Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №401/989/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.07.2026

Справа № 401/989/26

Провадження № 1-кп/401/256/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026121070000174 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Керч АР Крим, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, проходячи військову службу на посаді номера обслуги механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи на території Харківської області в серпні місяці 2024 року (точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено), знайшов гранату типу «Ф-1» із засобом підриву – уніфікованим бойовим підривачем типу УЗРГМ-2. Після цього у ОСОБА_5 виник умисел направлений на незаконне придбання, перенесення вказаного боєприпасу.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що знайдені речі є боєприпасом, умисно про знахідку в органи влади не повідомив, з метою подальшого використання для власних потреб без передбаченого законом дозволу, вказаний боєприпас залишив у себе, незаконно придбавши його у такий спосіб.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 у порушення вимог п. 1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та п.п. 2, 9, 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, знайдений та придбаний при вищевказаних обставинах боєприпас, незаконно зберігаючи при собі, незаконно перевіз до місця свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_3 , де в подальшому незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.

09.03.2026 приблизно о 9 годині ранку ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за вищевказаною адресою, зазначений боєприпас поклав до кишені свого одягу та незаконно переніс його при собі на територію автостанції, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

09.03.2026 в період часу з 12 години 10 хвилин до 12 години 36 хвилини у громадянина ОСОБА_5 у встановленому законом порядку було вилучено: корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу «Ф-1» із конструктивно поєднаним засобом підриву, а саме уніфікованим бойовим підривачем типу УЗРГМ-2, які представляють собою вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів – бойову ручну осколкову оборонної дії типу «Ф-1», яка придатна для здійснення вибуху.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини щодо часу, місця, способу вчинення злочину підтвердив. Зокрема пояснив суду, що дійсно під час проходження військової служби знайшов гранату, яку перевіз за місцем свого проживання у м. Світловодськ. 09 березня 2026 року взяв вказану гранату та вирішив викинути її у річку, а запал закопати. Коли йшов повз автостанцію, його зупинили працівники поліції та виявили при ньому гранату. Свою винуватість у скоєному усвідомлює та щиро розкаюється.

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками судового провадження фактичні обставини справи не оспорювалися, суд за їх спільною згодою в силу ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, та в цій частині обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Дії обвинуваченого судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання за скоєне, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинуваченим скоєно умисний злочин проти громадської безпеки, він раніше не судимий, має середню освіту, не працевлаштований, на момент вчинення злочину перебував на посаді номера обслуги механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат»,не одружений, утриманців не має , на обліку у органів пробації не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, значиться на обліку у лікаря нарколога.

Згідно досудової доповіді, підготовленої Олександрійським районним відділом № 2 філії державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області 04 червня 2026 року, в результаті проведення оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення встановлено, що обвинувачений має середній рівень зазначеного ризику. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе і він не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи, даних, що характеризують особу обвинуваченого, виходячи із загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою він визнається винуватим, у виді позбавлення волі.

При цьому, враховуючи обставини, визначені ст. 75 КК України, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, суд вважає наявними достатні підстави для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати, які полягають у витратах за проведення судової вибухо – технічної експертизи у сумі 6239 грн 80 к. відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує згідно з правилами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та визначити йому іспитовий строк тривалістю 2 ( два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме залишки від гранати, які поміщено до спеціалізованого пакету «Україна МВС Експертна служба» № 5671030 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, які полягають у витратах за проведення судової вибухо – технічної експертизи у сумі 6239 грн 80 к.

На вирок суду можуть бути подані апеляційні скарги з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення у разі, якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1