Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №522/12500/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12500/26

Провадження по справі № 3/522/4338/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Тетьковій В.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 182157 від 26.06.2026 вбачається, що 12.06.2026 близько 19 год. 45 хв., громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 15/3 біля магазину «Свіже м`ясо» в громадському місці висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок, чим ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої доводи мотивував тим, що між ним та ОСОБА_2 виник обопільний конфлікт.

Суд, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали адміністративної справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме – громадське місце.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить у собі відомості про те, що 12.06.2026 близько 19 год. 45 хв., громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 15/3 біля магазину «Свіже м`ясо» в громадському місці висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок, однак не містить відомостей про негативні наслідки, які настали внаслідок таких дій у виді порушення громадського порядку та спокою громадян, що є обов`язковою ознакою та складовою частиною інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та було б підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце словесний конфлікт, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин. Сам по собі факт виникнення конфліктної ситуації між двома особами ще не свідчить про наявність у діях однієї з них складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки для кваліфікації таких дій як дрібного хуліганства необхідно встановити, що вони були спрямовані саме на порушення громадського порядку, а не були проявом взаємної словесної суперечки між учасниками конфлікту.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували викладені у протоколі обставини. До матеріалів справи не відеозаписів із камер відеоспостереження чи інших технічних засобів фіксації, аудіозаписів або інших об`єктивних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт висловлення ОСОБА_1 нецензурної лайки, погроз фізичною розправою саме у спосіб, що порушував громадський порядок і спокій громадян.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 було порушено громадський спокій невизначеного кола осіб, припинено нормальне функціонування громадського місця або що зазначені дії викликали обурення чи занепокоєння інших громадян, які перебували на місці події. Відсутність таких даних свідчить про недоведеність однієї з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що між ним та ОСОБА_2 мав місце взаємний словесний конфлікт, матеріалами справи не спростовані. Суд не встановив доказів, які б свідчили про те, що дії ОСОБА_1 виходили за межі побутового конфлікту та були спрямовані саме на демонстративне порушення громадського порядку, а не були взаємною емоційною реакцією сторін конфлікту.

Відповідно до статті 280 КУпАП, при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За результатами судового розгляду таких обставин, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 усіх елементів складу адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

При цьому суд виходить із загального принципу права, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доведення обставин, що підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, покладається на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення. У даному випадку достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявні у справі докази не підтверджують належним чином ані об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, ані спрямованість дій ОСОБА_1 на порушення громадського порядку, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Фактичні обставини справи свідчать лише про наявність між сторонами взаємного конфлікту, який сам по собі не утворює складу дрібного хуліганства.

Окрім цього, суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що у фабулі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначена суть адміністративного правопорушення відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП.

З урахуванням принципу презумпції невинуватості та вимог щодо доведеності вини особи, всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно відвишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.173, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ