Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №638/9107/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/9107/24

Провадження № 1-кп/638/761/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №620241700200002495 від 11.04.2024 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лобанівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, який на час вчинення злочину обіймає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), у військовому званні: «старший сержант», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ОСОБА_5 , 06.03.2021 в добровільному порядку уклав контракт про проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 3 роки осіб сержантського та старшинського складу, за яким він був зобов?язаний протягом дії контракту, а в разі настання особливого перыоду – понад установлений строк контракту проходити військову службу на посадах сержантського та старшинського складу на умовах і в порядку встановлених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби та цим контрактом.

Відповідно до наказу в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 392-ОC від 03.09.2021 старшого сержанта ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).

Відповідно до приписів ч. 6 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старший сержант ОСОБА_5 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» зобов?язують старшого сержанта ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, старший сержант ОСОБА_5 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов?язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків він зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.04.2022, строком на 30 діб.

Однак, старший сержант ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Державної прикордонної служби України, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV та контракту, які зобов?язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Так, старший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов?язки військової служби та з метою незаконно тимчасово ухилитися від неї, маючи об?єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 24.02.2022 не з?явився вчасно на службу без поважних причин до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби

України, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та до 22.04.2022 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Вказав, що близько 03:00 год. 24 лютого 2022 року була подана команда «База», подзвонили з чергової частини та викликали до підрозділу. Зібрався та поїхав з с. Лобанівка до свого підрозділу в населений пункт Козача Лопань. Після приїзду було шикування, перевіряли тривожну валізу. Близько 05:00 год. почали стріляти з кордону, були дзвінки військовослужбовців з кордону про постріли. Після чого була команда від начальника підрозділу збирати зброю до службової машини, після чого останній сказав вирушати до підрозділу в м. Харкові. Обвинувачений зазначив, що був на власному транспортному засобі, підійшов до начальника та повідомив, що в нього сім`я перебуває в с. Лобанівка. Начальник сказав забрати сім`ю та їхати до м. Харкова. Вирушили колоною, вони проїхали в бік м. Харкова, а обвинувачений повернувся додому. Дзвонив службовцям та повідомляв, що не може виїхати, до командира не додзвонився. До 22 квітня 2022 року перебував у місці свого мешкання, в с. Лобанівка. Потім додому приїхали російські військові та сказали пройти з ними, вони знали, що він є військовослужбовцем.

Захисник у судовому засіданні просив врахувати обставини справи, особу обвинуваченого, його перебування у полоні, визнання ним вини, а також наявність на утриманні малолітньої дитини, у зв`язку з чим просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Також вина ОСОБА_5 підтверджується наданими прокурором письмовими доказами, документи, показаннями свідків та інші матеріали, які безпосередньо досліджені судом.

Показання свідків.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що у 22-23 лютого 2022 року був начальником інструкторів у населеному пункті Козача Лопань. ОСОБА_5 був у його підпорядкуванні, проходив службу у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 24 лютого 2022 року, о 05:00 ранку на кордонах почався обстріл та була подана команда «База», а саме прибуття військовослужбовців на підрозділ до н.п. Козача Лопань та отримання подальших інструкцій. Прибули 2 наряди з кордону. Після цього, підрозділи отримали команду переміщення до НОМЕР_1 прикордонного загону. Бачив обвинуваченого на місці збору, був на власному автомобілі. Після збору він був з автоматом, 4 магазинами, з шоломом та з індивідуальними засобами захисту. Після цього виїхали до наступного місця дислокації, всі прибули, окрім ОСОБА_5 . Вказав, що подзвонив йому, той сказав, що скоро буде. Більше свідок обвинуваченого не бачив. Раз на місця проводилися навчання з команди «База», особовий склад був обізнаний про алгоритм дій у випадку подання такої команди. Кожен військовослужбовець проходив інструктаж, де йому роз`яснювалось про кримінальну відповідальність за дезертирство та самовільне залишення військової частини. Були військовослужбовці, які виходили з населеного пункту, де проживав ОСОБА_5 , з родичами. На той момент, він не був окупований. В подальшому, бачив ОСОБА_5 на відео з російського телеграм-каналу.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що, станом на момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, він проходив військову службу у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_5 в його підпорядкуванні не був. Була подана команда «База», це один із сигналів, за якою всій військовослужбовці повинні з`явитися до місця дислокації, а бо до іншого, визначеного керівництвом. З військовослужбовцями проводилися тренування команди «База» в кінці кожного місяця, проводилися роз`яснення щодо статей, які передбачають відповідальність за порушення військової служби. 25 лютого 2022 року в самому НОМЕР_1 прикордонному загоні показували списки осіб, які з`явилися та не з`явилися до місця дислокації. ОСОБА_5 бачив пізніше на відеоролику.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні вказав, що 23 лютого 2022 року він був у складі прикордонного наряду, з ним було 4 осіб, один з яких був ОСОБА_5 . Обвинувачений був в його безпосередньому підпорядкуванні. Вони заступили в добовий наряд, вранці 24 лютого 2022 року почався обстріл кордонів, після чого ними було проведено доповідь начальнику відділу, потім було надано команду прибути у підрозділ, вони приїхали на автомобілі ОСОБА_9 та доповіли керівництву про прибуття. На підрозділі вже отримували інструкції та виконували накази. Отримали наказ вирушити до м. Харкова, їхали колоною. Команда «база» подається начальником підрозділу, черговий доводить до відома військовослужбовців про цей наказ, це - як сигнал тривоги. Особовий склад проходив тренування цього наказу один раз на місяць. Військовослужбовцям роз`яснюється про кримінальну відповідальність за ст. 407, 408 КК України. 24 лютого 2022 року, близько 08:00 год. прибули до підрозділу у м. Харкові, проводилося шикування, ОСОБА_5 там не було. Показували, що обвинувачений перебуває в полоні. ОСОБА_10 було окуповане з перших днів війни.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні вказав, що на початку повномасштабного вторгнення перебував на місці служби в населеному пункті ОСОБА_12 за адресою, де проживає. Служив в с. Гоптовка. ОСОБА_5 походив військову службу в населеному пункті Козача Лопань. Була подана команда «База», щоб зібратися до місця дислокації, зібратися, отримати зброю та вирушити до м. Харкова, а саме до НОМЕР_1 прикордонного загону. ОСОБА_5 приїхав до місця збору, все завантажив та допоміг, після чого зник. Раз на місяць проводилися тренування команди «База», особовому складу роз`яснюється про кримінальну відповідальність за дезертирство та сзч. Про відсутність ОСОБА_5 дізнався в прикордонного загоні. Після отримання команди «База» обвинувачений повернувся до себе додому. Пізніше побачив його на відео. ОСОБА_10 було окуповане на 3-4 день повномасштабного вторгнення. ОСОБА_5 не міг потрапити в полон в період окупації с. Цупівка. Свідок вказав, що він був у ОСОБА_13 після того, як воно було окуповане, та зміг виїхати звідти. На цей період с. Цупівка не було окуповане. Пройшов блокпости, встановлені росіянами, показав паспорт та проїхав. ОСОБА_12 була окупована через годину, після того, як подали команду «База». Вранці 25 лютого 2022 року виїхав звідти.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні вказав, що на момент повномасштабного вторгнення проходив військову службу в населеному пункті Козача Лопань. Близько 05:00 год. ранку, 24 лютого 2022 року, почався обстріл. Десь о 06:00 год. поступила команда «База». Коли закінчився обстріл, поїхала техніка та всі центральні дороги у н.п. Козача Лопань були перекриті. Хто хотів виїхати не міг, оскільки були обстріли та росіяни не дозволяли. 25 лютого 2022 року прийняли рішення самостійно виїхати з селища Козача Лопань, та о 05:00 год. ранку під видом громадських виїхали звідти. По дорозі побачили підбиту техніку біля с. Цупівка, с. Прудянка та с-ща. Слатине. Приїхали до місця дислокації та доповіли керівництву. З ОСОБА_5 проходив військову службу з 2020 року в одному підрозділі. Регулярно проводилися тренування команди «База», особовому складу роз`яснювали про кримінальну відповідальність за дезертирство та сзч.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні вказав, що на початку повномасштабного вторгнення був першим заступником начальника у відділі «Дергачі». ОСОБА_5 проходив службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні у АДРЕСА_1 та був у непрямому підпорядкуванні. 24 лютого 2022 року, о 04:00 год., було подано команду «База» та проговорено порядок прибуття військовослужбовців з підрозділів, які безпосередньо знаходяться на відстані 5-7 кілометрів від державного кордону, до місця дислокації у н.п. Козача Лопань з метою збереження життя та здоров`я особового складу, а також збереження боєприпасів. Особовому складу було доведено інформацію та порядок прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , куди стягувалися всі з державного кордону. Кожен останній робочий день військовослужбовцям проводилися тренування з алгоритму дії під час наказу «База». Обвинуваченому доводили про порядок дій під час вищевказаного наказу. ОСОБА_6 зібрав особовий склад, щоб завантажити зброю та майно в транспортні засоби та прямувати до м. Харкова. Дізнався про те, що ОСОБА_5 не виконав вказаний наказ від ОСОБА_6 . Зі слів начальника, ОСОБА_5 вибув з н.п. Козача Лопань зі зброєю.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні вказав, що на початку військової агресії перебував у селищі Слатине. Селище не було окуповане, росіяни зайшли та потім вийшли. 25 лютого 2022 року йому подзвонила співмешканка ОСОБА_17 , яка є тіткою обвинуваченого, та повідомила, що 25 лютого 2022 року росіяни заарештували ОСОБА_5 . Вказала, що вони хотіли виїхати та його затримали. Коли телефонувала, то перебувала в населеному пункті Цупівка. Обвинувачений проживав в цьому населеному пункті. Вийти з ОСОБА_18 не було можливості.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні вказав, що обвинуваченого знає, проживає поруч з ним. 24 лютого 2022 року він знаходився в населеному пункті Цупівка, дочка проживає в ОСОБА_13 , подзвонила та повідомила про постріли та повномасштабне вторгнення. На його вулиці стояв БТР. ОСОБА_5 не бачив. 25 лютого 2022 року був на вулиці та зустрів дружину ОСОБА_5 , яка повідомила, що обвинуваченого затримали на блокпосту. Пізніше побачив його по інтернету на відео. 24 лютого 2022 року було важко виїхати, оскільки вже їхала техніка.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні вказав, що 24 лютого 2022 року перебував вдома у с. Дубівка. Близько 07-08 години ранку прийшов ОСОБА_5 та сказав, що почалася війна, після чого почав збирати речі, щоб виїхати з дружиною та дитиною. ОСОБА_5 є чоловіком її сестри. Вони намагалися виїхати 25 лютого 2022 року. Зі слів сестри, там був блокпост та обвинуваченого забрали російські військові. Пізніше сестра подзвонила та сказала, що їх затримали на блокпосту та ОСОБА_5 затримали російські військові та через 2 години привезуть його. Вона чекала його, та після того, як обвинуваченого не привезли, приїхала додому. Спочатку була можливість виїхати була, росіяни пропускали через блокпости. Через деякий час родичі скинули відео, де ОСОБА_5 був у полоні.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні вказала, що на початку повномасштабного вторгнення перебувала в населеному пункті Цупівка. Під час окупації провела там близько 3 місяців. ОСОБА_5 на наступний день вторгнення з дружиною намагалися виїхати з населеного пункту, ввечері прийшла його дружина та сказала, що його не пропустили російські військові на блокпосту. Під час окупації Цупівки ОСОБА_5 був там.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні вказала, що на початок повномасштабного вторгнення перебувала вдома, наступного дня росіяни поставили блокпости, на яких перевіряли документи та можна було проїхати. 25 лютого 2022 року ОСОБА_5 з дружиною та дитиною намагалися виїхати. На блокпосту росіяни затримали обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні вказала, що на момент повномасштабного вторгнення перебувала у батька в с. Кочубеївка. Перебувала там десь 2 дні. ОСОБА_23 було окуповане з першого дня вторгнення, десь з 10:00 год. ранку. Росіяни зранку 24 лютого 2022 року поставили блокпости. Через пости вільно пересуватись не дозволялось. ОСОБА_5 знала, він служив, на третій день вторгнення дізналась, що його забрали військові на блокпосту. Вони з дружиною та дитиною хотіли виїхати до м. Харкова. Це було на другий день вторгнення.

Свідок ОСОБА_24 вказала, що на початку повномасштабного вторгнення перебувала у с. Цупівка. ОСОБА_5 є її сином. 24 лютого 2022 року, близько 05:00 год. він подзвонив та сказав ховатися, бо почалася війна. Зазначила, що вийшла на вулицю та побачила постріли, почула вибухи. ОСОБА_5 проживав окремо з дружиною у с. Цупівка. Близько 6-7 ранку 24 лютого він приїхав та попросив в батька бензин, щоб виїхати з сім`єю, вказав, що буде виїжджати з ними, після чого поїхав до них. Вранці 25 лютого вони зібралися та виїхали, після чого зв`язок з ними зник. Ввечері прийшла дружина обвинуваченого та вказала, що ОСОБА_5 забрали, машину залишили там, а вона з дитиною повернулася. Були слухи, що ОСОБА_5 забрали, однак дізнались про його перебування в полоні 12-13 травня 2022 року. 29 листопада 2022 року його звільнили з полону. Близько 07 ранку 24 лютого 2022 року почули, як на село їде російська техніка. Спочатку стояли танки та БТР, потім пізніше з`явилися блокпости. На блокпостах випускали вибірково, когось випускали, а когось пропускали.

Свідок ОСОБА_25 на момент повномасштабного вторгнення перебувала вдома, в с. Цупівка. З ОСОБА_5 є друзями, проживали в одному селі. Вранці, о 04:55 год. 24 лютого 2022 року їй подзвонили та сказала, що почалася війна. ОСОБА_5 працював на кордоні. Проживав окремо з дружиною, дитиною та тещею. 25 лютого 2022 року під час виїзду з села на блокпосту між с. Цупівка та с-ща. Прудянка побачили машину ОСОБА_5 . Потім подзвонила дружині ОСОБА_5 , яка сказала, що обвинуваченого затримали. Після чого ввечері подзвонила ОСОБА_26 , яка повідомила, що ОСОБА_9 відвезли кудись.

Свідок ОСОБА_27 вказала, що 24 лютого 2022 року почалася війна, всі виходили на вулицю, не розуміли, що відбувається. Зустріли ОСОБА_5 з його дружиною, на той момент стояв російський блокпост. ОСОБА_28 сказав, що буде з сім`єю виїжджати. Це було 24 лютого 2022 року. Виїхати можна було до 06:00 год. ранку. Наступного ранку зібралися, щоб виїхати до м. Харкова. Заїхали в магазин, де зустріли ОСОБА_5 з дружиною та дитиною. Ввечері від його дружини по телефону дізналася, що ОСОБА_28 не виїхав. Дізналася, що ОСОБА_5 в полоні вже пізніше.

Докази.

Відповідно до витягу з Наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 392-ОС від 03.09.2021, старший сержант ОСОБА_5 був призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022221750000088 від 14.03.2022, 24 лютого 2022 року стало відомо, що ряд військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону відділ прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 ": а саме: старший сержант ОСОБА_29 , майстер-сержант ОСОБА_30 , старший сержант ОСОБА_31 , штаб-сержант ОСОБА_32 , старший сержант ОСОБА_33 , майстер-сержант ОСОБА_34 , головний сержант ОСОБА_35 , старший сержант ОСОБА_36 , молодший сержант ОСОБА_37 , штаб-сержант ОСОБА_38 , старший сержант ОСОБА_39 , молодший сержант ОСОБА_40 , штаб-сержант ОСОБА_41 , старший сержант ОСОБА_42 , майстер-сержант ОСОБА_43 , майстер-сержант ОСОБА_44 , старший сержант ОСОБА_45 , сержант ОСОБА_46 , старший сержант ОСОБА_47 , сержант ОСОБА_48 не з`явились на службу та з 24.02.2022 року відсутні за місцем проходження військової служби.

Постановою прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони було виділено із кримінального провадження № 42022221750000088 від 14.03.2022 матеріали відносно ОСОБА_5 в окреме провадження. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер 62024170020002495 від 11.04.2024.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170020002495 від 11 квітня 2024 року, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, у військовому званні «старший сержант», перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов?язки військової служби та з метою незаконно тимчасово ухилитися від неї, маючи об?єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону країни «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 24.02.2022 не з?явився вчасно на службу без поважних причин до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та до 22.04.2022 проводив час на власний розсуд, н пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.

Відповідно до листа з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 14/1-22 Вих. від 14.03.2022, з 24 лютого 2022 року ОСОБА_5 не виконує військовий обов`язок.

Згідно з витягом з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 16-ОС від 17.03.2022 року, ОСОБА_5 був призупинений у військовій службі, звільнений з посади.

Відповідно до витягу з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 13-ОС від 15.03.2022 року, ОСОБА_5 був виключений з усіх видів забезпечення, як таких, що самовільно залишили військову частину.

За фактом не з`явлення ОСОБА_5 на службу та невиконання ним військових обов`язків було видано наказ № 1-АГ від 12.03.2022 року «Про призначення службового розслідування», яке призначене до проведення у термін до 11.04.2022 року.

Наказом № 12-АГ «Про продовження терміну службового розслідування» від 10 квітня 2022 року, термін проведення службового розслідування, призначеного наказом № 1-АГ від 12.03.2022, продовжено до 09.05.2022.

Висновком службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону від 14.05.2022 було встановлено 24 лютого 2022 року ОСОБА_5 не прибув до місця дислокації. Підтвердити факт потрапляння в полон ОСОБА_5 , що могло статися в результаті збройного вторгнення рф, на даний час не є можливим, вважати його таким, що потрапив в полон під час захисту Вітчизни об`єктивних причин немає.

Згідно з листом начальника Відділу внутрішньої та власної безпеки по 4 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 16/171 від 22.11.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.02.2022 перебував у с. Лобанівка Харківської області. За попередньою інформацією, отриманою від місцевих жителів с. Лобанівка, старшого сержанта ОСОБА_5 в кінці квітня на потачку травня 2022 року забрали з місця проживання представники російських окупаційних військ. Відомості про добровільну здачу в полон ОСОБА_5 наразі відсутні.

Згідно з Листом № 32/4219-22 Вих. «Про проведення службового розслідування» від 03.11.2022, за фактом перебування ОСОБА_5 у полоні в термін до 02.12.2022 наказано провести службове розслідування.

Протоколом огляду від 09.12.2022 було оглянуто технічний носій, а саме картку пам`яті «Apacer» 16 Gb, micro SD ( №2148879003) з адаптером «SanDisk», на якій збережено відеозапис із заголовком: «Мне не нужна война, я не хочу стрелять. Я просто хочу жить», завантажений у месенджері «Телеграм», у групі « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Наведені докази суд вважає належними, допустимими, оскільки вони отримані відповідно до вимог КПК України. Аналіз викладених доказів поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, а саме як нез`явлення вчасно на службу без поважних причини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).

З огляду на докази, здобуті у даному кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду, пояснення самого обвинуваченого, судом було встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені діючим законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин.

Суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Визначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує: тяжкість скоєного правопорушення; характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх суспільну небезпеку; а також, враховує особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства», рішення від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Суд зазначає, що вчинене ОСОБА_5 правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем с. Лобанівка Дергачівського району Харківської області, громадянином України, військовослужбовцем військової служби за контрактом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, який на час вчинення злочину обіймає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), у військовому званні: «старший сержант», проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше не судимий, є одруженим, має малолітню дитину, ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на диспансерному(профілактичному обліку) не перебуває, в поліклінічне відділення КНП ХОР «ОКПЛ №3» за амбулаторною допомогою не звертався, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. Згідно довідки № 2797 від 03.04.2024, є придатним до військової служби. Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, 29.10.2022 року ОСОБА_5 був звільнений з полону.

Обставини, що пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, особу винного, його ставлення до вчиненого та визнання вини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, 27 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2839-IX від 13 грудня 2022 року (далі - Закон № 2839-IX), який погіршує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки встановлює заборону призначення покарання із звільненням від відбування покарання з визначенням іспитового строку (ст. 75 КК України) щодо вчинення особами кримінальних правопорушень, передбачених статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинених в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 4 КК України кримінальна протиправність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом України про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом України про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Згідно зі статтею 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тоді як закон, який встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, зворотної дії в часі не має.

Вирішуючи питання про те, якою редакцією ст. 75 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у частинах 2 і 3 статті 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 159/140/24 (провадження № 51-4657км25) зроблено висновок, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 КК України, є триваючим, а тому при визначенні закону України про кримінальну відповідальність застосуванню підлягає закон, чинний на момент закінчення такого кримінального правопорушення. Верховний Суд зазначив, що триваючий злочин розпочинається з моменту самовільного залишення військової частини або місця служби та триває до добровільного припинення особою протиправної поведінки або її припинення в інший передбачений законом спосіб.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України до прийняття вищевказаного Закону, який погіршує його становище, то вказаний Закон не має зворотної дії в часі та не може бути застосований в цьому випадку.

Таким чином, враховуючи наявність декількох пом`якшуючих обставини, даних про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 може бути без реального відбування покарання, та застосовує ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, а також покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід у вигляді застави суд, до набрання вироком законної сили, залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання в порядку ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення у період з 10 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Повернути ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , заставу у розмірі 60560,00 грн., сплачену на виконання ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2024 року (справа № 642/1833/23, провадження 1-кс/642/1175/24) після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1