Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №459/250/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/250/26

Провадження № 2/459/87/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю: секретаря судового засідання Козак І. Я.

відповідача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ :

26.01.2026 позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів на її користь 50859,85 грн матеріальної шкоди та 150000 грн моральної шкоди. В обґрунтування позову вказала, що 10 серпня 2025 року, приблизно о 18 годині 25 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, наніс один удар правою рукою в область обличчя її малолітнього сина ОСОБА_5 . Внаслідок даного удару малолітньому ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що проявилася струсом головного мозку, переломами виличної кістки верхньої щелепи, виличної дуги зліва з значним зміщенням фрагментів, нижньої та латеральної стінок орбіти зліва, параорбітальної гематоми зліва. Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області у справі 459/4030/25 кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було закрите у зв`язку із відмовою від обвинувачення законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 . Цивільний позов у кримінальному провадженні залишено без розгляду. 10 серпня 2026 року ОСОБА_5 поступив у стаціонарне відділення КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова», в ході лікування було здійснено хірургічну операцію фіксування за допомогою металевих пластин та мікрогвинтів кісток лицевого скелету. Проводилося КТ голови, призначалося медакаментозне лікування, була встановлена тимчасова брекет система для фіксації зубів. По завершенню лікування був виписаний 19 серпня 2025 року. Було понесено витрати на лікування сина на суму 50259,85 грн, що включало в себе: встановлення брекет системи - 6000 грн, зняття брекетів - 500 грн, резинки для брекетів - 100 грн, пластини та комплект мікрогвинтів - 23230 грн, КТ - 1255 грн, анестезія - 5000 грн, операція зі встановлення пластин - 7000 грн, медикаменти під час операції - 2000 грн, МРТ - 2990 грн, витрати на ліки на стаціонарному лікуванні та післяопераційне лікування - 1184,85 грн, консультація дитячого нейрохірурга - 1000 грн. Однак на частину витрат квитанцій та чеків не видавалося, такі як анестезія, операція, ліки під час операції. Також понесені витрати на поїздку в м.Львів у лікарню на суму 600 грн. Післяопераційний період лікування потерпілого включав комплекс медичних заходів, процедур для повної реабілітації та видужання, що підтверджується медичними виписками та консультаціями долученими до позову.

Також малолітньому ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди, остання проявилася в тому, що він отримав травму лиця, перелом кісток лицевого черепа. Протягом декількох тижнів не міг нормально харчуватися. Через травму обличчя переніс операцію. Внаслідок набряків мав утруднене дихання. Окрім цього, внаслідок перенесеного ЗЧМТ відчуває головні болі та болі очей. Внаслідок травми у нього зміщена щелепа, що потребує встановлення брекет системи для її корекції та фіксації. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям тривоги, страху за своє здоров`я та життя. Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, невпевненість в собі, відчуття власної неповноцінності, тривога з приводу майбутнього. Вважає, що справедливим та розумним розміром сатисфакції з урахуванням важкості тілесних ушкоджень, переживань, дискомфорту спричиненого малолітньому ОСОБА_5 буде сума моральної шкоди 150000 грн.

03.02.2026 у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

01.05.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково. Вказав, що позивачем підтверджено витрати на лікування та витрати, пов`язані із лікуванням чеками та квитанціями на суму 30029,85 грн, тому в цій частині позов визнає. Щодо відшкодування витрат на моральну шкоду, то сам факт заподіяння стороною відповідача визнається, а стосовно розміру шкоди, просить його зменшити. ОСОБА_2 являється дитиною з вадами розвитку (наявний інклюзивний висновок) та самостійного заробітку не має, навчається в 10 класі КЗ ЛОР «Великолюбінській БНРЦ». Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , а в частині вимог до батьків ОСОБА_2 покладається на думку суду.

22.05.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 07.07.2026 позивач позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задоволити. Пояснила, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , її сину було завдано тілесні ушкодження. На лікування вона вже витратила близько 150000 грн. Зазначила, що її син отримав великий стрес, не міг ні пити, ні їсти, не міг відвідувати школу пів року. На даний час він приймає заспокійливі, у нього часто йде кров з носу. Кожні 3 місяці йому потрібно робити КТ.

Представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, тому відповідальність за його дії несуть батьки. Він навчається, не має самостійного заробітку, тому не може самостійно відшкодувати шкоду. ОСОБА_2 є дитиною з особливими потребами. Визнав матеріальну шкоду, яка підтверджена чеками та квитанціями. Щодо моральної шкоди поклався на розгляд суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не погодилася із заявленим позивачем розміром матеріальної та моральної шкоди, просить їх зменшити.

Позивач подала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань, відзиву не подав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 15.01.2026 року задоволено клопотання представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_4 про відмову від обвинувачення і закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України. Цивільний позов законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду (а.с. 7).

Як вбачається із вказаної вище ухвали, згідно обвинувального акту, 10.08.2025 приблизно о 18 годині 25 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс один удар правою рукою в область обличчя малолітнього ОСОБА_5 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, переломами виличної кістки, верхньої щелепи, виличної дуги зліва з значним зміщенням фрагментів, нижньої та латеральної стінок орбіти зліва, параорбітальної гематоми зліва, які відносяться до тілесного ушкодження середнього степеню важкості по ознаці тривалого розладу здоров`я.

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Як вбачається з висновку експерта №108/2025 від 11.09.2025 у гр. ОСОБА_5 , 2013 р.н., при звертанні в лікувальний заклад, згідно наданих медичних документів, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, переломами виличної кістки, верхньої щелепи, виличної дуги зліва з значним зміщенням фрагментів, нижньої та латеральної стінок орбіти зліва, параорбітальної гематоми зліва, які могли утворитися 10 серпня 2025 року від дії тупих твердих предметів до яких належить рука стиснута в кулак і відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню важкості по ознаці тривалого розладу здоров`я (а.с.8-10).

Згідно огляду лікаря ортопеда - травматолога ОСОБА_9 від 10.08.2025 року у приймальному відділенні КНП «Центральної міської лікарні Шептицької міської ради» встановлено, що ОСОБА_5 звернувся за допомогою із скаргами асиметрії обличчя, носовою кровотечею та блюванням. Попередній діагноз: з/перелом виличної кістки, стінок гайморової пазухи зліва, втиснений тип, лівобічний гемосинус, ЗЧМТ, СГМ. Було проведено лікувальні такі лікувальні заходи: виконано КТ головного мозку, к-к лицевого черепа - змін ГМ на м/о не виявлено. Викликано бЕМД для транспортування хворого до профільного ЛЗ для подальшого лікування та консультацій (д/нейрохірурга, щ/л хірурга) (а.с.11).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №69341 виданої КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова» ОСОБА_5 з 10.08.2025 по 18.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: внітрішньочерепна травма, неуточнена ЗЧМТ. Струс головного мозку. Злам кісток лицевого скелету. Параорбітальна гематома зліва. Гемосинус зліва. 12 серпня 2025 року проведено оперативне втручання в об`ємі - МОС лицевого скелету. (а.с.12-13).

З консультації дитячого нейрохірурга від 17.09.2025 в Медичному центрі ТОВ «Нейрофокус» від 17.09.2025 встановлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі діагнози: Т90.2 Наслідки перелому черепа та кісток обличчя та стан після ЧМТ, перелому кісток лицевого черепа. Рекомендовано нагляд невролога, сімейно лікаря по місцю проживання, при погіршення загального стану - МРТ-ГМ, консультація нейрохірурга (а.с.14).

ОСОБА_10 15.09.2025 року проводилася Магнітно-резонансна томографія в ТОВ «Медичний Центр «Євроклінік», згідно якої паталогічних змін паренхіми головного мозку не виявлено (а.с.15-17).

10 серпня 2025 року ОСОБА_10 , 2013 р.н., у Діагностичному центрі «HEMO MEDIKA» проводилася комп`ютерна томографія голови та лицевого черепа. Останньому встановлено подвійний перелом виличної дуги та виличної кістки зліва зі зміщеннями, багатолінійні переломи стінок лівої в/щелепної пазухи зі зміщеннями в просвіт пазухи, гемосинус. Вогнищевих змін мозку не виявлено (а.с.18).

Згідно результату обстеження комп`ютерної томографії №25/08/1252/19846 проведеного у КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова» ОСОБА_5 встановлено такий висновок: КТ-ознак видимих вогнищевих змін головного мозку, інтракраніального геморагічного вмісту на момент обстеження не виявлено. Стан після МОС множинних переломів кісток лицевого скелету. Гемосинус. Післяопераційні зміни м`яких тканин обличчя. EED (м3в)1* (а.с.19).

Згідно копії рахунку фактури №пб 250812-2 від 12 серпня 2025 ФОП ОСОБА_11 та довідки АТ КБ «Приватбанк» від 20.04.2026 встановлено, що ОСОБА_4 14.08.2025 оплатила 23000 грн за набір для остеосинтезу кісток лицевого скелету, комісія переказу становить 230 грн (а.с.20, 66).

Позивачем надано витяг з амбулаторної карти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виписку із медичної карти за формою 027/о з консультаціями лікарів та рекомендаціями (а.с.69, 70-82)

Із наданих копій фіскальних чеків судом встановлено, що позивач понесла також інші витрати на лікування, а саме на придбання медикаментів, проведення МРТ головного мозку, КТ головного мозку, консультацію дитячого нейрохірурга від 17.09.2025 та витрати на поїздки в м.Львів на загальну суму 7029,85 грн (а.с. 22).

Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 12 листопада 2020 р «ІРЦ-85407/2020/177739» встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні особливі освітні потреби і йому рекомендована освітня програма для дітей з інтелектуальними порушеннями (а.с.62-65)

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно із положеннями статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні положення відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 10.08.2025 протиправними діями ОСОБА_2 . ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження, у зв`язку з чим позивач і звернулася в порядку цивільного судочинства з відповідним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Кримінальне провадження щодо відповідача ОСОБА_2 закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме у зв`язку із клопотанням законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про відмову від обвинувачення, яке є нереабілітуючою обставиною, тому закриття кримінального провадження відповідно до п.7 ч.1 ст. 284 КК України не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду.

Шкода, завдана фізичній особі, зокрема, витрати, які пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Позивач запевняє, що під час лікування сина вона понесла витрати у розмірі 50859,85 грн, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із вищевказаною подією.

Пунктом 19 Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 зазначено, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Отже, для отримання відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потерпіла особа має надати не тільки платіжні документи, що засвідчують купівлю лікарських засобів чи інші витрати, а й документи, що підтверджують необхідність їх придбання (витяг з історії хвороби, рецепти на ліки тощо), тобто довести наявність причинно-наслідкового зв`язку між кримінальним правопорушенням та лікуванням.

Відтак, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, понесеної позивачем на лікування в сумі 30259,85 грн доведено належними та допустимим доказами та підлягають до задоволення.

Щодо решти матеріальної шкоди в сумі 20600 грн, які просить стягнути позивач, то суд приходить до висновку, що понесені витрати, на які посилається позивач, не підтверджені належними доказами. Зокрема, позивачем не надано чеків та квитанцій на такі витрати.

Отже, суд позбавлений можливості встановити вартість інших витрат на лікарські препарати чи інші витрати на лікування для встановлення завданої матеріальної шкоди.

Відтак, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, понесеної позивачем на лікування підлягають частковому задоволенню, в сумі 30259,85 грн. Позивачем належним чином не доведено наявність матеріальної шкоди в сумі 20600 грн, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (частина перша статті 1168 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На підтвердження завданої моральної шкоди позивач посилається на те, що протягом декількох тижнів ОСОБА_5 не міг нормально харчуватися. Через травму обличчя переніс операцію. Внаслідок набряків мав утруднене дихання. Окрім цього, внаслідок перенесеного ЗЧМТ відчуває головні болі та болі очей. Внаслідок травми у нього зміщена щелепа, що потребує встановлення брекет системи для її корекції та фіксації. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям тривоги, страху за своє здоров`я та життя. Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, невпевненість в собі, відчуття власної неповноцінності, тривога з приводу майбутнього.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування відповідачами компенсації за завдану ОСОБА_5 моральну шкоду.

Однак, суд не погоджується з розміром відшкодування, заявленим позивачем до стягнення, оскільки такий є завищеним.

Виходячи із принципів рівності, поміркованості, розумності та справедливості, характеру й обсягу моральних страждань, а також враховуючи положення чинного законодавства про те, що розмір на відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача 125 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

У ч. 3 ст. 1179 ЦК України закріплено, що обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 є неповнолітнім, самостійного заробітку він не має, відсутні відомості щодо наявності у нього майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, є дитиною із вадами розвитку (наявний інклюзивний висновок) оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме слід стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 30259,85 та моральну шкоду в розмірі 125 000,00 грн.

За таких обставин і міркувань позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні позовної заяви щодо двох позовних вимог, беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь держави слід стягнути 2042,01 грн (792,06 грн + 1249,95 грн) судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (останнє відоме місце проживання, АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 30259,85 грн матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 125 000,00 грн моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1021,01 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1021,01 грн судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.07.2026.

Суддя: М. Д. Новосад