Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №594/631/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ з а о ч н е /

23 липня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря судового засідання: Окулянко У. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі пердставника -адвоката Денисової Тамари Степанівни, до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди внаслідок вчинення злочину, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Денисової Т. С., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди внаслідок вчинення злочину.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Борщівського районного суду від 08 липня 2025 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі. Судом було встановлено, що ОСОБА_2 достовірно знав про те, що потерпіла ОСОБА_1 є неповнолітньою, насильницькі дії сексуального характеру вчиняв умисно, використовуючи свої фізичні та психологічні переваги над дівчинкою, яка фізично слабша, застосовував фізичну силу та погрожував вбивством. Вчиняючи протиправні дії утримував неповнолітню за волосся.

Будучи допитаною 19 серпня 2024 року слідчим суддею Борщівського районного суду

Тернопільської області відповідно до ч. 1 ст.225 К11К України, в присутності, в тому числі, психолога, неповнолітня ОСОБА_1 показала, що ОСОБА_2 застосовував до неї фізичне насильство,, зокрема, дослівно : « прижав мене до стіни, накрив голову коником», «Він почав мене за волосся… Я голову підняти не могла, бо була прижата до землі. Я пробувала встати, вирватись. Я не могла вирватись, моя голова була прижата», «Він мене отак прижав і за волосся тримав (показує як)», «Я пробувала втікти...він мене за руку злапав, назад на землю кинув», «Він витягнув мене на вулицю. Я пробувала втікти. Він знову хапав. Щось навіть казав, що мене вб'є, або зробить те, що хоче. Він весь час це казав», « ОСОБА_3 , що. якщо я не буду робити, що він скаже, то він мене вб`с. Потім він мене притягнув до верби. Сказав, що, якщо я буду кричати, то він мене оглушить одним ударом і вссодно зробить то, шо хоче», «А потім він сказав, що забере мене в Польщу там буде насилувати».

Згідно висновку експерта № 61 від 05 серпня 2024 року, про який йдеться у вироку суду, у неповнолітньої ОСОБА_1 виявлено точкові рани червоної кайми нижньої губи справа, садна на лівому передпліччі, правому колінному суглобі, синці на лівій вушній раковині, правому плечовому суглобі, правому плечі, правому та лівому ліктевих суглобах, які характерні для виникнення внаслідок дії тупих предметів: утворились незадовго до проведення експертизи, можливо в термін та за обставин, вказаних слідчим 4 серпня 2024 року близько 23.50 год. шляхом вагіпального проникнення пальцями рук та орального проникнення з :-икористанням геніталій. Тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних. Виявлені ушкодження в ділянці зовнішніх статевих органів: тріщина між правими великою та малою статевими губами, розрив слизової в ділянці пристінку піхви, розрив дівочої перетинки, утворились внаслідок дії тупих предметів, цілком можливо при насильному введені в статеві органи потерпілої пальців рук чи аналогічних предметів, утворились незадовго до проведення експертизи, можливо в термін та за обставин, вказаних слідчим 4 серпня 2024 року близько 23.50 год., шляхом вагінального проникнення пальцями рук та орального проникнення з використанням геніталій. Тілесні ушкодження в своїй сукупності, а також, кожне зокрема, належать до категорії легких тілесних.

В психологічному висновку спеціаліста за результатами проведення допиту неповнолітньої ОСОБА_1 вказується, зокрема:

-ознаки, які зафіксовані зі слів ОСОБА_1 а також її реакції містять індикатори психологічного, фізичного та сексуального насильства.

-в процесі допиту, за результатами спостереження та бесіди із ОСОБА_1 виявлені психологічні ознаки переживання нею психотравмувальної події, а саме дій «Васі» по відношенню до неї: суб`єктивна оцінка ситуації як загрозливої; намагання уникати спогадів, думок про подію; тілесні реакції - завмирання при спогадах (зміна ритму серцебиття, погляд в одну точку, сповільнення темпу мови, нездатність вербалізувати думки);

-враховуючи: особливості роботи механізмів пам`яті, зокрема викривлення деталей інформації з кожним наступним описом (повтором), подальше включення захисних механізмів психіки, що є необхідним процесом для збереження цілісності психіки; а також з метою уникнення повторної травматизації дитини рекомендовано обмежити участь ОСОБА_1 у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження судом;

У відповідності зі ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Своїми умисними та протиправними діями засуджений ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_1 численні тілесні ушкодження, спричинив фізичну біль та страждання від таких, адже загоювалися рани впродовж двох тижнів.

В результаті вчинення засудженим ОСОБА_2 умисних насильницьких дій сексуального характеру, неповнолітня ОСОБА_1 зазнала душевні страждання.

ОСОБА_1 , зазнала психологічного, фізичного та сексуального насильства. Адже злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості, тобто статеві зносини із використанням безпорадного стану потерпілої вчинений відносно неповнолітньої дитини, яка до цієї події не була обізнана і не мала статевих зносин. Дівчині було важко розповідати пережиті події, перебувати в медичному закладі, де встановлювали обставини згвалтування і при чому, в усіх процесуальних діях перебували чужі для неї люди.

У ніч злочину неповнолітня зазнала страх, переживання за своє здоров`я та життя. За оцінкою психолога, дитина сприймала події, які сталися, як загрозливі. Психолог зафіксував психологічні ознаки переживання психотравмувальної події.

Неповнолітня ОСОБА_1 впродовж досудового розслідування, судового розгляду справи фізично не могла вночі спати. Відповідно, погіршився стан здоров`я, самопочуття. Вона майже не розмовляла з рідними, часто плакала, уникала будь-яких спогадів про подію злочину. У висновку спеціаліст зафіксувала стан дитини: «намагання уникати спогадів, думок про подію; тілесні реакції - завмирання при спогадах (зміна ритму серцебиття, погляд в одну точку, сповільнення темпу мови, нездатність вербалізувати думки)».

Таким чином, був порушений звичний спосіб життя неповнолітньої. Кожна повістка до слідчого, прокурора чи суду, викликала в неї спогад, страх та огиду. Відповідно, такі емоції не давали змоги зосередитися на навчанні, негативно відображалися на комунікації з рідними, однокласниками, вчителями.

В результаті насильницьких дій сексуального характеру, неповнолітня ОСОБА_1 зазнала приниження честі та гідності. Остання змушена була змінити місце проживання та навчання. Відповідно, змінилося коло спілкування, в школі потрібно було вибудовувати нові відносини з однокласниками та вчителями. Необхідно було постійно уникати ситуацій, в розмові яких згадувались події 4 серпня 2024 року.

За таких обставин позивачка просить стягнути із відповідача - засудженого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 000 гривень.

Провадження у справі було відкрито на підставі ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області 04 травня 2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з призначенням у такій підготовчого судового засідання та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявних у справі поштових повідомлень ухвалу суду від 30 травня 2026 року, позовну заяву та додані до такої документи, відповідач ОСОБА_2 отримав 12 травня 2026 року.

На момент проведення підготовчого судовго засідання, розгляду справи судом, відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 08 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено таку до розгляду по суті.

В судове засідання позивач, її представник-адвокат Денисова Т. С. не прибули. Згідно поданої заяви просили розгляд справи провести без їх участі. При цьому, вказали, що позовні вимоги підтримують та просять задоволити з підстав наведених у позовній заяві. Крім того, надають згоду на проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному законом порядку. Заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд такої у його відсутності до суду не подав, як і відзиву на позов.

За таких обставин, за згоди сторони позивача, суд вважає за необхідне ухвалити у справі заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, відповідно до якої, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 04 серпня 2025 року близько 23 год. 20 хв. ОСОБА_2 прийшов до господарства, що розташоване в АДРЕСА_1 , де до нього вийшла неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надалі, ОСОБА_2 разом із неповнолітньою ОСОБА_1 зайшов в приміщення житлового будинку вказаного господарства, де близько 23 год. 30 хв. у нього виник злочинний умисел спрямований на дії сексуального характеру, щодо неповнолітньої ОСОБА_1 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку, та достовірно знаючи про те, що ОСОБА_1 являється неповнолітньою, реалізуючи свій злочинний намір на зґвалтування останньої, тобто на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло потерпілої з використанням пальців рук, використовуючи свої фізичні та психологічні переваги над нею, застосовуючи фізичну силу, погрожуючи вбивством, спустив штани та труси потерпілої та, діючи умисно, використовуючи стан ОСОБА_1 - особи, яка є неповнолітньою та фізично слабшою, вчинив відносно неї дії сексуального характеру з використанням пальців рук, пов`язаних з вагінальним проникненням у тіло останньої.

Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 , утримуючи руками за волосся неповнолітню ОСОБА_1 , вивів її з будинку на територію подвір`я де, реалізуючи свій злочинний намір на зґвалтування останньої, тобто на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням у тіло потерпілої ОСОБА_1 з використанням геніталій, використовуючи свої фізичні та психологічні переваги над нею, застосовуючи фізичну силу, погрожуючи вбивством, спустив свої штани та труси, діючи умисно, використовуючи стан ОСОБА_1 - особи, яка є неповнолітньою та фізично слабшою, вчинив відносно неї дії сексуального характеру з використанням геніталій, пов`язаних з оральним проникненням в тіло останньої.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_2 , утримуючи руками за волосся потерпілу ОСОБА_1 , вивів її з території господарства на АДРЕСА_1 , неподалік місця проживання останньої. Перебуваючи на вулиці неподалік господарства АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний намір на зґвалтування неповнолітньої, тобто на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням у тіло потерпілої ОСОБА_1 з використанням геніталій, використовуючи свої фізичні та психологічні переваги над нею, застосовуючи фізичну силу, погрожуючи вбивством, спустив свої штани та труси, діючи умисно, використовуючи стан ОСОБА_1 - особи, яка є неповнолітньою та фізично слабшою, вчинив відносно неї дії сексуального характеру з використанням геніталій, пов`язаних з оральним проникненням в тіло останньої.

Згідно психологічного висновку спеціаліста за результатами проведення допиту неповнолітньої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такий складався 20.09.2024 року та проводився в закритому судовому засіданні в приміщенні Борщівського районного суду, під час досудового розслідування кримінального провадження №12024211120000159 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, в режимі відеоконференції поза залом судового засідання в приміщенні відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) центру соціально-психологічної реабілітації дітей ССД ТОВА, який розташований за адресою: вул.Сахарова 2, м. Тернопіль. Під час проведення допиту неповнолітньої особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 практичним психологом ОСОБА_5 встановлено, загальне спостереження, а саме психофізіологічний розвиток неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідає віковим нормам підліткового віку. Рівень словникового запасу відповідає нормам підліткового віку. ОСОБА_1 здатна логічно міркувати, спостерігати і запам`ятовувати, аналізувати і робити висновки. Мислення абстрактне. Спостерігається здатність встановлювати зв`язок між власним відчуттям та подіями, шо відбувались. Здатна означувати власні переживання та відчуття, описуючи події або формуючи власне ставлення до того, що відбувалось. Здатна керувати власними імпульсами, наявний високий рівень самоконтролю. ОСОБА_6 легко йшла на контакт, була відкритою у взаємодії та співпраці з дорослим.

Психоемоційний стан ОСОБА_1 під час допиту: високий рівень психоемоційної напруги, проте реагування було в зоні оптимальної активності тобто, ОСОБА_1 залишалася в межах свого вікна толерантності при стресі). При розмові про подію спостерігалося зростання тривоги та напруги, що проявлялося в таких ознаках: сповільнення темпу мови, завмирання тіла, погляд з одну точку, паузи, сльози, відведення погляду, почервоніння, зміна ритму дихання (пришвидшення), надмірна деталізація подій, які відбувалися до та після вчинення кримінального правопорушення, труднощі вербалізації способу вчинення кримінального правопорушення.

Особливості процесу відтворення обставин події: в процесі опитування на фазі вільної розповіді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розповідала детально про те, як розгорталися події до вчинення кримінального правопорушення. Проте, про спосіб вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 не могла вербалізувати, а розповіла письмово. При спогадах про травмуючі події може включатися психологічний опір, проявом якого є «намагання» уникнути згадок та розмов про саму подію. Спогади можуть викликати реакції небезпеки, що блокує центр мовлення. Також, може посилюватися почуття сорому, враховуючи підлітковий вік дитини.

У процесі опитування було виявлено наявність ознак психологічного, язичного та сексуального насильства (зі слів потерпілої, її емоційних та тілесних реакцій): психологічного - почуття страху, відчуття загрози як реакції на; обмеження волевиявлення та свободи; погрози, залякування; сексуального - почуття сорому та означення дій кривдника (примусове оголення, примушування до орального сексу, вагінальний секс (проникнення пальцями та намагання статевим членом), як «мене ізнасілували»; фізичного: ОСОБА_6 декілька разів згадувала про намагання вирватися, але кривдник утримував її за руки, волосся.

В процесі допиту, за результатами спостереження та бесіди із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені психологічні ознаки переживання ОСОБА_6 психотравмувальної події, а саме дій « ОСОБА_7 » по відношенню до неї: суб`єктивна оцінка ситуації як загрозливої; намагання уникати спогадів, думок про подію; тілесні реакції - завмирання при спогадах (зміна ритму серцебиття, погляд в одну точку, сповільнення темпу мови, нездатність вербалізувати думки).

Психотравмувальна подія - це подія, що супроводжується діянням фізичної шкоди або загрози життю, порушенням чи загрозою психологічною цілісності. Подія, яка характеризується раптовістю, руйнівною силою, інтенсивністю. Пов`язана з фактом або загрозою смерті, серйозного тілесного ушкодження чи сексуального насильства, несе абсолютно нову інформацію, яку людина має інтегрувати до попереднього життєвого досвіду. Психотравмувальна подія - це життєва подія або ситуація, яка впливає на значущі сторони існування дитини і призводить до глибокого психологічного переживання та докорінно порушує відчуття безпеки. Важливо врахувати, що наслідки психотравмувальної події можуть проявитися не відразу, можуть бути відтерміновані в часі.

Висновки: неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відтворює обставини події відповідно норм підліткового віку. В розповіді ОСОБА_1 містяться наступні критерії перебитого досвіду: логічна структура викладу інформації, твердження не містить суперечностей; є контекстуальні вставки, опис взаємодії з кривдником, відтворення розмов з кривдником, повідомлення про власний психічний та фізичний стан, насиченість розповіді подробицями. Ознаки, які зафіксовані зі слів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також її реакції містять індикатори психологічного, фізичного та сексуального насильства.

В процесі допиту, за результатами спостереження та бесіди із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені психологічні ознаки переживання нею психотравмувальної події, а саме дій « ОСОБА_7 » по відношенні до неї: суб`єктивна оцінка ситуації як загрозливої; намагання уникати спогадів, думок про подію; тілесні реакції - завмирання при спогадах (зміна ритму серцебиття, погляд в одну точку, сповільнення темпу мови, нездатність вербалізувати думки).

В ході проведення досудового розслідування згідно висновку експерта № 61 від 05 серпня 2024 року, встановлено, що в неповнолітньої ОСОБА_1 виявлено точкові рани червоної кайми нижньої губи справа, садна на лівому передпліччі, правому колінному суглобі, синці на лівій вушній раковині, правому плечовому суглобі, правому плечі, правому та лівому ліктевих суглобах, які характерні для виникнення внаслідок дії тупих предметів: утворились незадовго до проведення експертизи, можливо в термін та за обставин, вказаних слідчим 4 серпня 2024 року близько год. шляхом вагінального проникнення пальцями рук та орального проникнення з використанням геніталій. Тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних. Виявлені пошкодження в ділянці зовнішніх статевих органів: тріщина між правими великою та малою статевими губами, розрив слизової в ділянці пристінку піхви, розрив дівочої перетинки, творились внаслідок дії тупих предметів, цілком можливо при насильному введені в статеві органи потерпілої пальців рук чи аналогічних предметів, утворились незадовго до проведення експертизи, можливо в термін та за обставин, вказаних слідчим 4 серпня 2024 року близько 23.50 год. шляхом вагінального проникнення пальцями рук. Тілесні ушкодження в своїй сукупності, а також, кожне зокрема, належать до категорії легких тілесних.

Дані обставини встановлені судом та відображені у вироку від 08 липня 2025 року Борщівського районного суду. При цьому, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

Вирок Борщівського районного суду від 08 липня 2025 року є чинним, набрав законної сили 05.11.2025р..

Відповідно до ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на що, суд приходить до висновку про доведеність факту того, що ОСОБА_2 04 серпня 2024 року близько 23 год 20 хв. своїми умисними та протиправними діями – своїми діями, що виразились у вчиненні відносно неповнолітньої дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, з використанням геніталій та пальців рук, без її добровільної згоди, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 152 КК України. При цьому, заподіяв потерпілій ОСОБА_1 численні тілесні ушкодження, спричинив фізичну біль та душевні страждання.

У ніч злочину неповнолітня зазнала страх, переживання за своє здоров`я та життя. За оцінкою психолога, дитина сприймала події, які сталися, як загрозливі. Психолог зафіксував психологічні ознаки переживання психотравмувальної події. Неповнолітня ОСОБА_1 впродовж досудового розслідування, судового розгляду справи фізично не могла вночі спати. Відповідно, погіршився стан здоров`я, самопочуття. Вона майже не розмовляла з рідними, часто плакала, уникала будь-яких спогадів, про подію злочину. У висновку спеціаліст зафіксувала стан дитини: «намагання уникати спогадів, думок про подію; тілесні реакції - завмирання при спогадах (зміна ритму серцебиття, погляд в одну точку, зповільнення темпу мови, нездатність вербалізувати думки)». Був порушений звичний спосіб життя неповнолітньої. Кожна повістка до слідчого, прокурора чи суду, викликала в неї спогад, страх та огиду. Відповідно, такі емоції не давали змоги зосередитися на навчанні, негативно відображалися на комунікації з рідними, однокласниками, вчителями.

В результаті насильницьких дій сексуального характеру, неповнолітня ОСОБА_1 зазнала приниження честі та гідності. Остання змушена була змінити місце проживання та навчання. Відповідно, змінилося коло спілкування, в школі потрібно було вибудовувати нові відносини з однокласниками та вчителями.

В результаті вчинення засудженим ОСОБА_2 умисних насильницьких дій сексуального характеру, неповнолітня ОСОБА_1 зазнала душевні страждання.

Таким чином, в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, між його діями і спричиненою шкодою існує взаємозв`язок, а також наявна вина, що є підставою для цивільних правовідносин.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Тобто, особа, яка вчинивши злочин, завдала матеріальної та/або моральної шкоди іншій фізичній особі, зобов`язана компенсувати такій особі завдану шкоду.

Статтею 1167 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст.21 Конституції України).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, (надалі - Пленум ВСУ), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як визначається п.3 вказаної постанови Пленуму ВСУ моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, матеріали справи, доходить до переконання що позовні вимоги ОСОБА_1 , у зв`язку із пережитими душевними стражданнями, є підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь позивача 500 000 грн.

Судом встановлено, що позивач зазнала душевних, психологічних та фізичних страждань з приводу пережитого, та наслідків. Позивачці були завдані тілесні ушкодження, у вигляді точкової рани червоної кайми нижньої губи справа, садна на лівому передпліччі, правому колінному суглобі, синці на лівій вушній раковині, правому плечовому суглобі, правому плечі, правому та лівому ліктевих суглобах, які характерні для виникнення внаслідок дії тупих предметів. Тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних. Виявлені пошкодження в ділянці зовнішніх статевих органів: тріщина між правими великою та малою статевими губами, розрив слизової в ділянці пристінку піхви, розрив дівочої перетинки, утворились внаслідок дії тупих предметів, цілком можливо при насильному введені в статеві органи потерпілої пальців рук чи аналогічних предметів, унаслідок яких відбулися кардинальні зміни в її житті, відчувала наслідки отриманих травм внаслідок злочинних дій відповідача.

На підставі викладеного та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності та справедливості суд вважає, що на користь позивача до відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума в розмірі 500 000 грн. Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає розумним та співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу та буде відповідати наслідкам протиправних дій відповідача.

Суд також врахував правову позицію Верховного Суду висловленої у постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі за № 752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Враховуючи фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, а також досліджені докази, суд приходить висновку, що між неправомірними діями відповідача та шкодою, завданою позивачу ОСОБА_1 , є безпосередній причинний зв`язок, відтак суд приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача щодо відшкодування шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому позовні вимоги у цій частині слід задовольнити в повному обсязі на суму 500 000 гривень.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що слід стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 500 000 грн моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Також, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі, визначеному п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що складає 7500 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн, завдану внаслідок вчиненням кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Реквізити сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: