Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №462/8435/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 462/8435/25

Провадження №3/944/264/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Львівського районного відділу поліції № 2 відділу поліції № 1 Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 988289 від 15 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 в період з 03 березня 2025 року до 15 жовтня 2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , не виконав передбачений ст.150 СК України батьківський обов`язок щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у приміщенні Рясне-Руського ліцею вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ображав словесно, застосовував фізичну силу без нанесення тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив суду таке.

Влітку 2025 року ОСОБА_4 постійно приходив до них додому в гості до сина ОСОБА_5 , з яким вони разом дружно проводили час, катались на велосипедах, оскільки проживають неподалік. Але коли в кінці літа до ОСОБА_5 почав приходити інший його друг ОСОБА_6 , то їм в трьох стало складно разом проводити дозвілля, виникали конфлікти, ОСОБА_7 почав ревнувати ОСОБА_5 до ОСОБА_6 . Він не бачив, щоб ОСОБА_5 ображав чи застосував фізичну силу до ОСОБА_7 . Також повідомив, що син казав йому, що ОСОБА_7 його обзивав. Йому не відомо, що відбувалося між дітьми у школі, однак син розповідав, що у нього конфлікт з ОСОБА_7 (обзивали один одного, штовхались), не знає наскільки часто. В жовтні 2025 року до нього зателефонувала класний керівник сина та повідомила про те, що батько ОСОБА_7 написав заяву про те, що ОСОБА_5 ображає його сина. Прийшовши того дня до школи, він побачив там працівника поліції, директора школи, психолога та батьків ОСОБА_7 , йому було запропоновано надати пояснення, однак він відмовився, оскільки був в шоці від такої заяви. З батьками ОСОБА_7 в цей день він не спілкувався з приводу даної ситуації. Вважає, що це просто дитячий конфлікт, нічого серйозного.

Законний представник ОСОБА_3 – мати ОСОБА_8 у судовому засіданні надала такі пояснення. З початку навчального року ОСОБА_5 систематично копав, штовхав, бив та ламав речі її сина, який майже кожного дня скаржився на це. Вона неодноразово телефонувала до класного керівника, яка підтвердила сказане сином. Вони з сім`єю ОСОБА_9 домовлялись про зустріч, в присутності класного керівника, однак ті не приходили. 14 жовтня 2025 року ОСОБА_5 вколов ОСОБА_7 у живіт кульковою ручкою, однокласник завів Захара у медпункт, де медсестра обробила рану. Після цього, 15 жовтня 2025 року, чоловік звернувся до поліції. Батьки ОСОБА_5 своєї вини не визнають, більше того, казали, що якщо будуть писати зави, вони напишуть заяву на старшого сина, який говорив з ОСОБА_5 , щоб той не бив брата. Вона особисто не бачила щоб ОСОБА_5 ображав її сина, це відбувалося у школі, знає зі слів сина та класного керівника. Її син безпідставно нікого не чіпає, міг обзивати у відповідь, як захист. Не пам`ятає, коли вперше побачила тілесні ушкодження на тілі сина, у заяві зафіксовано 17.09.2025 вперше, до того часу тілесних ушкоджень не було, ОСОБА_5 лише словесно ображав і штовхав її сина.

Законний представник ОСОБА_3 – батько ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав письмові пояснення, викладені ним у заяві в поліцію від 15.10.2025, а також пояснення дружини. Додатково зазначив, що син сильно хвилюввся через це, не хотів ходити до школи, відмовлявся снідати, був морально подавлений. З батьками ОСОБА_5 він не спілкувався.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка склала протокол відносно ОСОБА_1 , надала такі показання.

Вона є інспектором ювенальної превенції Львівського районного відділу поліції № 2 відділу поліції № 1 Головного управління національної поліції у Львівській області. З батьками дітей знайома в межах даної справи. Підставою складення протоколу стало звернення батька ОСОБА_3 – ОСОБА_12 . Під час виїзду до Рясне-Руського ліцею ЛМР 15.10.2025 року вона поспілкувалась з дітьми ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , їх батьками та класним керівником ОСОБА_14 , а також з психологом. Класний керівник повдомила, що неодноразово спілкувалася з ОСОБА_13 , однак він не реагував на її прохання не вчиняти протиправних дій відносно ОСОБА_7 . Вказала, що нею було з`ясовано, що ОСОБА_15 погрожував ОСОБА_16 фізичною розправою, обзивав, були випадки нанесення тілесних ушкоджень, це встановлено на підставі пояснень, також батьки ОСОБА_7 надали фото. ОСОБА_5 переважно мовчав, розповів, що у нього конфлікт із ОСОБА_7 . Класний керівник відмовилась надавати пояснення, директор пояснень не надавав, оскільки не була очевидцем подій. Батьки ОСОБА_9 говорили, що конфлікт між дітьми розпочався влітку, з початку навчального року загострився. Після чого склала протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Час подій встановила зі слів класного керівника і батьків. Про інших свідків та очевидців подій їй не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надала такі показання.

Вона працює медсестрою Рясне-Руського ліцею. Повідомила, що до неї часто звертаються діти зі скаргами на здоров?я з різних причин. В період з 03.09.2025 до 15.10.2025 до неї двічі звертався ОСОБА_4 , зокрема, з приводу подряпини від ручки, яку зі слів ОСОБА_7 , йому зробив ОСОБА_5 та яку вона обробляла. До неї також звертався ОСОБА_5 зі скаргами на здоров?я. Також повідомила, що в коридорах ліцею встановлені камери відеоспостереження. Вона особисто не бачила, що ОСОБА_5 якимось чином ображає ОСОБА_7 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 надала такі показання.

Вона є мамою одного з однокласників хлопців. 15.10.2025 вона бачила як ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_7 , вони зчепились і двоє впали на підлогу, однокласники їх розтягнули. Ці події відбувались, коли в ліцей вже прибула працівник поліції і з`ясовувала обставини. Повідомила, що зі слів її сина ОСОБА_15 неодноразово бив, штовхав ОСОБА_7 , пошкодив його окуляри. Класний керівник цього не бачила, була інша вчителька яка її заміняла. Їй не відомо, що передувало тим подіям, що ОСОБА_5 біг за Захаром.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Петрик О.В. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовувала такими доводами.

Матеріали справи не підтверджують події, яка вказана у протоколі відносно ОСОБА_1 . Зокрема, відсутні свідки того, що в період з 03.09.2025 до 15.10.2025 ОСОБА_15 вчиняв хуліганські дії відносно ОСОБА_19 , відсутні записи з камер відео спостереження, відсутні будь які письмові пояснення учасників освітнього процесу, за винятком батька ОСОБА_19 – ОСОБА_12 . Батьки ОСОБА_19 стверджують, що їх син щодня в період з 03.09.2025 до 15.10.2025 приходив додому подавлений через те, що його ображає ОСОБА_15 . Однак, вони не були свідками будь яких протиправних дій зі сторони ОСОБА_5 , а звернулися із заявою до поліції виходячи з пояснень свого сина ОСОБА_7 . Згідно відповіді на адвокатський запит від 24.04.2026 Рясне-Руський ліцей встановлено, що проведено профілактичні заходи. Завдяки яким ситуацію врегульовано, учні помирилися, у класі панує доброзичлива атмосфера. Отже, матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_15 в період з 03.09.2025 до 15.10.2025 у приміщенні Рясне-Руського ліцею ЛМР, тобто систематично, вчиняв хуліганські дії щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме ображав словесно, застосовував фізичну силу без нанесення тілесних ушкоджень. При тому, з наданих доказів вбачається, що в приміщенні Рясне-Руського ліцею ЛМР діти перебувають під контролем вчителів, а в коридорах наявні камери відеоспостереження. Відтак, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка стосується невиконання батьківських обов?язків. Спірний протокол не містить посилання, які саме обов?язки, передбачені ст. 150 СК України не виконав ОСОБА_1 . Так, ст. 150 Сімейного кодексу України передбачає чітке коло обов?язків батьків щодо виховання та розвитку дитини й саме за їх невиконання батьки можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Утім протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на конкретний обов?язок, передбачений ст. 150 СК України, який порушив батько. Належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вини батька в ухиленні від виконання батьківських обов?язків в матеріалах справи немає. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Враховуючи вищенаведене, просить провадження у справі закрити.

Суд, заслухавши пояснення особи, відносно якої складений протокол, її захисника, законних представників неповнолітнього потерпілого, показання свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Також, як випливає із змісту цієї норми закону, це правопорушення повинно носити системний характер.

При цьому, диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП має бути викладено в чому саме полягає порушення, а також наслідки такого порушення.

Зокрема, таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. В матеріалах справи дані про це відсутні.

Сам по собі протокол відносно ОСОБА_1 , на думку суду, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що останній систематично ухиляється чи не виконує покладені на нього обов`язки щодо виховання неповнолітньої дитини.

Крім цього, очевидців того, що син ОСОБА_1 . ОСОБА_15 вчиняв протиправні дії відносно ОСОБА_19 жоден з допитаних свідків особисто не бачив цього.

А сама лише наявність конфліктів між дітьми не є достатнім та безумовним доказом того, що ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

Отже, протокол та додані документи не містять відомостей про систематичні протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, які б були підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яким саме чином ОСОБА_1 не виконував свої батьківські обов`язки, в чому саме проявилося таке неналежне його виконання і чим конкретно це підтверджено.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що останній вчиняв дії, які б охоплювалися складом вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, сам факт спливу на час розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не позбавляє суд можливості перевірити наявність події та складу адміністративного правопорушення і не є підставою для відмови у наданні оцінки доказам, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення заперечує свою вину.

Оскільки судом встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, провадження підлягає закриттю саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Д.Б. Поворозник