочатку діяв Порядок підвищення кваліфікації адвокатів, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року за № 85, який передбачав інший порядок оцінювання підвищення адвокатом рівня своєї кваліфікації.

Відповідно до п.2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за №63 підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Аналогічна норма містилася в Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за №111.

Згідно з п.п.4, 10, 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за №63, організація та реалізації процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно цього Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції. Національна асоціація адвокатів України: сприяє у виданні методичних та інформаційних матеріалів з питань підвищення кваліфікації адвокатів; розміщує в Єдиному реєстрі адвокатів України інформацію про щорічне підвищення кваліфікації адвокатів в порядку, передбаченому Порядком ведення ЄРАУ; виконує інші завдання, передбачені законодавством та актами НААУ з метою забезпечення високого професійного рівня адвокатів України. Вища школа адвокатури НААУ є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, яка готує та передає НААУ інформацію для розміщення її з ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.

Отже, відповідно до вказаного Порядку відповідальними за наявність та правильність інформації в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами є НААУ та Вища школа адвокатури НААУ.

Відповідно до п.23 вказаного вище Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року №63, звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

Аналогічна норма містилася в Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за №111.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” було введено в країні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє до теперішнього часу.

Окрім того, суд враховує, що за визначенням, наведеним у частині 2 статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати”, законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Отже, введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Так, згідно листа ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Враховуючи це, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, рішенням Ради адвокатів України №30 від 16.03.2022 року, з урахуванням змісту рішення РАУ №185 від 27.12.2022 року, призупинена дія пункту 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України щодо зобов`язання підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) на період дії воєнного стану в Україні до 31.12.2022 року.

На підставі рішення РАУ №185 від 27.12.2022 року “Щодо деяких питань виконання адвокатами вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України”, дію пунктів 19,20 відновлено.

Проте, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області при прийняті спірного рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, не враховано вказані вище обставини .

Отже, невиконання адвокатами вимог з підвищення кваліфікації за 2022 рік, передбаченими пунктами 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, що встановлено п.2 рішення РАУ №88 від 11-12.08.2023 року “Про виконання обов`язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік”.

З огляду на викладене, невиконання адвокатом обов`язку з підвищення кваліфікації за 2022 рік не має наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вказаний період, у зв`язку з чим посилання на вказаний період у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є необґрунтованим.

Продовжуючи розгляд справи, суд звертає увагу на практикою Європейського суду з прав людини згідно якої закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам “доступності”, “передбачуваності” та “зрозумілості”; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як “закон”, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах “Сєрков проти України”, заява № 39766/05, пункт 51; “Редакція газети “Правоє дело” та Штекель проти України”, заява № 33014/05, пункт 51, 52; “Свято-Михайлівська Парафія проти України”, заява №77703/01, пункт 115; “Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства” (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; “Санді Таймс” проти Об`єднаного Королівства” (№ 1) (“SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)”), серія А, № 30, пункти 48-49; “Мелоун протии Об`єднаного Королівства” (“Malone v. The United Kingdom”), серія А, № 82, пункт 66); “Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції” (“Margareta and Roger Andersson v. Sweden”), серія А, № 226-А, п. 75; “Круслен проти Франції” (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; “Ювіг проти Франції” (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; “Аманн проти Швейцарії” (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів “доброго врядування” і “належної адміністрації” (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до “якості” закону).

У пунктах 70-71 рішення у справі “Рисовський проти України” (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”, зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, “Онер`їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах “Онер`їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Відтак, суд доходить до переконання про те, що і принцип “доброго врядування”, і принцип “належної адміністрації”, і принцип “належного урядування” не дозволяють владному суб`єкту - адміністративному органу діяти свавільно, без належної обачливості і розумності, не забезпечуючи прийнятного поза розумним сумнівом балансу інтересів різних учасників суспільних відносин, погіршуючи правове становище тієї особи, котрій відповідний дозвіл було надано раніше у часі.

Окремо суд звертає увагу, що адміністративний суд не підміняє собою дисциплінарний орган та не здійснює переоцінку доказів у частині, що належить до дискреційних повноважень відповідного органу, однак перевіряє, чи були дотримані встановлені законом процедури розгляду справи, чи надано оцінку всім істотним доказам, а також чи є рішення мотивованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи.

Так, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120.

Відповідно до пункту 13 Положення №120 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63 (далі Порядок №63).

Пунктами 20, 23 Порядку №63 встановлено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.

Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.

У разі відсутності необхідної кількості балів у заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку.

При цьому, слід зазначити, що на кінець звітного періоду кожного року Вища школа адвокатури має відомості про те скільки балів і коли отримано адвокатом за цей рік, тобто строк у один рік є триваючим однак обмежується останнім днем кожного року.

Отже, суд висновує, що скаржник на момент подання скарги не знав, що з 2019 року позивач не набирає достатньої кількості балів, однак, не вчиняв активних дій щодо притягнення адвоката до відповідальності.

В цьому аспекті, вирішальним є не момент подання інформації щодо порушення, зокрема Вищої школи адвокатури НААУ, а момент вчинення дисциплінарного проступку або день, коли про нього стало відомо, що узгоджується із правовою природою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, якщо порушення носило триваючий характер або було пов`язане з неналежним виконанням зобов`язань, перебіг строку слід обчислювати з моменту припинення такого порушення або з дня його виявлення уповноваженим органом чи скаржником.

У даній справі днем виявлення уповноваженим органом та скаржником порушення є кінець звітного періоду кожного року (як припиняльна дата), коли у Вищої школи адвокатури є сформовані дані щодо проходження підвищення кваліфікації адвокатом за попередній рік.

Відповідно до ч. 2 ст.35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно, сплив вказаного строку має наслідком втрату ним юридичної сили та припинення всіх правових наслідків, що з нього випливали.

З урахуванням вищенаведеного суд висновує, що посилання відповідача на те, що сам Порядок не містить строків для інформування КДКА про невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації, а суб`єкти подання такої інформації, зокрема, Вища школа адвокатури НААУ, не обмежені часово у поданні таких даних, в тому числі за минулі роки, а тому подання інформації щодо порушення у 2024 році, яке мало місце у 2019, 2021, 2022 чи 2020 роках виключно на дату як на початок перебігу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є помилковим, а доводи про його тривалість необґрунтованими.

Суд нагадує, про вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України”).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, з огляду на викладене, суд висновує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню.

Посилання на практику Верховного Суду щодо триваючого правопорушення, а саме постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №804/401/17, від 23.05.2018 року у справі №490/8624/15-а, від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц, від 09.08.2019 року у справі №15409/4358/18, суд не приймає до уваги, оскільки встановлені у справі №520/13158/26 обставини не є релевантними до даних правовідносин.

В частині позовних вимог про зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу директора Вищої школи адвокатури ОСОБА_5 відносно адвоката Лимар Олени Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення в цій справі, суд відмовляє, оскільки задоволення позовних вимог у спосіб викладений вище, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, висновує про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка до дисциплінарної відповідальності.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ 22642124) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко