Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №521/2868/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/2868/26

провадження № 2-др/521/129/26

24 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Білак Наталії Ігорівни про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі № 521/2868/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановив:

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 червня 2026 року у справі № 521/2868/26 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, - відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Білак Наталія Ігорівна подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В обґрунтування заяви представник відповідача вказала, що представником відповідача було заявлено про подання розрахунку судових витрат та доказів понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, сторона відповідача вважає, що судові витрати відповідача мають бути покладені на позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідносинах, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що 26 березня 2026 року між Адвокатським об`єднанням «СВІТЛО» та ОСОБА_1 укладено Договір №26/3/1 про надання правничої допомоги.

06 квітня 2026 2026 року між Адвокатським об`єднанням «СВІТЛО» та ОСОБА_1 підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги №26/3/1, відповідно до п. 2 якої Замовник сплачує Виконавцю гонорар в сумі 20 000 грн., а саме за надання правничої допомоги в межах справи № 521/2868/26.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача до суду надано також акт виконаних робіт від 26 червня 2026 року, згідно з яким вартість допомоги становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Від позивача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому позивач зазначила про недоведеність зв`язку між платником і стороною справи, неспівмірність заявленого розміру гонорару зі складністю справи та фактичним обсягом робіт, судова практика свідчить, що за виконання аналогічного обсягу процесуальної роботи у справах подібної складності суди визначають співмірний розмір витрат на правничу допомогу в межах 5000–10000 грн. Позивач зазначила, що не має власних трудових чи підприємницьких доходів, а єдиним джерелом її утримання є державна допомога по догляду за дитиною, вказала, що стягнення з позивача 20 000 грн на користь відповідача суперечить засадам розумності та справедливості і становитиме для позивача явно непропорційний та надмірний тягар.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, наявні підстави для зменшення розміру визначеної у Додатковій угоді №1 до договору про надання правничої допомоги, Акті виконаних робіт від 26 червня 2026 року вартості наданих послуг, та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, враховуючи подані стороною відповідача докази, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 133, 141, 247, 258-260, 264, 268, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Білак Наталії Ігорівни про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі № 521/2868/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, - задовольнити частково.

Ухвалити у цивільній справі № 521/2868/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, додаткове рішення наступного змісту:

«Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.»

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

24.07.26