Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №642/6457/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №642/6457/25

Суддя: Цибульська С. В.

27 липня 2026 року

Справа № 642/6457/25

Провадження № 2/642/1670/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Цибульської С.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Бочарової Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за заявою-договором про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021 у загальному розмірі 26 844,67 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) у розмірі 9543,17 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) у сумі 17 301,50 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 27.07.2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № TDB.2021.0171.21323 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк», а також індивідуальної частини, якою є зазначена заява-договір. Сторони погодили і клієнт своїм підписом підтвердив, що ця заява-договір, договір з додатками (в т.ч. тарифи, тощо) у сукупності становлять єдиний договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті, так і в інших частинах договору. Також клієнт своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами договору (з урахуванням публічної частини договору, яка розміщена на офіційному сайті банку та у мережі інтернет та/або у відділеннях банку, тарифами тощо) ознайомлений та згодний. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши клієнтові кредит шляхом встановлення доступного ліміту кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно з виписками по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 у позичальника сформувалась заборгованість перед банком у загальному розмірі 26 844,67 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) у розмірі 9543,17 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) у сумі 17 301,50 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між акціонерним товариством «Мегабанк» (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, на підставі якого новий кредитор ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021.

Представник позивача зазначає у позовній заяві, що загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 26 844,67 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) у розмірі 9543,17 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) у сумі 17 301,50 грн.

Окрім того представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн.

Заочним рішенням суду від 16.03.2026 позовну заяву ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021 станом на 03.09.2024 у загальному розмірі 26 844,67 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) у розмірі 9543,17 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) в сумі 17 301,50 грн. Також стягнуто з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

14.04.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Макєєва О.В. надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 29.04.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Макєєва О.В. про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 16.03.2026 у цивільній справі № 642/6457/25 за позовом ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву.

14.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд позовну заяву задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» 9543,17 грн; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Так, представник відповідача вказує у відзиві на позовну заяву, що відповідач ОСОБА_1 погоджується, що ним в рамках кредитного договору було отримано 9543,17 грн і визнає цю суму. Разом з тим, відповідач не згоден з підставами для стягнення заборгованості за процентами. Відповідач як боржник у грошовому зобов`язанні мав намір виконати своєчасно зобов`язання з повернення кредитних коштів у розмірі 9543,17 грн. Проте таке виконання не було можливим з причин, які не залежали від волі відповідача, а саме у зв`язку з віднесенням АТ «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних, подальшим відкликанням ліцензії та ліквідацією АТ «МЕГАБАНК». Вказані обставини свідчать про те, що нарахування процентів у розмірі 17 301,50 грн суперечить положенням ч. 4 ст. 613 ЦК України.

Крім того, представник відповідача зазначає у відзиві на позовну заяву, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн у справі з ціною позову 26 844,67 грн вочевидь є неспівмірною зі складністю справи та свідчить про намір надмірного збагачення і по суті становить додатковий спосіб отримання доходу. З урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, на думку представника відповідача, справедливим буде зменшити стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн.

Представник позивача правом на подання відповіді на відзив не скористався, відповідь на відзив до суду не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 27.07.2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі заяви-договору (індивідуальної частини) № TDB.2021.0171.21323 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі – заява-договір), у якому ОСОБА_1 надав банкові актуальну інформацію про себе, в тому числі про розмір свого доходу, та відповідно до якого ОСОБА_1 просить АТ «Мегабанк» відкрити на її ім`я поточні рахунки в гривні, доларах США, Євро та надати платіжну картку міжнародної системи, а також встановити на її поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії в розмірі 200 000 грн на умовах, згідно з тарифами банку та паспортом споживчого кредиту. Вказану заяву-договір підписано особисто представником АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 заяви-договору підписанням цієї заяви-договору клієнт беззастережно підтверджує прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк», а також в мережі інтернет; згоду з умовами такого договору та положення усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, а саме: цієї заяви-договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому; укладання з банком шляхом приєднання до публічного договору (оферти) АТ «Мегабанк» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку», з урахуванням особливостей, передбачених розділом п. 2.17 публічної частини договору.

Згідно з п. п. 2, 3 заяви-договору банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 у доларах США та № НОМЕР_3 у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю банку. Картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності.

Пунктом 4 заяви-договору передбачено, що банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме на таких умовах: тип кредиту – кредитна лінія; мета кредиту – на споживчі цілі; сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200 000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту становить 273 293 грн; сума доступного ліміту кредитної лінії встановлюється згідно із паспортом споживчого кредиту; строк кредиту становить 12 місяців; пільговий період становить 62 дні; базова процентна ставка (фіксована) становить 56 %; процентна ставка у пільговий період становить 0,0001%; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 87,30 % річних; обов`язковий мінімальний платіж становить 5% від використаного доступного ліміту та сплачується у передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 5 заяви-договору такі умови договору, як права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, порядок обчислення, зміни та сплати процентів, порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту, порядок повернення, порядок зміни і припинення дії договору погоджено сторонами у публічній частині договору.

Згідно з п. 8 заяви-договору договір набирає чинності з моменту підписання цієї заяви-договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Пунктом 11 заяви-договору встановлено, що підписанням цієї заяви-договору клієнт підтверджує та запевняє, що, зокрема ця заява-договір, договір з додатками (в тому числі тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті, так і в інших частинах договору; з усіма умовами договору ( з урахуванням публічної частини договору, тарифами, тощо) ознайомлений і згодний; до укладання цього договору клієнт ознайомився з тарифами, які є додатками 3 та 5 до договору, а також із паспортом споживчого кредиту, що є додатком 9 до договору, які надані йому у письмовій формі.

Крім того своїм підписом у заяві-договорі відповідач підтвердив отримання ним картки № НОМЕР_4 .

Також 27.07.2021 ОСОБА_1 власноруч підписав паспорт споживчого кредиту, який є додатком 9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Згідно з умовами паспорту споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 , тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання; строк кредитування – 12 місяців; сума/ліміт кредиту становить 10 000 грн; мета отримання кредиту – споживчі цілі; спосіб надання кредиту – шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку клієнта. Надання кредиту здійснюється безготівковим шляхом; назва тарифу – todobank; базова процентна ставка становить 56 % річних; пільгова процентна ставка становить 0,0001 %; тип процентної ставки – фіксована; загальні витрати за кредитом становлять 73 293 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 273 293 грн; реальна річна процентна ставка становить 87,30 % річних.

Також представником позивача надано суду копію тарифного пакету «todobank», який є додатком до договору № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021, в якому відображено умови обслуговування картки, відкриття карткового рахунку, аналогічні тим, що зазначені в умовах заяви-договору та паспорті споживчого кредиту.

Як вбачається з довідки про відкриття рахунків, підписаної керівником, економістом та головним бухгалтером АТ «Мегабанк», яка є додатком 1.1. до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, на ім`я ОСОБА_1 27.07.2021 відкрито поточні рахунки у гривні, доларах США та у Євро. Номери рахунків: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 627 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Суд доходить висновку, що між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 дійсно було укладено кредитний договір, в якому узгоджено усі обов`язкові умови.

Факт укладання кредитного договору не заперечується і самим відповідачем.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 переможцем електронних торгів за номером лота GL1N426240 (власник – АТ «Мегабанк») стало ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».

03.09.2024 АТ «Мегабанк» (банк) та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (новий кредитор), відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та /або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та /або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору № GL1N426240 від 03.09.2024 за цим договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Згідно з п. 4 договору № GL1N426240 від 03.09.2024 за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 грн.

Відповідно до п. 14 договору № GL1N426240 від 03.09.2024 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Згідно з копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перерахувало АТ «Мегабанк» грошові кошти у розмірі 23 425 777 грн. Призначення платежу: оплата за лот GL1N426240, переможець ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», протокол № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, ціна продажу 23 425 777 грн, без ПДВ.

Відповідно до копії витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03 вересня 2024 року, від АТ «Мегабанк» до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021. Заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на момент передачі права вимоги становить 26 844,67 грн, яка складається з: основного боргу у розмірі 9543,17 грн та відсотків у сумі 17 301,50 грн.

27.12.2024 між ТОВ «ФК Єврокредит» (новий кредитор) та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (первісний кредитор) укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та /або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та /або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору № 1/12 від 27.12.2024 права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку № 1 (реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами). Вказаний додаток № 1 до договору підписується сторонами одночасно з текстом договору.

Згідно з п. 4. договору № 1/12 від 27.12.2024 за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000 грн.

Відповідно до п. 14 договору № 1/12 від 27.12.2024 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Як вбачається з копії витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, від ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перейшло до ТОВ «ФК Єврокредит» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021. Заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на момент передачі права вимоги становить 26 844,67 грн, яка складається з: основного боргу у розмірі 9543,17 грн та відсотків у сумі 17 301,50 грн.

23.05.2025 між ТОВ «ФК Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти п. 4 договору № 1/12 від 27.12.2024 у наступній редакції: «Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені в цьому договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: в строк до 31.12.2024 включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000 грн; в строк до 31.08.2025 включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000 грн.

Згідно з копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1074 від 27.12.2024 ТОВ «ФК Єврокредит» перерахувало ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» грошові кошти у розмірі 8 030 000 грн. Призначення платежу: аванс згідно з договором № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування індивідуальними банківськими сейфами та за кредитними договорами без ПДВ.

Як вбачається з копій платіжних інструкцій № 1091 від 31.01.2025 та № 1822 від 22.09.2025 ТОВ «ФК Єврокредит» перерахувало ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» грошові кошти у сумі 9 200 000 грн та 5 500 000 грн відповідно, призначення платежів – сплата згідно з договором № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.24 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що представником позивача доведено перехід права грошової вимоги за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021 від первісного кредитора АТ «Мегабанк» до позивача ТОВ «ФК Єврокредит».

Згідно зі ст. 1069 ЦК Україниякщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідно до копій виписок за рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за період з 27.07.2021 по 03.09.2024, відповідач активно користувався грошовими коштами в межах наданого йому кредитного ліміту, здійснював операції, частково погашав заборгованість за кредитним договором.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021, складеною уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк», станом на 03.09.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 26 844,67 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 9543,17 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 17 301,50 грн.

Умови щодо сплати процентів, їх розмір та порядок сплати прямо передбачені кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021, та додатками до нього, з якими відповідач був обізнаний. А тому відповідач був обізнаний з обов`язком сплати процентів за користування кредитними коштами кредитної лінії та їхнім розміром.

Отже суд доходить висновку, що позивач довів факт надання коштів позичальнику, оскільки надав відповідні докази (зокрема виписки за рахунками позичальника), наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості підтверджений належними доказами. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується, зокрема попереднім підписанням кредитного договору та ознайомленням із його умовами, в результаті чого позичальник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення кредитної заборгованості.

Щодо доводів представника відповідача щодо неправомірності нарахування процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.

02 червня 2022 року Правління Національного банку України ухвалило рішення віднести АТ «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних у зв`язку з неприведенням банком своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

21 липня 2022 року Національний банк України ухвалив рішення від 21 липня 2022 року № 362-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК».

Відомості про відкликання банківської ліцензії АТ «МЕГАБАНК» та початку процедури ліквідації АТ «МЕГАБАНК», як і відомості про сплату заборгованості позичальників, розміщена в загальному доступі в мережі Інтернет на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya/at-megabank).

Наявні в матеріалах справи довідка-розрахунок, сформована уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах ліквідаційної процедури АТ «Мегабанк», що є офіційним документом, складеним на підставі регістрів аналітичного та синтетичного обліку, і відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема постанови від 18 березня 2024 року (справа № 910/12955/20), виписка з рахунку боржника, витяг з реєстру боржників, є належними та достатніми доказами розміру заборгованості.

Віднесення банку до категорії неплатоспроможних, запровадження процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку не припиняють дію кредитних договорів. Позичальник зобов`язаний повернути банку основну суму боргу та сплатити проценти у розмірах і у строки, встановлені умовами кредитного договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 638/13976/15-ц (провадження № 61-3384св18), від 12.07.2021 року у справі № 757/7994/17-ц (провадження № 61-3562св19).

У постанові Верховного Суду від 12.07.2021 року у справі № 757/7994/17-ц (провадження № 61-3562св19) зазначено наступне: «Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містить заборони щодо нарахування процентів після відкликання ліцензії. Приписи пункту 4-1 частини другої статті 46 указаного Закону стосуються неможливості нарахування банком відсотків за договорами вкладу, що відповідно сприятиме збереженню ліквідаційної маси.

Під час тимчасової адміністрації позичальник здійснює платежі для погашення кредиту на реквізити банку, вказані у кредитному договорі. Оплата боржником коштів здійснюється на рахунок банку з призначенням платежу щодо погашення кредитної заборгованості (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 404/5798/15-ц (провадження № 61-14346св18).

Отже, первісний кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами після відкликання банківської ліцензії.

У зв`язку з викладеним, з огляду на встановлені судом обставини справи доводи представника відповідача про неправомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами суд вважає такими, що не відповідають дійсності, та не приймає їх до уваги.

Водночас, судом встановлено, що з 16.04.2023 та по теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_8 , що підтверджується копією довідки командира військової частини НОМЕР_8 від 09.04.2026 № 1553/8230.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в статтях 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а саме: встановлено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла на момент укладення та під час строку дії кредитного договору, укладеного між сторонами) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період.

Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Отже, особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Національним Банком України надано роз`яснення стосовно перегляду умов кредитних договорів позичальників-військовослужбовців, а саме: роз`яснено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», який набрав чинності з 8 червня 2014 року, внесено доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких не підлягають нарахуванню штрафні санкції, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно до висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21, відсутність звернення відповідача до кредитора із відомостями на підтвердження її статусу не спростовує той факт, що на неї розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Так, ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України за мобілізацією з 16.04.2023.

З виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 , відкритих у АТ «Мегабанк», за період з 03.12.2022 по 03.09.2024, що були надані представником позивача, вбачається, що у період з 16.04.2023 по 02.09.2024, тобто у період проходження відповідачем військової служби за мобілізацією, відповідачу первісним кредитором АТ «Мегабанк» нараховано відсотки за користування кредитними коштами у сумі 10 833,45 грн.

Оскільки у вказаний період часу на відповідача на поширювалася дія пільг, передбачених частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021, які були нараховані відповідачу за період з 16.04.2023 по 02.09.2024, тобто коли ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією під час дії в Україні особливого періоду, а тому у позовних вимогах в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021у сумі 10 833,45 грн слід відмовити.

Водночас, з огляду на той факт, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021належним чином не виконав, враховуючи встановлені судом обставини справи суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» слід задовольнити в частині, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021 у загальному розмірі 15 961,22 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) у розмірі 9543,17 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) у сумі 6418,05 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено 2422,40 грн судового збору, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (59,46 %), що становить 1440,36 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК Єврокредит» (клієнт) в особі директора Дмитрук І.В. та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» (об`єднання) в особі керуючого партнера Маслюженка М.П., укладено договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку - прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду (п. 1.1. договору).

Згідно з п. п. 1.3., 2.1., 2.1.1. договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 перелiк боржникiв, щодо яких клiєнтом доручається об`єднанню вчинення дiй стосовно стягнення заборгованостi, сума заборгованостi та iнші данi, необхiднi для виконання умов цього договору, зазначають в реєстрі боржників протягом 2 робочих днiв пiсля укладання цього договору, а також протягом дії договору клiєнт складає та передає об`єднанню вiдповiднi реєстри боржників. Реєстр складається на ocнові договорiв, права вимоги до Боржникiв за якими належать клiєнту, та по якими наявна заборгованість на дату складання вiдповiдного Реєстру.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.4.3., 3.4.4. договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 винагорода – сума гонорару за надання правничої допомоги за цим договором, яка складається з гонорару, який сплачується клієнтом об`єднанню за надання послуг по стягненню заборгованості з боржників та гонорару за фактичне стягнення заборгованості. Підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу. Винагорода виплачується у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок об`єднання, вказаний у договорі протягом 60 календарних днів з дня підписання сторонами актів приймання передачі наданих послуг та на підставі наданого об`єднанням рахунку.

Згідно з копією витягу з реєстру боржників від 21.07.2025, підписаного представником ТОВ «ФК «Єврокредит» та керуючим партнером адвокатського об`єднання «Альянс ДЛС», на виконання умов п. 2.1. договору клієнт передав, а адвокат отримав в роботу реєстр прав вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021.

З копії акту приймання-передачі наданих послуг № 12127655 від 14.08.2025, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, підписаного директором ТОВ «ФК Єврокредит» та керуючим партнером адвокатського об`єднання «Альянс ДЛС», адвокатським об`єднанням надано ТОВ «ФК Єврокредит» послуги (правничу допомогу) по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 . Вартість наданих послуг становить 11 200 грн та складається з: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника (вартість 1 200 грн) та складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника (вартість 10 000 грн).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 638/6000/22, від 05 липня 2023 року у справі № 759/24141/19.

Водночас при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 268). Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Беручи до уваги рівень складності цієї справи, яка є типовою у своїй категорії, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин цієї справи, часткове задоволення позовних вимог, заперечення представника позивача суд доходить висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 4000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0171.21323 від 27.07.2021 станом на 03.09.2024 у загальному розмірі 15 961 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн 22 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом (в т.ч. прострочена) у розмірі 9543,17 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) у сумі 6418,05 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн 36 коп., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.07.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.,

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua