Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №398/4263/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4263/26

провадження №: 2-др/398/26/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"28" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ремезок А.Ю., розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 398/4263/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , яка діє через свого представника - адвоката Семенову О.В., звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з позовними вимогами про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

27 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Долини Л.Г. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн.

Суд, вивчивши подану заяву, а також матеріали цивільної справи, у порядку ч. 3 ст. 270 ЦПК України вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України, передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 134 ЦПК України встановлено порядок попереднього визначення суми судових витрат. Так, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що представником відповідача у відзиві зазначено, що орієнтовний розмір інших судових витрат пов`язаних з розглядом даного позову становить 6000 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача додала договір про надання правничої допомоги б/н від 24.10.2025 року, акт наданих правничих послуг, в якому зазначено перелік наданих послуг та їхню вартість 4000,00 грн., квитанцію №25 від 05.07.2026 року про прийняття від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 4000 грн за надання юридичних послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 24.10.2025 року.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тлумачення наведеної норми права дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи. Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, дії представника відповідача та послідовність їх вчинення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснені з дотриманням норм процесуального законодавства.

Вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити доведеність їх понесення, а також оцінити обґрунтованість заявленого розміру витрат на правову допомогу на предмет відповідності категорії та складності справи, а також принципам пропорційності, реальності та співмірності.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано зокрема, договір про надання правничої допомоги б/н від 24.10.2025 року, акт наданих правничих послуг, в якому зазначено перелік наданих послуг та їхню вартість 4000,00 грн., квитанцію №25 від 05.07.2026 року про прийняття від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 4000 грн за надання юридичних послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 24.10.2025 року.

Отже, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена до стягнення з позивача на користь відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Керуючись ст. ст. 133 - 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №398/4263/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 28.07.2026.

Суддя Анастасія Ремезок