Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №334/6913/26
Суддя: Коломаренко К. А.
Дата документу 27.07.2026
Справа № 334/6913/26
Провадження № 3/334/1703/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
03 липня 2026 року о 13:15 годині громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в магазині «Аврора», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 2-ж, таємно викрав з полиці магазину дезодорант чоловічий «ARKO MEN NIGHT FIRE», спрей, 150 мл, вартістю 129 гривень, без ПДВ - 107,50 грн, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , в присутності законного представника ОСОБА_2 (батька) свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю, підтвердивши викрадення ним 03.07.2026 року дезодоранту, щиро шкодує про вчинене, обіцяв більше такого не робити. Зазначив, що має змогу сплатити штраф, проте просив відстрочити сплату суми штрафу на 3 місяці у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки від є дитиною з інвалідністю до 18 років та внутрішньо переміщеною особою.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення повністю доводиться доказами, дослідженими під час розгляду справи. Доказів, які б спростовували вказані висновки судді не надано.
Диспозиція ч.1ст.51КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 169.1.1 ст. 169, п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, розмір неоподаткованого мінімуму становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (3328,00 грн станом на 01.01.2026).
Отже, 0,5 прожиткових мінімуми для ч. 1 ст. 51 КУпАП становить 1 664,00 грн ((3328,00/2) х 0,5).
Згідно матеріалів справи вартість викраденого майна 129 грн 00 коп з ПДВ (107,50 грн без ПДВ), що не перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №786390 від 06.07.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; рапортом про реєстрацію ЄО №20371 від 03.07.2026 року; інформаційною довідкою інспектора С,П ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Р. Літвінова від 06.07.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.07.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.07.2026 року; заявою ТМ «Аврора» про вчинення правопорушення; перелік товарів в дату крадіжки – 03.07.2026 року; особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
На час вчинення зазначеного вище адміністративного правопорушення ОСОБА_1 мав повних 17 років.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, вимоги санкцій статті за якою останній притягується до відповідальності. Суд враховує, що ОСОБА_1 повідомив у судовому засіданні, що має змогу сплатити штраф.
Враховуючи вимог ст. 36 КУпАП, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.
На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, які стягуються на користь держави.
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що у зв`язку з тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, дитиною з інвалідністю до 18 років, в нього недостатньо доходів для того, щоб сплатити штраф в строки, визначені законодавством, проте він готовий понести покарання за вчинене та сплатити штраф, у зв`язку з чим просив відстрочити оплату штрафу на 3 місяці.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову. Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Суд вважає, що наведені ОСОБА_1 обставини є поважними для надання відстрочки виконання постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Відстрочити виконання постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн на строк три місяці, тобто до 27.10.2026 року.
Давність виконання даної постанови в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу зупинити до 27.10.2026 року.
У разі не сплати правопорушником штрафу не пізніше як до 27.10.2026 року, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до ВДВС за місцем проживання правопорушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути з ОСОБА_3 подвійний розмір несплаченого штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
Суддя: Коломаренко К. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua