Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №521/2967/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/2967/26

Номер провадження № 2/521/3890/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю представників учасників, учасників справи:

від ОСОБА_1 – адвокат Тарасенко О.Ю., яка діє на діє на підставі ордера;

від ОСОБА_2 – не з`явився;

від ОСОБА_3 – не з`явився;

від ОСОБА_4 – не з`явився;

від ОСОБА_5 – не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася через підсистему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просить суд: зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 фіскальний чек на суму 2373 грн. за здійснену 31.08.2025 року покупку під час відвідування ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” відповідно до сплаченого нею замовлення № 428608; стягнути з солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти на загальну суму 2373 грн., що еквівалентні вартості товару проданого позивачу з порушенням законодавства про захист прав споживачів; стягнути з солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 250000 грн., вирішити питання про розподіл судових витрат.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка послалася на те, що 31.08.2025 року нею було відвідано ресторанний комплекс “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та під час відвідування ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” оформлено замовлення № 428608 та сплачено дане замовлення на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , а саме: тюлечка по-Одеськи (1 шт.) – 146 грн; форшмак (1 шт.) – 179 грн; венеціанський шпріц (1 шт.) – 248 грн; блакитні Гаваї (1 шт.) – 239 грн; салат з морепродуктами (1 шт.) – 378 грн; кальмар в темпурі (1 шт.) – 246 грн; креветка в темпурі (1 шт.) - 298 грн; мідії в соусі (сирний соус) (1 шт.) – 325 грн; картопля печена (1 шт.) – 87 грн; бренді Шабо 5* 40 мл (2 шт.) – 158 грн., кока-кола (1 шт.) – 69 грн. - на загальну суму 2373 грн.

Як зауважила позивачка, страви « ОСОБА_6 в темпурі» та « ОСОБА_7 в темпурі» взагалі не відповідали її очікуванням, були не в хрусткій темпурі, а в великій кількості тіста, надзвичайно жирними і дуже пахли несвіжою олією, тіста в страві було в два рази більше ніж креветок та кальмарів, не відповідали фото, розміщеному на сайті ресторану.

Також, як вказала позивач, замовлений нею алкогольний напій “Шабо” не відповідає тій якості, яка висувається до алкогольних напоїв цього бренду, оскільки від принесеного їй алкогольного напою відчувався дуже сильний запах спирту з дивними випаровуваннями, що характерно для дешевих контрафактних напоїв.

Як зауважила позивач, ще під час перебування у ресторані, вона звернулася до адміністратора з вимогою надати книгу відгуків та пропозицій, але їй було надано книгу відгуків та пропозицій, оформлену на ФОП ОСОБА_3 замість фізичної особи підприємця ОСОБА_2 .

Після відвідування ресторану, ввечері позивачка відчула себе погано, почалася нудота, біль у шлунку.

Крім цього, саме після відвідування ресторану, за твердженнями позивачки, останній стало відомо про порушення відповідачами п. 4 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, оскільки відповідачі, як оператори ринку, на дату її відвідування ресторану, тобто 31.08.2025 року, не зареєстрували свою потужність оператора ринку за адресою ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”. Відтак, здійснення реалізації харчових продуктів у вигляді готових страв з використанням незареєстрованої потужності свідчить про грубе порушення відповідачами вимог чинного законодавства, що вже створило загрозу життю позивачки та здоров`ю, а також продовжує наражати на небезпеку усіх відвідувачів ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.

Окрім цього, як зауважила позивач, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 порушено установлений порядок здійснення платниками податків розрахункових операцій.

Так, за доводами позивача, їй, як споживачу, не було надано жодного фіскального чека, як розрахункового документа, а на противагу цьому вона отримала лише квитанцію з платіжного терміналу, яка засвідчує сам факт того, що нею було успішно здійснено оплату за гостьовий рахунок від 31.08.2025 року. Таким чином, позивачка вважає, що невидача фіскального чеку Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , яка прийняла оплату за гостьовий рахунок від 31.08.2025 року, свідчить про грубе порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, а також свідчить про порушення вимог Закону України “Про захист прав споживачів”, що завдало значної шкоди правам позивачки, як споживача.

Разом з тим, позивачка у позові звернула увагу суду на ту обставину, що відповідачами у даній справі порушено установлений порядок ліцензування та обігу підакцизних товарів, оскільки, їй стало відомо, відповідачі не мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а відтак, реалізація алкогольного напою, який відповідач-1 позиціонував, як бренді Шабо ХО 5*, шляхом його продажу позивачці, як споживачу, грубо порушує норми Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” та ставить під сумнів якість проданого алкогольного напою, після вживання якого позивачка відчула проблеми зі своїм здоров`ям, що завдало значних моральних страждань.

Також, на переконання позивачки, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 порушено умови для перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин). Відтак, позивачка вважає, що оскільки ОСОБА_2 є платником єдиного податку 2 групи, однак здійснив їй продаж підакцизного товару бренді Шабо ХО 5*, останнім порушено умови для перебування на спрощеній системі оподаткування, а тому, грубо порушено умови для перебування на спрощеній системі оподаткування, що також завдало позивачці моральних страждань, так як вона вважала, що відвідує ресторан, власники якого дотримуються високих стандартів до якості обслуговування та поважають Закони.

Позивач зазначила, що в результаті неправомірних дій відповідачів їй було окрім матеріального збитку спричинено моральну шкоду, яку остання оцінила у 250000 грн.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13.03.2026 року у справі №521/2967/26 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30.03.2026 року у справі №521/2967/26 клопотання ОСОБА_4 від 30.03.2026 року (вх.№21312) про продовження процесуального строку на подання відзиву у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів задоволено; продовжено відповідачу ОСОБА_4 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів, строком до 07.04.2026 року.

07.04.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси електронною поштою від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3546), у якому останній просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі; визнати подання позову до ОСОБА_3 зловживанням процесуальними правами з боку ОСОБА_1 та застосувати до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, шляхом стягнення штрафу; стягнути з позивачки на користь ОСОБА_3 судові витрати. Окрім вказаного, ОСОБА_3 просив суд продовжити строк на подання доказів, клопотання про проведення експертизи. Відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відзиву на позов, ОСОБА_3 вказав, що позовна заява по своїй суті є безпідставною, подана у зловмисній змові з ОСОБА_8 , виключно з метою заподіяння шкоди відповідачам як матеріальної, так і шкоди діловій репутації, шляхом подання штучно створених позовів за допомогою штучно створених доказів.

У даному разі, як вважає ОСОБА_3 , він безпосередньо не є належним відповідачем у даній справі, оскільки будь-яких послуг позивачці не надавав, а єдиною, зазначеною позивачем підставою для звернення до ОСОБА_3 з позовом є фото обкладинки книги відгуків та пропозицій, обов`язкове ведення якої було скасоване у 2019 році. При цьому, як зазначено ОСОБА_3 , він зареєстрований як ФОП 09.11.2021 року, проте, у 2025 році жодної діяльності у ресторані «Яхта» не здійснював.

07.04.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від відповідача ОСОБА_4 через підсистему «Електронний Суд» було скеровано відзив на позовну заяву (вх. №23786), у якому останній просить суд: у задоволені позову відмовити ОСОБА_1 у повному обсязі; визнати подання позову до ОСОБА_4 зловживанням процесуальними правами зі сторони ОСОБА_1 та застосувати до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, шляхом стягнення штрафу; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати. Відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відзиву на позов, ОСОБА_4 звернув увагу суду на ту обставину, що він вважає, що позовна зава ОСОБА_1 , яка є адвокатом, має штучний характер, має ознаки спрямованого споживчого тролінгу, зловживання правами адвоката, зловмисної змови з адвокатом Рябцем О.М., та є гібридними діями, спрямованими на перешкоджанню ФОП ОСОБА_4 у здійсненні підприємницької діяльності з метою намагання позбутися ОСОБА_4 , як орендатора території, на якій ОСОБА_4 здійснює діяльність ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та/або намагання рейдерського захоплення ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », спонсорами таких дій є ОСОБА_9 та ТОВ «Блек Сі Рів`єра», ОК «Чорноморська Рів`єра», бенефіціаром яких є ОСОБА_10 та був ОСОБА_11 , які у свою чергу є фігурантами низки резонансних кримінальних справ, пов`язаних з розкраданням майна, розкраданням коштів призначених для ЗСУ, захопленням земельних ділянок, будівництвом, ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах, тощо.

За доводами ОСОБА_4 , позивачка ресторан «Яхта» не відвідувала, замовлення не робила, за замовлення не сплачувала, фотознімок наданий до позовної заяви «Креветка в темпурі» не робила, а ОСОБА_4 в свою чергу жодних послуг ОСОБА_1 в ресторані «Яхта» не надавав, та є неналежним відповідачем, про що добре обізнана, як ОСОБА_1 , яка є адвокатом, так і її безпосередній керівник ОСОБА_8 , який є адвокатом, з яким ОСОБА_1 діє у зловмисній змові, які у свою чергу обізнані, як із законодавством, так і з діяльністю ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_4 зауважив, що його ім`я у позовній заяві зазначено виключно з метою подальшого публічного використання з метою дискредитації ділової репутації, а позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, поданий виключно з метою перешкоджання ОСОБА_4 у здійсненні підприємницької діяльності, дискредитації ділової репутації ОСОБА_4 , завдання ОСОБА_4 матеріальної шкоди та безпідставного збагачення.

ОСОБА_4 , посилаючись на обставини, зазначені позивачем у позові, вказав, що ОСОБА_1 є адвокатом в юридичній компанії Legal Partner, засновником та керівником в якій є ОСОБА_8 , про що зазначено на офіційному сайті Legal Partner, який, в свою чергу, з аналогічним позовом звернувся 10.12.2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси (справа № 523/26838/25), в якому описова частина є автентичною описовій частині позову, поданого у даній справі, а також аналогічними є додатки до позовних заяв. При цьому, ОСОБА_4 відмітив, що вірогідність обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 незалежно один від одного з проміжком часу майже через місяць зробили ідентичний фотознімок страви «Креветка в темпурі» дорівнює нулю: або ОСОБА_1 та ОСОБА_8 настільки отримали задоволення від куштування страви «Креветка в темпурі», що до них зійшло божественне натхнення та кожен із них незалежно один від одного з проміжком часу майже місяць зробили ідентичний фотознімок страви «Креветка в темпурі» та потім кожен із них незалежно один від одного склали ідентичний позов або в їх технічних засобах встановлений настільки розумний штучний інтелект, що створює ідентичні фотознімки страви «Креветка в темпурі» та ідентичні позовні заяви.

Водночас, за доводами відзиву, ОСОБА_4 наголошує на інших обставинах, які, на його переконання, є дійсними причинами перешкоджання йому у здійсненні підприємницької діяльності з боку інших осіб, які і звернулися до ОСОБА_8 з метою посилення тиску на ОСОБА_4 . При цьому, як зазначено ОСОБА_4 , ОСОБА_8 особисто та через афільованих осіб системно подає численні скарги до органів державної влади щодо підприємницької діяльності ОСОБА_4 та дискредитує у соціальних мережах ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_8 у соціальних мережах та своїх сторінках в інтернеті хизується обставиною, що допомагає ТОВ «Блек Сі Рів`єра» та іншим афільованим з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 особам перешкоджати одеситам у вільному доступі до узбережжя Чорного моря та ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », при цьому створює враження начебто ресторан «Яхта» має відношення до шлагбауму.

Окрім зазначеного, ОСОБА_4 , посилаючись на сталу судову практику, вказав, що ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 жодних послуг ОСОБА_1 не надали та є неналежними відповідачами, що є підставою для відмови у позові.

Одночасно із відзивом на позов ОСОБА_4 було заявлене клопотання про призначення експертизи у справі.

14.04.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №25229), у якій сторона позивача просить суд: cалучити до матеріалів справи № 521/2967/26 відповідь на відзив з додатками та врахувати викладені в даній відповіді пояснення, міркування та аргументи; задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у повному обсязі. Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відповіді на відзив, позивачка зауважила, що як вже наголошувалось у позовній заяві, позивач звернулась до співробітника ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” з вимогою надати книгу відгуків та пропозицій для фіксації зауважень. У відповідь на це представником закладу було надано позивачу книгу відгуків та пропозицій від 01.11.2022 року № 1, титульна сторінка якої містила чіткі реквізити саме відповідача-2. Тобто дії співробітника ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, який приніс позивачу книгу відгуків та пропозицій оформлену на ім`я Відповідача-2, сформували цілком обґрунтовані у позивача переконання, що під час відвідування закладу його обслуговують не лише відповідач-1, відповідач-3, відповідач-4, але й відповідач-2.

При цьому, як зауважила представник позивача, надання позивачу книги відгуків та пропозицій із реквізитами відповідача-2, за умови його подальших заяв про непричетність до закладу, має всі ознаки нечесної підприємницької практики, що прямо заборонена ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивачка наголосила, що вона, як споживач, позбавлена будь-яких повноважень щодо здійснення функцій державного нагляду чи контролю за дотриманням правил торгівлі, а тому, вона не зобов`язана проводити правовий аудит, перевіряти актуальність форм внутрішньої документації закладу чи встановлювати юридичну відповідність реквізитів, зазначених у книзі відгуків та пропозицій, фактичному розподілу обов`язків між суб`єктами господарювання в межах ресторанного комплексу “Яхта”. Позивачка вважає, що будь-яка інформація, що надається персоналом закладу у відповідь на законну вимогу клієнта, сприймається споживачем, як актуальна та правдива, а правомірність володіння закладом такою документацією не може бути предметом сумніву з боку споживача.

Позивачка зазначила, що процес отримання нею книги відгуків та пропозицій у ресторанному комплексі “Яхта” від співробітника закладу зафіксовано на відеозаписах, які містяться у додатках до даної відповіді на відзив. Так, на відеозаписі № 1 зафіксовано момент безпосередньо після оплати замовлення, коли позивачка звертається до співробітника з проханням надати книгу відгуків та пропозицій, на що працівник закладу надає миттєву відповідь: «Так, звичайно». Така реакція персоналу свідчить про те, що книга є офіційним атрибутом закладу, знаходиться у вільному доступі для працівників та видається на першу вимогу клієнта. На відеозаписі № 2 зафіксовано процес комунікації щодо оформлення претензії, де співробітник закладу особисто вказує позивачці, у якому саме розділі та де саме у книзі необхідно залишити свої зауваження. Така активна взаємодія персоналу із вказаним документом та надання інструкцій щодо його заповнення є прямим доказом того, що книга була надана саме персоналом ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Це повністю нівелює будь-які твердження відповідача-2 про те, що книга не має до нього відношення та демонструє безпідставні зауваження відповідача-2 щодо «уявності» або сумнівності походження цієї книги, оскільки персонал закладу своєю поведінкою ідентифікував цей документ як належне та єдине джерело для фіксації відгуків у даному ресторанному комплексі.

Додатково сторона позивача наголосила, що твердження відповідача-2 про нездійснення діяльності у ресторанному комплексі “Яхта” у 2025 році не відповідають дійсності та спростовуються змістом книги відгуків та пропозицій, що була надана позивачці. Також позивачка зауважила, що у гостьовому рахунку від 31.08.2025 року є напис “З повагою родина ОСОБА_15 ”, а тому, враховуючи, що відповідач-3 є ОСОБА_4 , а відповідач-4 є ОСОБА_5 , то використання відповідачем-2 ідентичних із ними контактних даних, наглядно демонструє їх пов`язаність між собою та пряме відношення відповідача-2, як до самої родини ОСОБА_15 , так і до закладу родини.

Окремо позивачка вказала, що вважає твердження відповідача-2 про те, що позовна заява є результатом “зловмисної змови” з метою заподіяння матеріальної шкоди та шкоди діловій репутації є виключними суб`єктивними припущеннями відповідача-2, які не підкріплені жодними доказами у відповідності до ст. 81 ЦПК України.

В цей же день, 14.04.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №25330), у якій сторона позивача просить суд: залучити до матеріалів справи № 521/2967/26 дану відповідь на відзив з додатками та врахувати при вирішенні справи викладені в даній відповіді пояснення, міркування та аргументи; залишити відзив на позовну заяву ОСОБА_4 від 07.04.2026 року у справі № 521/2967/26 без розгляду; залишити клопотання про проведення судової експертизи ОСОБА_4 від 07.04.2026 року у справі № 521/2967/26 без розгляду; задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у повному обсязі. Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відповіді на відзив, сторона позивача вказала, що першим фундаментальним доказом перебування позивачки в ресторані саме цього дня та здійснення замовлення є витяг із банківського застосунку про здійснення операції, який зафіксував списання коштів у розмірі 2373,00 грн. за категорією «Ресторани, кафе, бари» (у документі чітко відображено статус «Успішно», точний час транзакції - 31.08.2025 року о 18:25 - та локацію проведення платежу: RESTORAN, FONTANKA).

На переконання позивача, дана сума до копійки, а також дата та час здійснення транзакції повністю збігаються з даними, зазначеними у гостьовому рахунку № НОМЕР_6 , що було видано в ресторанному комплексі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” безпосередньо після завершення надання послуг. Другим доказом, що деталізує технічні параметри операції, є чек POSтермінала № 51529197. Цей документ містить унікальні ідентифікатори транзакції (код авторизації 500156 та RRN 101656881767), які автоматично генеруються банківською системою в момент фізичного контакту картки з платіжним пристроєм у закладі. Чек підтверджує, що оплата була здійснена через термінал, який був наданий працівником ресторанного комплексу “Яхта” для оплати замовлення позивачем. Третім, ключовим доказом ідентифікації особи є Довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 10.04.2026 року № QQF000GM66KVP45T, тобто, офіційні дані банківської установи підтверджують, що платіжна картка VISA № НОМЕР_7 , з якої проводилася оплата в ресторані “Яхта”, належать виключно ОСОБА_1 , що беззаперечно доводить, що саме позивач 31.08.2025 року о 18:25 особисто перебувала в РК «Яхта» та здійснювала розрахунок власною банківською картою.

На переконання позивача, такий рівень ідентифікації повністю нівелює припущення ОСОБА_4 про те, що позивач начеб-то «ресторан не відвідувала» та «замовлення не робила» та очевидним є те, що доступ до персоналізованої платіжної картки та конфіденційних даних для авторизації платежу має виключно власник рахунку - ОСОБА_1 .

Щодо тверджень ОСОБА_4 про професійну діяльність ОСОБА_1 та змову з ОСОБА_8 , позивачка вказала, що такі твердження ґрунтуються на припущеннях, при цьому, керуючись правом на захист своїх прав в суді, позивачка звернулась із позовною заявою до суду за відновленням справедливості, оскільки у ресторанному комплексі “Яхта” їй, як споживачу, було надано неякісні послуги.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20.05.2026 року у справі №521/2967/26 клопотання ОСОБА_4 від 07.04.2026 року про призначення у справі №521/2967/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів, судової експертизи залишено без задоволення.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20.05.2026 року у справі №521/2967/26 підготовче провадження було закрите, призначено дату розгляду справи по суті позовних вимог; викликано учасників справи.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 08.06.2026 року у справі №521/2967/26 було постановлено: aважати необґрунтованою заяву ОСОБА_4 від 05.06.2026 року (вх. №40832) про відвід судді Шевчук Н.О. від розгляду справи №521/2967/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів; передано матеріали справи до канцелярії Хаджибейського районного суду міста Одеси для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у справі №521/2967/26.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09.06.2026 року у справі №521/2967/26 в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Шевчук Н.О. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів відмовлено. Справу повернуто у провадження судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Н.О. Шевчук.

10.06.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від ОСОБА_4 надійшла заява (вх. №41874), у якій останній просить суд: подання ОСОБА_1 ідентичного позову з позовом, який поданий ОСОБА_8 у справі №523/26838/25, визнати позовом, якій має очевидно штучний характер; подання ОСОБА_1 копії ідентичного фотознімку страви «Креветка в темпурі», який поданий ОСОБА_8 у справі №523/26838/25, та обґрунтування таким доказом позовної заяви, визнати зловживанням процесуальними правами; застосувати до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, шляхом стягнення в дохід Державного бюджету штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; подання ОСОБА_1 копії ідентичного фотознімку страви «Креветка в темпурі» якій поданий ОСОБА_8 у справі №523/26838/25, визнати діями, які містять ознаки кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.384 КК України; у відповідності до ч.2, ч.11 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.384 КК України, вчинених ОСОБА_1 ; окрему ухвалу та копії справи спрямувати до Одеської обласної прокуратури; у відповідності до ч.2, ч.11 ст. 262 ЦПК України, постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.384 КК України, вчинених ОСОБА_8 ; окрему ухвалу та копії справи спрямувати до Одеської обласної прокуратури; iостановити окрему ухвалу стосовно наявності у діях адвоката ОСОБА_1 (№ свідоцтва НОМЕР_8 , дата видачі свідоцтва 15.10.2025) ознак порушення присяги адвоката та порушення адвокатської етики та спрямувати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (м. Одеса, вул. Святослава Караванського, 23, квартира 1,1-А) копії матеріалів справи, з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, за порушення присяги адвоката та порушення адвокатської етики; постановити окрему ухвалу стосовно наявності у діях адвоката ОСОБА_8 (№ свідоцтва НОМЕР_9 , дата видачі свідоцтва 18.10.2017) ознак порушення присяги адвоката та порушення адвокатської етики та спрямувати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (м. Одеса, вул. Святослава Караванського, 23, квартира 1,1-А) копії матеріалів справи, з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, за порушення присяги адвоката та порушення адвокатської етики. Заяву про постановлення судом окремої ухвали судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами заяви про постановлення окремої ухвали, ОСОБА_4 наголосив, що у відзиві на позовну заяву та клопотанні про призначення експертизи ОСОБА_4 обґрунтовано, що ОСОБА_1 є адвокатом в юридичній компанії Legal Partner, засновником та керівником в якій є ОСОБА_8 , якій у свою чергу також є адвокатом. Як, ОСОБА_1 так і ОСОБА_8 , звернулися до суду з ідентичними позовами до ОСОБА_4 не на захист своїх порушених прав, а на виконання замовлення ТОВ «Блек Сі Рів`єра», ОК «Чорноморська Рів`єра», бенефіціаром яких є ОСОБА_10 , та був ОСОБА_11 , з метою намагання позбутися ОСОБА_4 , як орендатора території на якій ОСОБА_4 здійснює діяльність ресторанного комплексу «Яхта». ОСОБА_8 , якій є адвокатом, засновником та керівником юридичної компанії Legal Partner, в якій ОСОБА_1 є адвокатом, 10.12.2025 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з ідентичним позовом до ОСОБА_4 , який ідентично обґрунтований (справа №523/26838/25), у тому числі ідентичним фотознімком страви «Креветка в темпурі».

Так, на переконання ОСОБА_4 , і позивач у даній справі, і ОСОБА_8 фактично ідентичними доказами обґрунтовують свої позовні вимоги у різних судових провадженнях з метою дискредитації відповідача, а тому, у даному разі, ОСОБА_4 звертає увагу суду, що суд не може толерантно ставитись до звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з позовом до ОСОБА_4 , якій має очевидно штучний характер, що є зловживанням процесуальними правами, та до введення в оману суду шляхом подання завідомо недостовірних або підроблених доказів (ст. 384 КК України), та зобов`язаний живати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

07.07.2026 року через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача у даній справі надійшли заперечення на клопотання Зарічанського А.А. про постановлення у даній справі окремої ухвали (вх. №49569), у яких остання просить суд: у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про постановлення окремої ухвали стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відмовити у повному обсязі. Заперечення судом долучені до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами заперечень, представник позивача наголосила, що твердження відповідача про «штучний характер» позову та доведення факту відвідування закладу є безпідставним, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено факт перебування її саме цього дня у закладі.

При цьому, як зазначено представником, обставина схожості тексту позовної заяви ОСОБА_1 з текстом позовної заяви ОСОБА_8 , а також долучення до матеріалів справи схожої фотографії страви «Креветка в темпурі», має виключно технічний характер і пояснюється об`єктивними причинами, оскільки інтереси як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_8 у зазначених судових спорах представляє один і той самий адвокат Тарасенко О.Ю. та саме представником готувалися проекти обох позовних заяв та формувалися пакети додатків до них, а подання однакової фотографії до двох різних позовних заяв є технічною помилкою представника, допущеною під час сканування, формування електронних файлів та комплектування додатків для подачі через систему «Електронний суд».

Окрім наведеного, представник позивача вказала, що шляхом безпідставних звинувачень у зловмисній змові та фальсифікації доказів, ОСОБА_4 намагається відвернути увагу суду від того факту, що позов ОСОБА_1 базується на цілком законних вимогах споживача, чиї права були порушені, оскільки вона, як громадянин та споживач, має своє законне, конституційне право на судовий захист як споживач послуг, у зв`язку з відвідуванням ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », під час якого їй було надано неякісні послуги, а ОСОБА_4 , замість надання доказів належної якості продукції чи спростування фактів порушення санітарних норм, обирає тактику залякування та дискредитації позивачки, як професіонала, що є спробою примусити її відмовитися від захисту своїх прав як споживача під загрозою професійного та кримінального переслідування. Так, як вказала представник позивача, позивачка дійсно є адвокатом, однак це жодним чином не стосується її законного права на захист порушених прав, як споживача, а також викладених у позовній заяві позовних вимог щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої їй внаслідок порушення її прав при відвідування закладу громадського харчування “Яхта” 31.08.2025 року.

При цьому, сторона позивача вказала, що обставини справи щодо захисту прав позивача, як споживача, ґрунтуються на фактах роботи закладу громадського харчування на незареєстрованих потужностях, реалізації алкоголю без ліцензії, відсутності фіскального чека.

07.07.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника позивача у даній справі надійшло клопотання (вх. №49571), у якому сторона позивача просить суд визнати причини пропущення строку для подання додаткових доказів поважними та поновити позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання доказів; долучити до матеріалів цивільної справи № 521/2967/26 як додаткові докази: копію листа Народного депутата України Данила Гетманцева від 25.06.2026 №20д9/10-2026/152674; копію відповіді Державної податкової служби України від 27.02.2026 № 215/2/99-00-09-02-01-02, яка міститься в додатках до листа Народного депутата.

Зокрема, обґрунтовуючи відповідне клопотання про долучення письмових доказів, представник позивача вказала, що вже після завершення підготовчого засідання та переходу суду до стадії розгляду справи по суті, позивачем було отримано відповідь Народного депутата України Данила Гетманцева (вих. № 20д9/10-2026/152674 від 25.06.2026) на її звернення до цього депутата. До вказаного листа долучено офіційну відповідь Державної податкової служби України (вих. № 215/2/99-00-09-02-01-02 від 27.02.2026), адресовану Народному депутату. При цьому, із змісту відповіді ДПС України вбачається, що за результатами фактичних перевірок, розпочатих 25.02.2026 за адресою розташування ресторану «Яхта» (бульв. Променад, буд. 1/3, с. Фонтанка, Одеський район), Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено факти здійснення торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, зокрема, відповідачем 1 — ФОП ОСОБА_2 та за результатами перевірки до суб`єктів господарювання визначено застосування штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки зазначені офіційні документи були надіслані Апаратом Верховної Ради України лише 25.06.2026, позивач об`єктивно не мала можливості надати їх до суду під час підготовчого провадження. Вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення строку для подання доказів, оскільки вони не залежали від волі позивача. Дані документи безпосередньо підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, щодо неправомірності дій відповідача ФОП ОСОБА_2 , пов`язані з торгівлею підакцизними товарами без ліцензії, а тому мають істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24.07.2026 року у справі №521/2967/26 судом постановлено вважати необґрунтованою заяву ОСОБА_4 від 24.07.2026 року (вх. №54226) про відвід судді Шевчук Н.О. від розгляду справи №521/2967/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 27.07.2026 року у справі №521/2967/26 в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Шевчук Н.О. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів відмовлено. Справу повернуто у провадження судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Н.О. Шевчук.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, викладених письмово у позові, просила їх задовольнити у повному обсязі. Також просила суд задовольнити раніше подане нею клопотання про поновлення процесуальних строків для подання відповідних доказів та долучити такі докази до матеріалів цивільної справи.

Відповідачі або їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи по суті позовних вимог суду не надали.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно із п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів у даній справі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні також клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для долучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи та долучення таких письмових доказів, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 197 ЦПК України визначено повноваження суду у підготовчому засіданні, зокрема, суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик в судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціалістів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Частинами 4, 5 вказаної вище статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Так, у даній справі, ані під час звернення ОСОБА_1 із відповідним позовом до суду, відповіддю на відзив, ані під час проведення підготовчого судового засідання сторона позивача жодним чином не зазначала про те, що з відповідним запитом зверталася до Народного депутата із зверненням щодо отримання інформації стосовно наявності у відповідача – 1 ліцензії на торгівлю алкогольними напоями. При цьому, за доводами клопотання, представник наголосила, що отримала відповідь лише після закриття підготовчого провадження у даній справі. Будь-яких доводів щодо неможливості отримання такої відповіді раніше, стороною позивача у жодній процесуальній заяві за суттю спору суду не наведено.

Частиною 8 ст. 83 ЦПК України законодавцем передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У даному разі суд вважає доводи позивачки про неможливість подання письмових доказів з причин, що не залежали від неї необґрунтованими, оскільки останньою суду на підтвердження вказаного не надано копії запиту на адресу Народного депутата ані з позовом, ані у підготовчому судовому засіданні, з огляду на що, клопотання позивача про поновлення процесуального строку для долучення до матеріалів справи письмових доказів не потребує задоволення, з огляду на що клопотання про долучення додаткових письмових доказів слід повернути позивачу без розгляду. Про відповідне процесуальне рішення судом під час розгляду справи по суті позовних вимог постановлено протокольну ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, заслухавши учасника справи, який з`явився в судове засідання, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист прав споживачів не потребують задоволення, враховуючи таке.

Хаджибейським районним судом міста Одеси було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

З гостьового рахунка від 31.08.2025 року, виданого офіціантом РК «ЯХТА» ОСОБА_16 вбачається, що за столом №6, зал 2, палуба 1 об 16 год. 15 хв. було здійснено замовлення №428608 на загальну вартість 2373 грн., яке включало в себе:

- тюлечка по-Одеськи (1 шт.) – 146 грн;

- форшмак (1 шт.) – 179 грн;

- венеціанський шпріц (1 шт.) – 248 грн;

- блакитні Гаваї (1 шт.) – 239 грн;

- салат з морепродуктами (1 шт.) – 378 грн;

- кальмар в темпурі (1 шт.) – 246 грн;

- креветка в темпурі (1 шт.) - 298 грн;

- мідії в соусі (сирний соус) (1 шт.) – 325 грн;

- картопля печена (1 шт.) – 87 грн;

- Шабо 5* 40 мл (2 шт.) – 158 грн.

- кока-кола (1 шт) – 69 грн.

Також зазначений рахунок містить написи: «Дякуємо! Чекаємо вас знову! Слава Україні! Віримо в ЗСУ! З повагою родина ОСОБА_17 !

Відповідно до копії чеку POSтермінала № 51529197, оплата на суму 2373 грн. була здійснена безконтактно 31.08.2025 року, об 18 год. 25 хв. 57 сек., чек: 4995, на рахунок ФОП ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Зі скріншоту розрахунку з картки «Універсальна» VISA НОМЕР_7 вбачається, що 31.08.2025 року об 18 год. 25 хв. платник розрахувався у Ресторані, Фонтанка на суму 2373 грн., про що також свідчить копія чеку POSтермінала № 51529197.

З довідки за реквізитами для поповнення у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» від 10.04.2026 року вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_10 належить ОСОБА_1 .

З відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої представником позивача вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як ФОП 29.04.2025 року, номер запису: 2010350000000771495 за наступними видами діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний), 56.21 Постачання готових страв для подій, 56.29 Постачання інших готових страв, 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку, 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку.

З відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої представником позивача вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований як ФОП 09.11.2021 року, номер запису: 2005560000000175219 за наступними видами діяльності: 56.30 Обслуговування напоями (основний), 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

З відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої представником позивача вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована як ФОП 02.03.2020 року, номер запису: 25560000000160432 за наступними видами діяльності: 56.30 Обслуговування напоями (основний), 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, 56.21 Постачання готових страв для подій, 56.29 Постачання інших готових страв, 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок, 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг, 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.

З відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої представником позивача вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований як ФОП 07.02.2020 року, номер запису: 25380000000008969 за наступними видами діяльності: 56.29 Постачання інших готових страв (основний), 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.11 Рекламні агентства, 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

З наданого позивачем Експрес-аналіз контрагента ОСОБА_2 , станом на 22.02.2026 року вбачається, що останній є платником єдиного податку з 01.05.2025 року, група 2.

09.09.2025 року за вих. № ПІ/09/07 Громадська організація "Спілка юристів Одеської області" звернулася із запитом до Державної податкової служби України у якому просила надати інформацію щодо видачі: ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; надати електронну копію: ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за умови їх видачі Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; надати усі відомості з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, щодо будь-якого виду ліцензії, яка отримувалась фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; надати усі відомості з Єдиного реєстру місць зберігання, що використовуються для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, щодо будь-яких місць зберігання, які реєструвались фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В цей же день, 09.09.2025 року за вих. № ПІ/09/08 Громадська організація "Спілка юристів Одеської області" звернулася із запитом до Державної податкової служби України у якому просила надати інформацію щодо видачі: ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; надати електронну копію: ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за умови їх видачі Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; надати усі відомості з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, щодо будь-якого виду ліцензії, яка отримувалась Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; надати усі відомості з Єдиного реєстру місць зберігання, що використовуються для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, щодо будь-яких місць зберігання, які реєструвались Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

12.09.2025 року за вих. №1953/3121/990009010110 ДПС на запит ГО вiд 09.09.2025 №ПІ/09/08 повідомила, що вiдповiдно iнформацiйно-комунiкацiйних pecypciв ДПС, зокрема, Єдиного реєстру лiцензiатiв з виробництва та обiгу спирту етилового, спиртових дистилятiв, алкогольних напоів, тютюнових виробiв, тютюнової сировини та рiдин, що використовуються в електронних сигаретах, відсутня iнформацiя щодо надання ФОП лiцензiй на право провадження відповідного виду господарської дiяльностi. Також, вiдомостi про мiсця зберiгання ФОП до Єдиного реєстру місць зберігання не вносилися. Копії запитуваних ліцензій відсутні.

12.09.2025 року за вих. №1952/3121/990009010110 ДПС на запит ГО вiд 09.09.2025 №ПІ/09/07 повідомила, що вiдповiдно iнформацiйно-комунiкацiйних pecypciв ДПС, зокрема, Єдиного реєстру лiцензiатiв з виробництва та обiгу спирту етилового, спиртових дистилятiв, алкогольних напоів, тютюнових виробiв, тютюнової сировини та рiдин, що використовуються в електронних сигаретах, відсутня iнформацiя щодо надання ФОП лiцензiй на право провадження відповідного виду господарської дiяльностi. Також, вiдомостi про мiсця зберiгання ФОП до Єдиного реєстру місць зберігання не вносилися. Копії запитуваних ліцензій відсутні.

03.11.2025 року за вих. №2-14/28260 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на запит до публічної інформації від 28.10.2025 року № ПІ/10/18 щодо державної реєстрації потужностей повідомила Спілку юристів Одеської області про те, що згідно інформації державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2024 № 431 «Про затвердження Порядку державної реєстрації потужностей та Порядку ведення державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей» та зареєстрований Міністерством юстиції України від 04.04.2024 за № 501/41846 за потужністю зареєстровано за адресою АДРЕСА_6 ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_11 ), реєстраційний номер потужності r-UA-15-13-388, дата включення до реєстру: наказ ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 21.02.2020 № 774 за видом діяльності (заклад громадського харчування: стаціонарна потужність). За адресами АДРЕСА_7 та 1/3 потужності не зареєстровані.

Окрім вказаного в матеріалах справи наявні: фото страви без назви; копія Книги відгуків та пропозицій, відповідно до титульної сторінки якої значиться: ФОП ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , ресторан «Яхта», дата видачі 01.11.2022 року, відгуки відвідувачів (відгук позивача у даному разі не залишено); скріншоти з сайту ресторану «ЯХТА», а саме: фото страви «Креветка у темпурі», «Кальмар в сухарях», оголошення про режим роботи закладу, оголошення про направлення прибутків ресторану на фронт для Перемоги України.

Також в матеріалах справи наявна копія позовної заяви та додатків до неї з матеріалів іншої цивільної справи, які судом у даній справі не досліджуються та правова оцінка яким не надається.

З відео №1 та №2, наданого стороною позивача, яке переглянуте в судовому засіданні, вбачається, що за столиком у невідомому закладі громадського харчування перебуває особа жіночої статі поруч з якою перебуває офіціант закладу, офіціант спілкується із відвідувачкою, відеозапис вчиняє невідома особа, перед якою розміщено на столі тарілка зі слідами спожитої їжі та коньячна склянка з напоєм. За доводами представника позивача на відео відображено позивачку, яка розраховується за спожиті послуги та фотографує книгу відгуків закладу, поряд з позивачкою перебуває її подруга, яка веде відеозапис. Датування відеозапису, ідентифікуючі ознаки закладу, ідентифікація осіб, яких відображено на відеозаписі – у матеріалах справи відсутні.

Інших будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо наявних між сторонами спірних правовідносин, зокрема, актів огляду, звернень позивача до медичних установ, тощо матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для зобов`язання відповідача – 1 видати фіскальний чек позивачці, стягнення з відповідачів на користь позивача грошових коштів у розмірі 2373 грн. та нарахованої моральної шкоди у розмірі 250000 грн., а також вирішення питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідачів судових витрат у справі.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених позивачем в позовній заяві, за якими суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; виконавець – суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції; недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; реалізація - діяльність суб`єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг). При цьому, за ст. 1 вказаного вище Закону, Терміни "розрахунковий документ" та "електронний розрахунковий документ" вживаються в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди. Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

Статтею 19 вказаного вище Закону законодавець визначився щодо заборони нечесної підприємницької практики. Так, нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про: 1) основні характеристики продукції, такі як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; 2) гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції; 3) будь-які застереження щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; 4) спосіб продажу, ціну або спосіб розрахунку ціни, наявність знижок або інших цінових переваг; 5) умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу; 6) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті; 7) місце розташування і повну назву продавця, а в разі потреби - місце розташування і повну назву особи, від імені якої виступає продавець; 8) характер, атрибути та права продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди; 9) небезпеку, що загрожує споживачу у зв`язку з покупкою та/або використанням продукції; 10) права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Матеріальна шкода (збитки) — втрата активів чи недоотримання належних доходів об`єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об`єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, яка вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України.

Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, у даній справі судом встановлено, що позивачка, 31.08.2025 року, перебуваючи у ресторані «Яхта», відповідно до наявного у матеріалах справи гостьового рахунку зробила замовлення на загальну суму 2373 грн. наступного змісту: - тюлечка по-Одеськи (1 шт.) – 146 грн; - форшмак (1 шт.) – 179 грн; - венеціанський шпріц (1 шт.) – 248 грн; - блакитні Гаваї (1 шт.) – 239 грн; - салат з морепродуктами (1 шт.) – 378 грн; - кальмар в темпурі (1 шт.) – 246 грн; - креветка в темпурі (1 шт.) - 298 грн; - мідії в соусі (сирний соус) (1 шт.) – 325 грн; - картопля печена (1 шт.) – 87 грн; - Шабо 5* 40 мл (2 шт.) – 158 грн. - кока-кола (1 шт) – 69 грн.

В подальшому, як встановлено судом, позивачка розрахувалася за замовлення, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією чеку POSтермінала № 51529197 (розшифрування: оплата на суму 2373 грн. була здійснена безконтактно 31.08.2025 року, об 18 год. 25 хв. 57 сек., чек: 4995, на рахунок ФОП ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), та, через деякий час, як повідомила позивачка суду, їй стало зле, оскільки, зокрема, страва «креветка у темпурі» не відповідала її очікуванням, як і бренді «Шабо», у зв`язку із чим, та після отримання нею відповідних відповідей на запити до державних установ щодо наявності у суб`єкта громадського харчування відповідних потужностей на приготування харчових продуктів, ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, тощо, звернулася до суду із позовною заявою до відповідачів в порядку норм Закону України «Про захист прав споживачів» із вимогами про зобов`язання видачі фіскального чека, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Так, аргументуючи позовні вимоги, зокрема до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачка обґрунтовую свою позицію тим, що оскільки посилання на вказаних осіб наявне у гостьовому рахунку від 31.08.2025 року, такі особи мають нести солідарну відповідальність за фактично, як зазначено позивачкою, нанесену їй шкоду.

Одночасно з цим, звертаючись у цій справі до суду із позовом до ОСОБА_3 , позивачка обґрунтовує свою правову позицію тим, що у Книзі відгуків та пропозицій, яку останній було надано на першу вимогу, на титульній сторінці було зазначено саме те, що за адресою: АДРЕСА_5 , ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 » мається посилання на «ФОП ОСОБА_3 , дата видачі 01.11.2022 року». Тобто, на переконання позивача, у даному разі мається на увазі факт недобросовісної підприємницької діяльності з боку вказаного відповідача.

Водночас, судом встановлено, що ані відгуку з боку позивачки, ані доказів звернення до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , будь-якої комунікації, належних та допустимих доказів надання вказаними особами позивачці будь-яких послуг – матеріали цивільної справи не містять.

Більш того, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 168 внесені зміни до «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, відповідно до якого, зокрема в абз. 3 п 10 Порядку, виключено слова «книга відгуків та пропозицій».

Так, дійсно, скасування обов`язкового застосування Книги відгуків та пропозицій не впливає на відповідний порядок захисту прав споживачів, не змінює обов`язковість розгляду звернень споживачів суб`єктами господарювання.

Тобто, кожний споживач має право, у випадку порушення його законних прав, звернутись з відповідною письмовою заявою до суб`єкта господарювання, у якій мають бути чітко поставлені вимоги.

Водночас, у даному разі, із наявних у матеріалах справи письмових доказів, вбачається, що позивачка не лише не виявляла жодних претензій, зокрема, до ФОП ОСОБА_3 під час отримання нею послуг від ФОП ОСОБА_2 , а і не зверталася із відповідними заявами щодо неналежно отриманої послуги чи неналежної якості продукції.

Суд зазначає, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Відповідно до приписів ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Такої позиції дотримано Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 року в справі № 676/5226/14-ц.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові та не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 року у справі № 910/6091/19, від 29.08.2023 року у справі № 910/5958/20, від 18.06.2024 року у справі № 758/113/23, від 09.07.2024 року у справі № 953/18523/20).

У постанові Верховного Суду від 14.06.2019 року в справі 910/6642/18 викладено правові висновки, згідно яких, вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного.

У даному разі, матеріали цивільної справи свідчать про те, що позивачем вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред`явлено безпідставно, оскільки жодним чином в порядку вимог Закону України «Про захист прав споживачів» останньою судом не доведено яким саме чином вказаними особами було порушено право позивачки під час отримання нею послуг в закладі громадського харчування. При цьому, суд зауважує, що саме по собі посилання на прізвище у гостьовому рахунку, на веб сторінці закладу тощо не є слугує правовою підставою для притягнення таких осіб до відповідальності за неякісно надані послуги.

Відтак, надаючи правову оцінку обставинам, які судом встановлені під час розгляду даної справи, суд виснує про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не потребують задоволення за відсутності з їх боку порушення прав та законних інтересів позивачки.

Щодо вимог, заявлених позивачкою до ОСОБА_2 суд зазначає таке.

У даному разі, як вже раніше було встановлено судом, ОСОБА_1 перебуваючи у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » отримала від ФОП ОСОБА_2 послуги, згідно зробленого нею рахунка на загальну суму 2373 грн.

При цьому, як вказано позивачем, вона, на підтвердження здійсненої оплати за спожиті одиниці харчових страв, отримала від офіціанта лише чек POSтермінала № 51529197 (сліп-чек), проте, фіскального чека не отримала, що на її переконання є суттєвим порушенням її прав як споживача послуг, з огляду на що, звернулася до суду із позовною вимогою про зобов`язання ФОП ОСОБА_2 надати їй такий фіскальний чек. Тобто, на переконання позивача, у даному разі наявний факт невидачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій при реалізації харчових продуктів та алкогольних напоїв.

З приводу зазначеного суд зауважує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції. Тобто, обов`язок видачі фіскального чеку суб`єктом підприємницької діяльності презюмується, така видача чеку є автоматичною, якщо оплата проводиться через РРО, поки особа не доведе зворотного.

При цьому, п. 1 ст. 17 Закону встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Тобто, у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Водночас, у даному разі судом з матеріалів цивільної справи не встановлено, що відносно ФОП ОСОБА_2 за рішенням відповідних контролюючих органів застосовувалися будь-які фінансові санкції під час його перевірки щодо встановленого факту невидачі позивачці фіскального чека за надані виконавцем послуги. Тим більш, з матеріалів справи також судом не встановлено факту того, що такий фіскальний чек позивачці взагалі не формувався та не видавався, оскільки такий обов`язок у ФОП ОСОБА_2 в силу вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» презюмується, як вже раніше було вказано судом.

Як вбачається із наданого позивачкою відео, що нею не заперечувалося під час розгляду даної справи, офіціант розраховує останню за спожиті послуги з допомогою РРО, проте факту невидачі саме фіскального чеку при цьому, судом не встановлено, а позивачкою не доведено.

Більш того, як вбачається і з тексту позову та інших процесуальних заяв по суті спору, скерованих до суду позивачкою, остання також належними та допустимими доказами не довела суду відсутність у неї такого фіскального чека, який після оплати товарів та послуг за допомогою РРО друкується автоматично (будь-яких звернень до ФОП ОСОБА_2 з вимогою надання фіскального чека, доказів відсутності формування вказаного чека в електронному вигляді, тощо).

Так, дійсно, судом у даній справі встановлено факт надання позивачці послуг у закладі громадського харчування 31.08.2025 року, проте, фактичних обставин, які б встановлювали факт невидачі позивачці фіскального чека відповідачем - 1 щодо спожитих послуг, під час розгляду справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами, з огляду на що, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ФОП ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 фіскальний чек на суму 2373 грн. за здійснену 31.08.2025 року покупку під час відвідування ресторанного комплексу “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” відповідно до сплаченого нею замовлення № 428608 слід відмовити з мотивів недоведеності.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди з мотивів порушення прав споживача у зв`язку із реалізацією харчових продуктів у вигляді готових страв з використанням незареєстрованої потужності, перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування та відсутності ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв, суд зазначає, що наведені позивачкою порушення ФОП ОСОБА_2 перебувають у площині публічно – правових правовідносин, але аж ніяк у площині порушень, пов`язаних із правами споживачів товарів та послуг у зв`язку із неналежним наданням або продажем таких товарів та послуг безпосередньо громадянам, та наслідком яких є отримання такими споживачами відповідних збитків (матеріальних або моральної шкоди).

Тобто, у випадку, обумовленому позивачкою, за встановлених обставин саме відповідними контролюючими органами має прийматися рішення щодо притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності, зокрема, за порушення вимог Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” (у випадку відсутніх потужностей на приготування їжі), Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (у випадку відсутності відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями), а також форми оподаткування.

Суд зауважує, що в розумінні вимог Закону України «Про захист прав споживачів», відповідальність надавача послуг, виконавця, тощо, наступає під час надання (передачі) споживачеві неналежного матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, тобто неналежної якості або кількості продукції, що потягнуло за собою отримання споживачем відповідних збитків або нанесення йому моральної шкоди, ненадання інформації щодо якості продукції, тощо. Тобто правовідносини, пов`язані із захистом прав споживачів аж ніяк не пов`язані із організаційною діяльністю суб`єкта підприємницької діяльності, законність якої лежить відповідно в площині компетентності контролюючих органів.

Пунктом 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» унормовано право споживача на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до Закону.

У даному разі, фото страви «креветка в темпурі» та доводи позивачки про те, що після її споживання вона відчула себе погано судом не приймаються до уваги з огляду на те, що позивачем на підтвердження недоліків якості продукції або неналежності послуг суду не надано жодних висновків експертів, довідок медичних установ щодо наприклад отруєння позивача. Тобто, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між спожитими нею стравами у великій кількості і поганим самопочуттям.

Відтак, за встановлених обставин, суд виснує про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , водночас, викладені позивачем у позові обставини порушень з боку надавача послуг громадського харчування свідчать про необґрунтованість позовних вимог в розрізі законодавства про захист прав споживачів та мету позивачки в будь-якому випадку притягнути ОСОБА_2 до цивільно-правової відповідальності, що за умови відсутності рішень контролюючих органів є недопустимим, оскільки фактично є втручанням у господарську діяльність суб`єкта такої діяльності.

Враховуючи те, що в частині позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позивачкою порушень її прав як споживача суду не доведено належними та допустимими доказами, у задоволенні таких позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.

Щодо вимог відповідача ОСОБА_4 про постановлення судом окремої ухвали відносно адвоката ОСОБА_1 та адвоката Рябця Олександра Михайловича, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Тобто, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

При цьому вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Суд виснує, що під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали, оскільки, як вже раніше за текстом даного рішення судом було визначено, що позивач, звертаючись до суду із позовом розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, у даному разі, позивачка звернулася до суду не як особа, що провадить професійну діяльність як адвокат, а як фізична особа, яка безпосередньо користується наданими їй правами Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, грубих порушень законності, зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків у даному разі з боку ОСОБА_1 , як фізичної особи, судом не встановлено.

При цьому, суд зауважує, що надавати правову оцінку діям інших осіб, які є учасниками інших судових проваджень, суд повноваженнями, передбаченими чинним ЦПК України, не наділений.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 81, 247, 259, 262, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_4 від 10.06.2026 року за вх. №41874 про постановлення у справі №521/2967/26 відносно адвоката Таранової Д.Ф. та адвоката Рябця О.М. окремої ухвали – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Вступну і резолютивну частини рішення складено, підписано та проголошено в судовому засіданні 28.07.2026 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідачі: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Суддя: Н.О. Шевчук