Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №447/1877/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/693/26

Справа №447/1877/26

П О С Т А Н О В А

28.07.2026 Суддя Миколаївського районного суду Л4ьвівської області Друзюк М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Стрийського РУП у Львівськ\ій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

за участю захисника - Волощака С.З.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 13.05.2026 о 07 год 57 хв в м. Миколаїв, вул. Львівська, 8, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На адресу суду 22.07.2026 від захисника Волощака С.З. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях особи події та складу адміністративного правопорушення. У поданому клопотанні захисник зазначає, що протокол складений з порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853, оскільки ОСОБА_2 перед складенням протоколу не було роз`яснено прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 268, 271 КУпАП, в протоколі не вказано яким технічним засобом здійснювався відеозапис. Захисник зазначив, що матеріали справи не містять інформації щодо розміщення в умовах збройної агресії росії станом на 13.05.2026 в м. Миколаєві по вул. Львівській, 8, санкціонованого блокпосту та відповідно здійснення на ньому працівниками поліції як превентивних заходів, так і заходів примусу в межах наданої компетенції в умовах воєнного стану, до матеріалах справи не долучено постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, в якій відображалася б причина зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . За вищенаведених обставин, на думку захисника, працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_2 був зупинений без законних підстав, відтак складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева» є недопустимим доказом. Також, захисник зазначає, що рапорт працівника поліції Мартинюка В.В. від 13.05.2026 не зареєстрований в системі Інформаційний портал НП або у Журналі єдиного обліку, на ньому відсутня резолюція начальника Відділення поліції № 2. Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 не був відсторонений від керування транспортним засобом.

У судовому засіданні захисник підтримала доводи, викладені у клопотанні, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника, зазначив, що під час зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили про пошкодження бампера автомобіля, він пояснив, що ці пошкодження виникли давно. ОСОБА_2 повідомив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, оскільки така зупинка була незаконною.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Незважаючи на позицію захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:

– протоколом серії ЕПР1 № 664629 від 13.05.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_2 13.05.2026 о 07 год 57 хв в м. Миколаїв, вул. Львівська, 8, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів;

– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.05.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_2 від огляду на стан сп`яніння відмовився. Цей акт підписаний ОСОБА_2 без застережень та зауважень;

– направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2026, в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження огляду ОСОБА_2 відмовився. Це направлення підписане ОСОБА_2 без застережень та зауважень;

– диском з відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, який було досліджено судом, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема спілкування ОСОБА_2 з працівниками поліції, озвучення причини зупинки транспортного засобу (наявність на транспортному засобі ознак ДТП) та виявлених ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі в присутності працівників поліції, на що ОСОБА_2 категорично відповів відмовою.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані докази, якими підтверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується відеозаписом, який містить фіксацію обставин події, з яких вбачається, що він відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Така поведінка ОСОБА_2 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що спростовує доводи захисника.

Стосовно доводів захисника з приводу того, що ОСОБА_2 не відсторонено від керування транспортним засобом, суд зазначає, що невідсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та не є свідченням того, що водій не мав ознак алкогольного сп`яніння.

Згідно з рапортом від 13.05.2026, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 зупинено працівниками поліції, у зв`язку з наявністю на транспортному засобі ознак дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, причина зупинки транспортного засобу значення для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Усі інші доводи захисника судом оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, захисник оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. У своїй сукупності ці докази є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_2 у порушенні ним вимог пункту 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_2 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Друзюк М. М.