Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №442/5224/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5224/26

Провадження №3/442/1107/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 липня 2026 року

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , не працюючої,

за ч.4 ст.51 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , 25.06.2026р. о 18.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Аврора», що знаходиться в м.Стебник, вул.М.Грушевського, 10, таємно викрав з полиці магазину товари, а саме : тример для стрижки волосся та бороди в кількості 6 шт., вартістю 997,50 грн., без ПДВ, на загальну суму 1995,00 грн., тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.51 КУпАП.

Правопорушник в судове засідання не з`явився, не повідомивши причин своєї неявки.

Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.

У діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.51 КУпАП України.

Аналізуючи матеріали справи, подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.

Вина правопорушника стверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема Протоколом серії ВАД №392584 від 25.06.2026р.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного.

Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементні: об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративних правопорушеннь, та винуватість у ньому ОСОБА_1 .

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористалась.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.51 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1 , ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 600 ( шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 10200 грн.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір.

Керуючись ч.3 ст. 51, 221, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП України та притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 600 ( шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 10 200 ( десять тисяч двісті грн.) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

У відповідності до ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцемзнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк пред`явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Гарасимків Л.І.