Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №336/3499/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/3499/26

Пр.3/336/1749/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Преображенка, громадянина України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , який працює слюсарем, ЗАТ «Мотор-Січ»,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №096135 від 05.04.2026, - 05.04.2026 приблизно о 17.00год.за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство психологічного характеру, а саме: ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим було завдано шкоди психологічному характеру. Дії ОСОБА_1 під час складання протоколу кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні 01.07.2026 ОСОБА_1 пояснив, що він разом з колишньою дружиною проживають в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Між ними, як колишнім подружжям, існують неприязні стосунки, колишня дружина своїми діями спонукає його до сварок, тому у них між собою часто виникають сварки.

У судовому засіданні 01.07.2026 потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Логінова В.В. пояснили, що потерпіла разом зі своїм колишнім чоловіком проживають в одній квартирі, між ними існують неприязні відносини, виникають сварки на побутовому рівні, при цьому ОСОБА_1 часто висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, чим завдає шкоди її психологічному здоров`ю.

Судом оголошувалась перерва в судовому засіданні до 27.07.2026, з урахуванням того, що учасники справи висловили свою думку по суті протокола, який надійшов на розгляд суду, судом визнано за можливе продовжити розгляд справи за відсутності її учасників.

Вислухавши сторони, ознайомившись із матеріалами справи, долученими сторонами по справі доказами, оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі стосовно події адміністративного правопорушення, виходячи з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Крім того, вимоги до протоколу містяться у ст.256 КУпАП, зокрема, стосовно зазначення суті адміністративного правопорушення.

Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП може наставати у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Тому суд звертає увагу про те, що обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Втім, з пояснень сторін, наданих суду, слідує, що встановити, хто був ініціатором конфлікту, що спровокувало виникнення обопільної сварки між колишнім подружжям, не можливо, як і не можливо встановити, яку шкоду психологічному здоров`ю завдано потерпілій ОСОБА_2 .

З диспозиції вказаної статті вбачається, що до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП притягуються особи виключно за завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому диспозицією вказаної статті не передбачено можливість притягнення до адміністративної відповідальності осіб за діяння, в наслідок яких могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об`єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов`язкової ознаки.

Враховуючи викладене, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

Самі по собі конфліктні стосунки, вживання нецензурної лексики, що мало місце між колишнім подружжям ОСОБА_3 , за вказаних у протоколі обставинах, не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченогоч.1 ст. 173-2 КУпАП.

За нормами ст.251, 252 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, 173-2, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307-308 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити відповідно до п.1 ч.1 ст 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст.129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік