Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №443/1148/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №443/1148/26

Суддя: РАВЛІНКО Р. Г.

Справа №443/1148/26

Провадження №2-а/443/14/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 липня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Липитчук Я.І., звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в якій просить поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення; визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00010707 від 11.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача понесені судові витрати, у тому числі судовий збір.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача адвокат Липитчук Я.І., покликається на те, що 11.05.2026 Державною службою України з безпеки на транспорті винесено постанову серії АВ № 00010707 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. Зазначена постанова винесена за результатами автоматичної фіксації габаритновагового контролю на автоматичному пункті WIM 55, що розташований на автомобільній дорозі М-30, км 440+527, Вінницька область. З постанови вбачається, що автоматичним пунктом було зафіксовано нібито перевищення навантаження на одиночну вісь. У постанові зазначено такі дані: кількість осей — 4; спарені колеса — 2 вісь; відстань між осями: 1–2 — 4720 мм, 2–3 — 6390 мм, 3–4 — 4840 мм; навантаження на осі: 1 вісь — 3500 кг, 2 вісь — 14500 кг, 3 вісь — 2350 кг, 4 вісь — 2000 кг; з урахуванням похибки навантаження на одиночну вісь визначено як 12180 кг; відсоток перевищення зазначено як 5,913%. Вважає, що вказаний розрахунок є помилковим, оскільки автоматичним пунктом неправильно визначено фактичну осьову формулу транспортного составу. Фактично транспортний состав складався з: автомобіля марки «DAF XF 480 FAN», державний номер НОМЕР_1 , який має 3 осі; причепа марки «КRONE AZ», державний номер НОМЕР_2 , який має 2 осі. Отже, фактична кількість осей транспортного составу становить 5 осей, а не 4 осі, як зазначено у постанові. 2-га та 3-тя осі автомобіля є здвоєною групою осей. При цьому 3-тя вісь має неспарені колеса, а 2-га вісь має спарені колеса. Тому навантаження на цю частину автомобіля повинно було оцінюватися не як навантаження на одиночну вісь, а як навантаження на здвоєну групу осей з урахуванням фактичної конструкції транспортного засобу, міжосьової відстані та шинності кожної осі. Натомість автоматичний пункт визначив лише 4 осі та вказав відстань між 2-ю і 3-ю осями 6390 мм, що не відповідає фактичній конструкції автомобіля «DAF XF 480 FAN», оскільки реальна 3-тя вісь автомобіля розташована поруч із 2-ю віссю та є частиною задньої здвоєної групи осей. Таким чином, автоматичний пункт фактично не врахував одну вісь транспортного составу або неправильно її класифікував, що призвело до неправильного визначення осьової формули, неправильного розрахунку навантаження та неправильного застосування нормативу навантаження на одиночну вісь. Також, на фото чітко видно, що в момент автоматичної фіксації, транспортний состав в складі автомобіля «DAF XF 480 FAN» ( НОМЕР_1 ) та причіпа «КRONE AZ» (BC3853XG) пустий. Маса без навантаження «DAF XF 480 FAN» ( НОМЕР_1 ) згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу становить - 9 795 кг. Маса без навантаження «КRONE AZ» (BC3853XG) згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу становить - 3 900 кг. Загальна маса транспортного составу становить 13 695 кг. Яким чином 2 вісь може важити 12 180 кг, якщо вага «DAF XF 480 FAN» ( НОМЕР_1 ) становить 9 795, і де на фотофіксації видно, що навантаження практично ніякого немає, і враховуючи той факт, що «DAF XF 480 FAN» ( НОМЕР_1 ) обладнаний бортами та краном-маніпулятором, що включені до маси без навантаження згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу? Відстань між 2 та 3 вісями «DAF XF 480 FAN» ( НОМЕР_1 ) становить приблизно 1600 мм, про що були здійснено заміри. Оскільки 2-га та 3-тя осі автомобіля є здвоєною групою осей, а одна з осей цієї групи має неспарені колеса, до цієї групи осей має застосовуватися норматив для здвоєних осей при неспарених колесах — 18 т для автомобільних доріг державного значення. Застосування відповідачем нормативу 11,5 т як до одиночної осі є помилковим, оскільки воно ґрунтується на неправильному визначенні кількості осей транспортного составу та неправильній класифікації 2-ї і 3-ї осей автомобіля. У постанові зазначено 4 осі, хоча фактично транспортний состав має 5 осей. Це є істотною технічною помилкою, яка прямо вплинула на висновок про наявність адміністративного правопорушення. За таких обставин дані автоматичної фіксації не можуть вважатися належним і достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки неправильне визначення кількості осей, міжосьових відстаней і шинності вплинуло на розрахунок перевищення. Оскільки в самій постанові зазначено 4 осі замість фактичних 5 осей, а також наведено міжосьові відстані, які не відповідають конструкції транспортного составу, зазначає, що постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Представником відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Пінчуком В.О. подано відзив на позовну заяву у якому останній просить у задоволенні позовних вимог Тітика О.В. відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування поданого відзиву представник відповідача зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови АВ №00010707 від 11.05.2026 вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 55, 055-003, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Солов`янчик С.І., складено постанову серія АВ № 00010707 від 11.05.2026, згідно з якою встановлено, що 24.04.2026 о 09 год 32 хв, за адресою М-30, км 440+527, Вінницька область, зафіксовано транспортний засіб «DAF XF 480 FAN», д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,913% (0.68 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Транспортний засіб «DAF XF 480 FAN» (шасі з колісною формулою 6 х 2) обов`язково має підйомну вісь. У свідоцтві про реєстрацію наявне маркування N3, тобто у маркуванні «DAF» літера «N» означає наявність керованої та підйомної осі (так званого «лінивця») позаду ведучої осі. Це забезпечує кращу маневровість порожнього автомобіля, знижує знос гуми та зменшує витрати пального. Якщо одна з осей транспортного засобу піднята (наприклад, у вантажівки піднята вісь), навантаження на інші осі змінюються, що може мати різні наслідки такі, як в даній ситуації, що спричинило навантаження на одинарну вісь. Дослідивши матеріали справи, а саме скріншот робочого місця інспектора до постанови АВ № 00010707 від 11.05.2026 та зображення транспортного засобу на момент учинення правопорушення можна дійти висновку, що тягач «DAF» обладнаний важким гідроманіпулятором, який встановлений у задній частині кабіни або безпосередньо над заднім причепом, що суттєво зміщує центр важкості транспортного засобу назад. Крім того, на платформі тягача розміщено додатковий вантаж. Вся ця колосальна маса (вага самого тягача, маніпулятора) замість розподілу на дві задні осі повністю лягла на одну єдину ведучу вісь (вісь №2). Коли одна вісь піднімається, загальна маса транспортного засобу перерозподіляється на решту осей, що призводить до збільшення навантаження на залишені осі. Навантаження на осі було зафіксоване в момент проїзду транспортного засобу через систему габаритно-вагового контролю. Жодних доказів на підтвердження того, що в момент фіксації правопорушення навантаження на осі були іншим, ніж зафіксовані приладом автоматичним для зважування транспортних засобів у русі позивачем не надано.

Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Липитчуком Я.І., подано відповідь на відзив у якому останній зазначає, що позивач у позовній заяві вказував, що автоматичний пункт зазначив 4 осі, хоча фактично транспортний состав складався з тривісного автомобіля «DAF XF 480 FAN» та двовісного причепа «KRONE AZ», тобто мав 5 осей. Також у постанові зазначено міжосьову відстань між 2-ю та 3-ю осями 6390 мм, тоді як фактична відстань між 2-ю та 3-ю осями автомобіля становить приблизно 1600 мм, що свідчить про належність цих осей до здвоєної групи. Ця помилка не є технічною опискою або формальним недоліком. Саме від правильної кількості осей, міжосьової відстані та шинності залежить, який норматив п. 22.5 ПДР України підлягає застосуванню: норматив для одиночної осі чи норматив для здвоєної групи осей. Пункт 22.5 ПДР України встановлює різні допустимі параметри навантаження залежно від типу осі або групи осей. Для автомобільних доріг державного значення норматив для одинарної осі становить 11,5 т, тоді як для здвоєних осей з відстанню між осями від 1,3 до 1,8 м при неспарених колесах — 18 т, а при спарених колесах — 19 т за відповідних умов. Отже, якщо 2-га та 3-тя осі автомобіля «DAF XF 480 FAN» фактично є здвоєною групою осей, то застосування нормативу 11,5 т як до одиночної осі є помилковим і прямо впливає на висновок про наявність адміністративного правопорушення. Відповідач у відзиві посилається на наявність сертифікатів, повірок та презумпцію відповідності WIM-комплексу. Однак ці доводи не спростовують позовних вимог, оскільки сертифікат або повірка підтверджує лише загальну придатність засобу вимірювальної техніки до експлуатації, але не доводить правильність кожного конкретного вимірювання та кожної конкретної класифікації осей у конкретній справі. Якщо система визначила 4 осі замість фактичних 5 осей, це свідчить про недостовірність вихідних даних, на підставі яких було сформовано постанову. У відзиві відповідач зазначає, що було зафіксовано “перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,913% при дозволеній максимальній фактичній масі 11,5 тон”. Таке формулювання є юридично і технічно неправильним, оскільки 11,5 т — це не дозволена максимальна фактична маса транспортного засобу, а норматив навантаження на одиночну вісь. Відтак вважає, що доводи відповідача мають характер припущень і не спростовують того, що автоматичний пункт WIM неправильно визначив осьову формулу транспортного составу. Якщо автоматичний пункт неправильно визначив кількість осей, міжосьові відстані або шинність, то такий інформаційний файл не може бути покладений в основу постанови як достатній доказ правопорушення.

Представником відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Пінчуком В.О. подано заперечення на відповідь на відзив у яких останній зазначає, що позиція позивача про те, що автоматичний пункт WIM 55 нібито допустив грубу технічну помилку, зафіксувавши 4 осі замість 5 осей, повністю спростовується специфікою роботи сертифікованого обладнання та конструктивними особливостями самого транспортного засобу. Відповідно до Порядку № 1174, автоматичний комплекс здійснює динамічне зважування та фіксацію параметрів транспортного засобу безпосередньо в момент його руху через вагову платформу. Вмонтовані в дорожнє покриття датчики реєструють виключно той фізичний тиск, який створюється колесами, що безпосередньо наступають на вагові елементи. Автомобіль «DAF XF 480 FAN» за своїми заводськими характеристиками (колісна форма 6 х 2, №3, літера «N» у назві моделі) обладнаний додатковою керованою та підйомною віссю. Той факт, що система WIM зафіксувала 4 осі замість теоретично можливих 5, свідчить не про збій системи, а про те, що під час проїзду через пункт контролю зазначена підйомна вісь автомобіля була піднята водієм. Оскільки піднята вісь фізично не контактувала з покриттям, комплекс абсолютно коректно відобразив у матеріалах справи реальний стан транспортного составу в момент руху: 2 осі автомобіля, які стояли на землі, та 2 осі причепа. Оскільки зафіксована комплексом автоматичної фіксації фактична відстань між осями, які брали участь у розподілі ваги, склала 6390 мм (що майже втричі перевищує встановлений ліміт у 2,5 м), спірна 2-га вісь автомобіля DAF не мала жодних ознак належності до будь-якої групи осей. У момент проїзду вагового пункту вона функціонувала як абсолютно самостійна одиночна вісь. Таким чином, вважає, що посадова особа Укртрансбезпеки абсолютно правомірно застосувала до цієї осі передбачений п. 22.5 ПДР імперативний норматив у 11,5 тонн. Замість того, щоб опустити підйомну вісь та рівномірно розподілити цю колосальну масу на дві задні осі автомобіля, перевізник допустив рух ТЗ із піднятою віссю. Як наслідок, уся вага повністю лягла на одну-єдину ведучу вісь №2. Оскільки презумпція технічної відповідності WIM 55 підтверджена чинними свідоцтвами про повірку, а позивач не надав жодних контрдоказів (наприклад, акта зважування на іншому сертифікованому пункті), оскаржувану постанову за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП вважає повністю законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 17.06.2026 поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом. Відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано з Територіального сервісного центру МВС у місті Львів (код 4641) інформацію щодо кількості осей у транспортному засобі марки «DAF XF 480 FAN», д.н.з. НОМЕР_1 , а також щодо наявності чи відсутності спарених коліс, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належить ТОВ «Санларікс» /а.с.31-34/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 06.07.2026 витребувано з Територіального сервісного центру МВС у Тернопільській області (код 6145) інформацію щодо кількості осей у транспортному засобі марки «DAF XF 480 FAN», д.н.з. НОМЕР_1 , а також щодо наявності чи відсутності спарених коліс, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належить ТОВ «Санларікс» /а.с.61-62/.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст.22 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив, наступні обставини.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00010707 від 11.05.2026, складеної головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Солов`янчик С.І. встановлено, що 24.04.2026 о 09 год 32 хв, за адресою М-30, км 440+527, Вінницька область, зафіксовано транспортний засіб «DAF XF 480 FAN», д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,913% (0.68 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У постанові зазначено такі дані: кількість осей — 4; спарені колеса — 2 вісь; відстань між осями: 1–2 — 4720 мм, 2–3 — 6390 мм, 3–4 — 4840 мм; навантаження на осі: 1 вісь — 3500 кг, 2 вісь — 14500 кг, 3 вісь — 2350 кг, 4 вісь — 2000 кг; з урахуванням похибки навантаження на одиночну вісь визначено як 12180 кг; відсоток перевищення зазначено як 5,913%. Зазначена постанова винесена за результатами автоматичної фіксації габаритновагового контролю на автоматичному пункті WIM 55, що розташований на автомобільній дорозі М-30, км 440+527, Вінницька область та фото таблицями на яких зафіксовано проїзд составу через габаритноваговий контроль на автоматичному пункті WIM 55 /а.с.7, 44, 45-46, 22-24/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , спеціалізований вантажний контейнеровоз (із краном маніпулятором), обладнаний змінним бортовим кузовом «DAF XF 480 FAN», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «Санларікс» та згідно сертифікату відповідності індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, має такі загальні конструктивні характеристики: кількість осей і коліс : 3 / 8; кількість та номери позицій осей із здвоєними колесами: 1 /2; керуючі осі (кількість, номери позицій): 1/1; рушійні осі (кількість, розташування, взаємозв`язок) , 6х2; маса КТЗ у спорядженому стані 9795 кг; максимальна технічно припустима повна маса 27 000 кг /а.с.9, 76-77/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , загальний причіп ПР-бортовий «КRONE AZ», д.н.з. НОМЕР_2 належить ТОВ «Санларікс» та його маса без навантаження становить 3 900 кг /а.с.10/.

Фототаблицями спеціалізованого вантажного контейнеровоза (із краном маніпулятором), обладнаного змінним бортовим кузовом «DAF XF 480 FAN», д.н.з. НОМЕР_1 , який має 3 осі, 2-га та 3-тя осі автомобіля є здвоєною групою осей. При цьому 3-тя вісь має неспарені колеса, а 2-га вісь має спарені колеса та причіпа ПР-бортового «КRONE AZ», д.н.з. НОМЕР_2 , який має дві осі /а.с.11-21/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993р. № 3353-XII (далі по тексту - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XIIз метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі по тексту - ПДР України).

Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8цього Кодексу.

Згідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч.3,4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьоюцієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, для автомобільних доріг державного значення встановлені такі граничні параметри навантаження на вісь: на одинарну вісь — 11,5 т; на здвоєні осі з відстанню між осями від 1,3 до 1,8 м при неспарених колесах — 18 т; на здвоєні осі з відстанню між осями від 1,3 до 1,8 м при спарених колесах — 19 т, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 т.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі встановлюється Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений ПКМУ від 27.12.2019 р. №1174 (далі Порядок).

Згідно п.7 Порядку фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Як встановлено п.11,12,13 Порядку Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачен і Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Автоматичний пункт може забезпечувати:

вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

вимірювання загальної маси транспортного засобу;

визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості);

вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості);

фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу;

фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Відповідачем суду надано: сертифікат калібрування з 29.08.2025-02.09.2025; сертифікат калібрування з 29.08.2025-02.09.2025; сертифікат калібрування з 29.08.2025-02.09.2025 /а.с.47-49/; свідоцтво про повну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000157 чинний до 02.09.2026 щодо приладу автоматичного для зважування дорожніх ТЗ у русі WIM у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю; свідоцтво про повну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000158 чинний до 02.09.2026 щодо приладу автоматичного для зважування дорожніх ТЗ у русі WIM у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю; свідоцтво про повну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000159 чинний до 02.09.2026 щодо приладу автоматичного для зважування дорожніх ТЗ у русі WIM у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю /а.с.50-51/ та результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Оскаржувана спірна постанова містить інформацію щодо перевищення навантаження на другу вісь ТЗ, яке зафіксовано в автоматичному режимі повіреним технічним пристроєм.

Позивач звертав увагу на те, що ТЗ має 5 вісей, а не 4 осі, й що не було прийнято до уваги при притягненні його до адміністративної відповідальності. В свою чергу представник відповідача зазначав, що третя ось була піднятою, внаслідок чого загальна маса ТЗ перерозподілилася на решту осей, що призвело до збільшення навантаження на інші осі, в тому числі відбулося перевантаження на другу вісь 14 500 кг, замість дозволених 11,5 т.

Враховуючи наведене, оскільки дане правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, й такий режим забезпечує вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу, визначення кількості осей транспортного засобу, згідно оскаржуваної постанови було зафіксовано саме 4 вісі, тобто навантаження на 3 вісь, на яку посилався позивач як на таку, що не прийнято до уваги, фактично не здійснювалось (тим самим, на думку суду, вісь не здійснювала свої функції щодо розподілу навантаження на ТЗ), внаслідок чого навантаження було перерозподілено саме на 4 зафіксовані вісі, й такий перерозподіл навантаження призвів до збільшення навантаження на вісі, в тому числі перевантаження другої вісі 14 500 кг при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 т, що є порушенням п.22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з чим суд підстав для скасування постанови від 11.05.2026 не вбачає.

Підстав для сумнівів в результатах автоматичної фіксації ТЗ в момент вчинення адміністративного правопорушення, які викладені в спірній постанові від 11.05.2026, суд не вбачає.

Таким чином, доводи позивача щодо недоведеності перевищення встановлених законодавством вагових норм спростовується матеріалами справи, згідно яких вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, свідоцтва про його повірку є чинним на час фіксації правопорушення.

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що система WIM зафіксувала 4 осі замість теоретично можливих 5, свідчить не про збій системи, а про те, що під час проїзду через пункт контролю зазначена підйомна вісь автомобіля була піднята водієм. Оскільки піднята вісь фізично не контактувала з покриттям, комплекс абсолютно коректно відобразив у матеріалах справи реальний стан транспортного составу в момент руху: 2 осі автомобіля, які стояли на землі, та 2 осі причепа.

Оскільки зафіксована комплексом автоматичної фіксації фактична відстань між осями, які брали участь у розподілі ваги, склала 6390 мм (що майже втричі перевищує встановлений ліміт у 2,5 м), спірна 2-га вісь автомобіля DAF не мала жодних ознак належності до будь-якої групи осей.

У момент проїзду вагового пункту вона функціонувала як абсолютно самостійна одиночна вісь. Таким чином, посадова особа Укртрансбезпеки абсолютно правомірно застосувала до цієї осі передбачений п. 22.5 ПДР імперативний норматив у 11,5 тонн.

Замість того, щоб опустити підйомну вісь та рівномірно розподілити цю колосальну масу на дві задні осі автомобіля, перевізник допустив рух ТЗ із піднятою віссю. Як наслідок, уся вага повністю лягла на одну-єдину ведучу вісь №2.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що спірна постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви ОСОБА_1 без задоволення.

У відповідності до ст.139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

вирішив:

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00010707 від 11.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП – залишити без змін.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua