Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №455/688/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/688/26

Провадження № 2/455/585/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

з участю представника позивача – адвоката Писко С.І.,

представника відповідача – адвоката Косей К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Писко С.І. звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку/доходу, починаючи з дня подання позову та до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення нею 23 років.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що з 29 вересня 2007 року позивач перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі. У цьому шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що 12.09.2025 відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, в результаті чого 17 жовтня 2025 року ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області у справі №455/1894/25 сторонам було надано строк на примирення. На даний час сторони не примирилися, проживають окремо. Зазначає, що ОСОБА_3 , проживає разом з мамою ОСОБА_1 та братом за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час, ОСОБА_3 є студенткою І курсу денної форми навчання за освітнім ступенем бакалавр факультету спеціальної освіти та соціальної політики за спеціальністю «Психологія (спеціальна, клінічна)» за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2029 рік. У зв`язку з вищенаведеним є потреба в утриманні ОСОБА_3 , адже їй необхідно забезпечити побутові та інші витрати, такі як: придбання підручників, канцтоварів, продуктів харчування, одягу, оплату комунальних послуг, доїзд до навчального закладу, проживання, користування засобами зв`язку, придбання медикаментів у разі тимчасового розладу здоров`я. Все це позивач не може самостійно в повній мірі забезпечити доньці, адже на її утриманні перебуває і молодший син. Необхідність отримання належної освіти позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання. Крім того, ОСОБА_3 ще не закінчила здобуття освіти, а тому не має достатнього обсягу професійних знань та навичок, які необхідні для такого працевлаштування. Стверджує, що Відповідач є здоровим та працездатним чоловіком, а отже має змогу утримувати дочку. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 02.03.2026р. у виконавчому провадженні №79618153 у 2025 році дохід боржника становив: жовтень - 26503,15 грн., листопад - 24212,60 грн., грудень - 30845,49 грн., у 2026 році січень - 28466,74 грн. Оскільки у позасудовому порядку спір вирішити сторонам не вдалося, а саме: відповідач відмовляється надавати кошти у достатньому обсязі на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, то позивач була змушена звернутися до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 року справа передана для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 23.04.2026 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Косей К.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач позов визнає частково з тих підстав, що сам факт обов`язку утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, він не заперечує, проте категорично заперечує проти заявленого розміру аліментів (1/4 частини доходу) та обраної позивачем форми стягнення (часткою від заробітку) як таких, що не відповідають вимогам статей 182, 199-201 Сімейного кодексу України, не враховують усієї сукупності юридично значущих обставин справи та порушують баланс інтересів усіх учасників сімейних відносин — у тому числі його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишається на його першочерговому утриманні. Крім того, зазначає, що на момент звернення до суду відповідач вже має чинне аліментне зобов`язання, встановлене судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області №455/2050/25 від 07.10.2025, відповідно до якого з нього стягуються на користь позивачки аліменти на утримання двох дітей — ОСОБА_3 та ОСОБА_4 — у розмірі однієї третини його заробітку (доходу), але не менше 50 % та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.10.2025. Якщо суд задовольнить вимоги позивачки у заявленому розмірі — 1/4 частини доходу відповідача на повнолітню ОСОБА_3 — то з урахуванням збереженого розміру аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 загальний розмір аліментних утримань становитиме приблизно 1/2 (п`ятдесят відсотків) усього його заробітку. В залишку у відповідача буде сума, яка не дозволить забезпечити навіть власні базові потреби: оплату житла, харчування, ліків, проїзду до роботи, одягу, не кажучи вже про можливість надавати дітям додаткову допомогу понад аліменти (одяг, навчальне приладдя, відпочинок, лікування). Крім того, зазначає, що Позивачка є працездатною жінкою у віці 36 років, яка на жодне обмеження своєї працездатності у позові не посилається. Дані про стан здоров`я, що перешкоджав би їй здобувати дохід, у позові відсутні. Крім того, зазначає, що позивачкою не надано жодних відомостей про обставини, які мають принципове значення для визначення реальної потреби у матеріальній допомозі. Стверджує, що справедливим та збалансованим розміром аліментів на користь ОСОБА_3 є стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), що, разом із збереженим стягненням на неповнолітнього сина, забезпечить розумне співвідношення між інтересами обох дітей та збереже власну економічну спроможність платника аліментів. З огляду на наведене, просить позов задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позову та до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Писко С.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - адвокат Косєй К.В. в судовому засіданні проти позову частково заперечила та пояснила, що відповідач не відмовляється від сплати аліментів на утримання дочки, однак не згідний із визначеним у позовній заяві розміром аліментів та погоджується на стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини його доходу, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони з 29.09.2007 року перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 04 березня 2026 року у справі № 455/1894/25 розірвано.

Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2025 року у справі № 455/2050/25, ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 03.10.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягла повноліття (18 - річного віку) і на даний час є студенткою денної форми навчання за освітнім ступенем бакалавр, факультету спеціальної освіти та соціальної політики Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029 року.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області №101 від 04.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не зареєстрована, але проживає в АДРЕСА_1 , яке має статус гірського населеного пункту, має такий склад сім`ї: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: копією рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 04 березня 2026 року у справі № 455/1894/25 (а.с.5, 6); копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 (а.с.11); копією довідки виданої виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області №101 від 04.02.2026 року (а.с.11); копією довідки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова №28 від 12.02.2026 року (а.с.12); копією розрахунку заборгованості по аліментах від 02.03.2026 року (а.с.13); копією судового наказу Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2025 року у справі № 455/2050/25 (а.с.34); копіями платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.64-83); фотокопією банківської карти ОСОБА_3 (а.с.84).

Крім того, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона є студенткою першого курсу денної форми навчання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, проживає у гуртожитку, на даний момент її забезпечує тільки мама, невеликі суми також давав батько, однак на початку травня 2025 року мама поїхала на заробітки закордон і з того часу батько майже ненадає кошти. Зазначає, що стипендії не отримує, часу на роботу не має через навчання, а кошти витрачає для оплати навчання, на харчування, на дорогу, книжки, розваги та інші побутові потреби.

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Так, відповідно до положень статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У відповідності до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ч.1 ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197цього Кодексу.

Зокрема, згідно вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно дост.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, та інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Для вирішення питання щодо стягнення аліментів, суд має з`ясувати чи повнолітня дитина продовжує навчання, чи потребує вона матеріальної допомоги та чи може надавати таку матеріальну допомогу один з батьків, який не приймає участі в утриманні дитини.

Сімейний Кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Слід зазначити, що згідно наведених положень закону саме одержувач аліментів має право вибору способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі).

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

При цьому, згідно з ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені судом обставини справи про те, що вік ОСОБА_3 перевищує вісімнадцять років та є меншим двадцяти трьох років, остання продовжує навчання на денній формі, що унеможливлює працевлаштування з метою одержання доходу для самостійного матеріального забезпечення без допомоги батьків, беручи до уваги розмір витрат у зв`язку із навчанням, зокрема, вартості проїзду до навчального закладу, витрат на проживання під час навчання, інших витрат пов`язаних із навчанням, суд вважає, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_3 є такою, що не може в повній мірі себе матеріально забезпечувати, відтак потребує матеріальної допомоги.

При цьому, враховуючи матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , зокрема те, що відповідач є працездатним, сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття, суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки у зв`язку з продовженням нею навчання.

В той же час, враховуючи наявність у відповідача неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої з відповідача стягуються аліменти, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , наявність у відповідача на утриманні неповнолітньої дитини, водночас суд враховує розмір матеріальної допомоги, якої потребує повнолітня дочка сторін у зв`язку із навчанням та інші встановлені судом обставини справи, а тому, з урахуванням однакового обов`язку обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які потребують допомоги у зв`язку з навчанням, суд вважає можливим визначити відповідачу аліменти на утримання його повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, оскільки, на думку суду, аліменти в такому розмірі зможуть забезпечити потреби дочки у зв`язку з навчанням, та не будуть надмірними або такими, що порушуватимуть права чи інтереси сторін та їх спільної дочки.

Інші пояснення представників сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 ), аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 15.04.2026 року і до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ), в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 28.07.2026.

Суддя А.В.Кушнір