Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №336/10714/24 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/10714/24>

Номер провадження: 1-кп/336/493/2026

ВИРОК

Іменем України

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживає зі слів за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,—

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2024 року приблизно об 11.00 годині, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час дії воєнного стану, знаходячись біля будинку № 5біля будинку № 5 по вул. Передатній у м. Запоріжжя, таємно викрав належний ОСОБА_6 велосипед марки CorsoRotex рамою 6458, діаметром колес 26 дюймів чорно-помаранчевого кольору, вартістю 6977,82 гривень, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину визнав повністю, пояснив, що у 2024 році, точної дати він не пригадує через давність подій, йшов додому, коли побачив біля будинку велосипед спортивний чорного кольору, який вирішив викрасти. Даний велосипед він забрав, а наступного дня продав невідомій особі за 2500 гривень. У скоєному розкаюється, після скоєння злочину передав потерпілій для відшкодування завданої шкоди 6000 гривень, а крім того потерпілій був повернутий велосипед.

Стороною обвинувачення суду надані письмові докази щодо особистості обвинуваченого, речових доказів, стороною захисту доказів не надавалось.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що обставини скоєння крадіжки, зазначені в обвинувальному акті, повністю відповідають дійсності, вартість викраденого майна та кваліфікацію своїх дій він не оспорює.

Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні злочину, докладні пояснення, які не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, згоду з вірністю кваліфікації дій, суд, роз`яснивши учасникам справи, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів.

Інших доказів учасниками провадження не надавалось, прокурор вважав, що досліджених судом доказів достатньо для встановлення обставин скоєння злочину та доведеності вини обвинуваченої, з чим погодився обвинувачений.

Оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні злочину, пояснення про обставини скоєння злочину, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження та доведена належними та допустимими доказами.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 23.07.2024 р. № 469/2024року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на день скоєння злочину в Україні діяв воєнний стан.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за ст. 185 ч. 4 КК України.

При дослідженні документів, що характеризують особистість обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працездатний, але офіційно не працевлаштований, наявності стійких соціальних зв`язків не підтвердив.

Посилання ОСОБА_4 на наявність у нього літньої матері, яка потребує його матеріальної підтримки, документально не підтверджено.

Також стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 залучений до виконання будівельних робіт з відновлення пошкоджених внаслідок війни споруд.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд вважає визнання обвинуваченою вини у скоєнні злочину, щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.

При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не має непогашених судимостей, водночас раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, визнав вину у скоєнні злочину, у скоєному розкаявся та добровільно компенсував потерпілій завдану шкоду, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням положень 75, 76 КК України.

Оскільки ОСОБА_4 не підтвердив наявності у нього будь-яких захворювань, які б перешкоджали йому працювати, а навпаки стверджував, що він неофіційно виконував будівельні роботи за грошову винагороду, суд не вбачає підстав для визначення мінімального терміну випробування, а також вважає необхідним зобов`язати ОСОБА_4 працевлаштуватись.

Враховуючи рішення суду щодо можливості звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Цивільного позову в ході досудового розслідування та судового розгляду не заявлялось.

Судом також вирішується доля речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. 69, 75, 76, ст. 185 ч. 4 КК України,—

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

В порядку ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 протягом строку випробування обов`язки:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

протягом двох місяців з дати набрання вироком суду законної сили працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

В строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення за період з 27.07.2026 року по 28.07.2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 795,90 гривень (сімсот дев`яносто п`ять гривень 90 коп).

Речові докази – велосипед Corso Rotex, переданий на зберігання ОСОБА_6 , залишити ОСОБА_6 .

Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1