Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №599/989/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/989/26

Номер провадження 1-кп/599/89/2026

ВИРОК

іменем України

"28" липня 2026 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026211070000076 від 09 травня 2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Цебрів, Тернопільського району Тернопільської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; українця, громадянина України; з середньою освітою; не працюючого; не депутата; не одруженого; на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має; не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 04 травня 2026 року о 17:10 год ОСОБА_4 , перебуваючи на території футбольного стадіону «Колос» що по вул.Богдана Хмельницького в м.Зборів Тернопільського району Тернопільської області, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно та умисно, в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон торгівельної марки «Huawei» Mate 20 Pro моделі «LYA-L-29» об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, який належав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта від 26.05.2026 № СЕ-19/120-26/6673-ТВ станом на 04 травня 2026 року становила 4853.27 грн. Після цього, ОСОБА_4 з викраденим мобільним телефоном вийшов з території футбольного стадіону «Колос», покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинених в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Щиро розкаявся та показав, що він дійсно в умовах воєнного стану04 травня 2026 року о 17:10 год, перебуваючи на території футбольного стадіону «Колос» що по вул.Богдана Хмельницького в м.Зборів Тернопільського району Тернопільської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгівельної марки «Huawei» Mate 20 Pro моделі «LYA-L-29» об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, який належить ОСОБА_5 . Шкоду повністю відшкодував, обіцяє подібного не вчиняти.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем с. Цебрів, Тернопільського району Тернопільської області, українцем, громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин третьої та п`ятої статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин (ч.4 ст.185 КК України), особу винного, його молодий вік, сімейний стан та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання суд враховує відомості з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №13 від 23.06.2026, зі змісту якої вбачається те, що ОСОБА_4 23.06.2026 10:19:45 перерахував грошові кошти у сумі 2000 гривень на підтримку ЗСУ.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття. активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Крім того, на підставі положень ч.2 ст.66 КК України, суд при призначенні покарання визнає такою, що його пом`якшує, і іншу обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме - добровільне перерахування обвинуваченим грошових коштів на підтримку ЗСУ.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості наслідків, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, пом`якшуючі його вину обставини, як те, що він повністю визнав вину у скоєному кримінальному правопорушенні, добровільно відшкодував шкоду, щиро розкаявся у вчиненому, не судимий, та його молодий вік, суд вважає, що для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень слід обрати покарання у виді позбавлення волі. З врахуванням вказаних обставин, суд вважає недоцільним реальне відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбуття призначеного покарання з випробовуванням у відповідності до ст.75 КК України з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, обраний ОСОБА_4 під час досудового слідства, згідно ухвали слідчого судді 599/960/26 від 23 червня 2026 року скасувати.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 370, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити покарання зач.4 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, зокрема, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, обраний ОСОБА_4 під час досудового слідства, згідно ухвали слідчого судді 599/960/26 від 23 червня 2026 року скасувати.

Судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи №СЕ – 19/120-26/6673-ТВ в сумі 2406 гривень 80 копійок стягнути з ОСОБА_4 в користь держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На даний вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1