Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №455/1315/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1315/26

Провадження № 3/455/614/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Пащука А.І.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізичної – особи підприємця, зі слів – до адміністративної відповідальності не притягувався -

за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006142Е від 04.07.2026 року, ОСОБА_1 04.07.2026 року о 23 годині 55 хвилин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктом пропуску через державний кордон України, на напрямку 453 прикордонного знаку, що на території Добромильської об`єднаної територіальної громади Самбірського району Львівської області, де був затриманий на відстані 5400 м від лінії державного кордону України інспектором групи моніторингу обстановки від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимогу ст.9 Закону України «Про Державний кордон України», та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав. Додатково пояснив, що 04.07.2026 року він приїхав в м.Хирів з метою відвідати єзуїтський колегіум, замок ОСОБА_2 та монастир святого Онуфрія. В монастирі він спитався в монаха чи можна переночувати на території монастиря під відкритим небом, однак йому не дозволили. Вказана поїздка була спонтанною. Він хотів залишитися на одинці та відвідати місцевість, в якій раніше не мав піших прогулянок. Йому було цікаво поспілкуватися з людьми в монастирі, сходити на ранкову літургію, а згодом відвідати руїни замку. Наміру перетинати кордон він не мав.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Пащук А.І. в судовому засіданні просив врахувати подані письмові пояснення ОСОБА_1 та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суддя, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 204-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за незаконне перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у вчиненні активних дій, які безпосередньо спрямовані на незаконне перетинання державного кордону, а тому сам лише факт перебування особи у прикордонній місцевості або в контрольованому прикордонному районі не свідчить про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається лише посилання на те, що ОСОБА_1 нібито здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України. Разом із тим протокол не містить конкретного опису тих дій особи, які б свідчили про безпосередню реалізацію такого наміру, не зазначено, яким саме способом та за яких конкретних обставин особа намагалася перетнути державний кордон.

До матеріалів не долучено жодних фото-, відеоматеріалів, пояснень свідків чи інших доказів, які б підтверджували здійснення ним будь-яких дій, безпосередньо спрямованих на незаконне перетинання державного кордону.

Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебував на території Добромильської об`єднаної територіальної громади з туристичною метою.

Зокрема. стороною захисту надано до суду фото та відеоматеріал, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно відвідував м.Хирів, також на відео зафіксовано, що він повідомляє свого батька про маршрут до руїн замку Гербуртів та намір заночувати в монастирі святого Онуфрія.

Покази самого ОСОБА_1 є логічними та послідовними, узгоджуються з матеріалами справи та наданими доказами, відтак в суді немає підстав піддавати їх сумніву та не брати до уваги.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши у сукупності всі наявні у справі докази, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 саме спроби незаконного перетинання державного кордону України. Наведені у протоколі обставини не підтверджені іншими доказами, а досліджені судом матеріали, навпаки, свідчать про перебування особи у зазначеній місцевості з туристичною метою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, є недоведеною, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови проголошено о 15:00 год. 28.07.2026 року.

Суддя Ю.П.Пошивак