Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №643/15812/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/957/26

Справа № 643/15812/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026226200000303 від 22.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, останній раз: 18.03.2026 Салтівським р\с м. Харкова за ст. 125 ч.2, ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 72 КК України до загального покарання 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки; який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачення, визнане судом доведеним

22.06.2026 року приблизно о 00:30 годині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в гостях в квартирі своєї знайомої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, згідно раптово виниклого у нього протиправного умислу, спрямованого на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень та свідомо бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_3 та умисно наніс їй один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку чола, від чого потерпіла впала на диван спиною. Далі ОСОБА_2 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , схопив її лівою рукою за волосся та утримуючи їх в руці, умисно наніс потерпілій три удари кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку лівої скроні, після чого притиснув лівою ногою праву руку потерпілої, яка була загіпсована внаслідок перелому, що стався напередодні; чим спричинив їй фізичний біль, а потім умисно наніс ще три удари кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку правої скроні та один удар кулаком тієї ж руки в область верхньої губи праворуч, після чого побачивши кров на обличчі потерпілої, вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, самостійно припинив протиправні дії, пов`язані з фізичним насильством.

Внаслідок умисно нанесених ОСОБА_2 нанесених ним ударів, здавлювання правої верхньої кінцівки ОСОБА_3 ногою, потерпілій були спричинені забійна рана на голові, розмірами 1*0,4 см та синець, розмірами 23*11 см на передньо- зовнішній поверхні правого плеча в середній третині з переходом на задньо-зовнішню поверхню області ліктьового суглоба та правого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України - у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом було перевірено обставини, які були встановлені органом досудового розслідування та вказані ним у обвинувальному акті разом з доданими до нього матеріалами, в яких міститься зокрема, заява обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була зроблена у присутності його захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт разом з доданими до нього матеріалами, ухвалює провести судовий розгляд у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, виходячи з наступного.

Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_2 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника ОСОБА_4 , згідно з якою обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_2 був ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву представника потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Призначення покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесений до категорії кримінального проступку; дані про особу обвинуваченого, який на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, раніше судимий, не одружений, наявність обставин, що пом`якшують покарання.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок за ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вироком 18.03.2026 року Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_2 було засуджено за ст. 125 ч.2, ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 72 КК України до загального покарання 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки.

У період дії іспитового строку обвинувачений вчинив нове кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно із ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно із ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

ОСОБА_2 покарання за попереднім вироком суду у вигляді 5 років позбавлення волі не відбув.

Відповідно до п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт.

Згідно з абз. 7 п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 (з подальшими змінами та доповненнями), у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст. 75,104 КК України), або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково ( ст. 81, 107 КК України) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинили новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначається більш м`які види покарання.

На підставі п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання за цим вироком суду у вигляді 200 годин громадських робіт необхідно перевести в більш суворий вид покарання у вигляді 25 днів позбавлення волі, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт.

Таким чином, за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, яке перераховано за правилами ст. 72 КК України, необхідно повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 18.03.2026 року у вигляді 5 років позбавлення волі та призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 25 днів.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінально караного діяння та є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, позаяк відповідний клопотань до суду не надходило.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 необхідно рахувати з моменту затримання, після набрання вироком суду законної сили під час приведення вироку до виконання.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

На підставі п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання за цим вироком суду у вигляді 200 годин громадських робіт перевести в більш суворий вид покарання у вигляді 25 днів позбавлення волі, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають 8 годин громадських робіт.

За сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, яке перераховано за правилами ст. 72 КК України, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 18.03.2026 року у вигляді 5 років позбавлення волі та призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 25 днів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 необхідно рахувати з моменту затримання, після набрання вироком суду законної сили під час приведення вироку до виконання.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази - відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1