Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №500/1261/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1261/26

28 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України до Підволочиської селищної ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі позивачів Державного агентства лісових ресурсів України (далі - позивач 1), Південно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України (далі - позивач 2) звернувся до суду з позовом до Підволочиської селищної ради Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить ухвалити рішення яким:

- визнати протиправною бездіяльність Підволочиської селищної ради щодо неприйняття на сесії ради рішення за результатом розгляду подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №504 від 16 травня 2025 року щодо зазначених у поданні ділянок загальною площею 253, 9 га про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України;

- зобов`язати Підволочиську селищну раду розглянути на сесії ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №504 від 16 травня 2025 року та прийняти за результатами розгляду подання рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що на території Підволочиської територіальної громади згідно інформації Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства знаходяться 10 земельних ділянок загальною площею 253, 9 га. У зв`язку із цим, з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства 19.03.2024 за № 387 на адресу Підволочиської селищної ради скеровано лист (клопотання) про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 193, 7485 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування - до самозалісених. Підволочиська селищна рада згідно письмової відповіді від 09.10.2025 спочатку заперечила факт надходження вказаного подання до ради, а відповідно до письмової відповіді від 29.12.2025 повідомила прокурора про те, що таке подання тричі розглядалось комісією ради, та на розгляд 69-1, 70-ї і 71-1 сесій ради, на жодному із засідань проект відповідного рішення ради не набрав необхідної кількості голосів.

Така бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо не прийняття відповідного рішення про віднесення вказаних ділянок до самозаліснених не сприяє реалізації державної екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" та порушує інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 11.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

26.03.2026 до суду від Підволочиської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що твердження керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області про те, що земельні ділянки, зазначені у Поданні № 504 є самозалісненими, оскільки вони "частково вкриті лісовою рослинністю", є оціночними та такими, що не знаходять свого підтвердження доказами, адже прокурором до позовної заяви не долучено та відповідно не надано інформації про проведення інвентаризації самозалісених ділянок на території Тернопільської області на виконання вимог Закону № 2321-IX. Окрім цього, не надано інформації і про проведення жодних обстежень (ґрунтових, геоботанічних чи інших), що слугували б підтвердженням факту самозаліснення земельних ділянок та водночас були б підставою для внесення подань Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства. Про існування подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 16.05.2025 року № 504 Підволочиська селищна рада дізналася із запиту прокурора від 12.09.2025.

Також представник відповідача наголошує, що після отримання та належної реєстрації Подання № 504, таке було предметом розгляду на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, житлово-комунального господарства, комунальної власності, промисловості, містобудування, будівництва, підприємництва та сфери послуг 12.11.2025 року, де проєкт рішення отримав схвалення та був рекомендований для затвердження на сесії. Під час розгляду проєкту рішення "Про розгляд подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства та віднесення земельної ділянки до самозалісненої земельної ділянки" на пленарному засіданні ради 14.11.2025 року (69 сесія) останнє не було прийнято у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів присутніх депутатів. Разом з тим, Подання № 504 та відповідні проєкти рішень повторно виносилися на розгляд постійної комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, житлово-комунального господарства, комунальної власності, промисловості, містобудування, будівництва, підприємництва та сфери послуг 10.12.2025 року та 18.12.2025 року, а також на пленарні засідання ради 12.12.2025 року (70 сесія) та 19.12.2025 року (71 сесія). Однак на жодному із вказаних засідань ради проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів та не був прийнятий. Про те, що Подання № 504 тричі було предметом розгляду на засіданнях відповідної постійної комісії та пленарних засіданнях ради, відповідач повідомив керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області листом від 29.12.2025 року вих. № 03-2577/09-14.

31.03.2026 представник позивача надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив, просив позов задовольнити із підстав наведених у позовній заяві.

08.04.2026 представник відповідача надіслала на адресу суду клопотання про поновлення строку для подання заперечення на відповідь на відзив.

10.04.2026 від представник позивача надійшло заперечення щодо клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з інформацією Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, на території Підволочиської територіальної громади знаходяться 10 земельних ділянок загальною площею 253,9 га.

Відповідно до відомостей, що містяться на ресурсі "Публічна кадастрова карта", та картографічних матеріалів, які наявні у матеріалах справи, зазначені земельні ділянки частково вкриті лісовою рослинністю.

19.03.2024 Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства на адресу Підволочиської селищної ради скеровано лист (клопотання) про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 193, 7485 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування - до самозалісених.

Згідно з відповіддю Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №06-05/515 від 20.05.2025, наданою на запит прокурора від 24.04.2025 №54/2-1079 вих-25, Управлінням на підставі статті 57-1 Земельного кодексу України було внесено на розгляд Підволочиської селищної ради подання №504 від 16.05.2025 щодо віднесення до самозалісених земельних ділянок загальною площею 253,9 га.

Згідно з копією листа Підволочиської селищної ради від 09.10.2025, 12.09.2025 до селищної ради надійшов запит Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області (вх. № 3185/09-14) щодо розгляду подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 504 від 16.05.2025. У листі повідомлено, що за результатами перевірки електронної поштової скриньки та даних системи електронного документообігу "АСКОД" встановлено відсутність факту надходження зазначеного подання до Підволочиської селищної ради.

Листом Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 25.11.2025, на виконання листа Теребовлянської окружної прокуратури № 54/2-2842 від 10.10.2025, повторно направлено до Підволочиської селищної ради подання № 504 від 15.05.2025 про віднесення земельних ділянок до самозалісених. У листі також зазначено, що відповідно до отриманої в телефонному режимі інформації подання зареєстровано Підволочиською селищною радою за вхідним № 3796/09-14 від 27.10.2025.

Як вбачається з листа Підволочиської селищної ради від 29.12.2025 подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 06-05/504 від 16.05.2025 зареєстровано селищною радою 27.10.2025 за вх. № 3796/09-14. Подання розглядалося постійною комісією та виносилося на розгляд 69, 70 і 71 сесій селищної ради, однак проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів. Також повідомлено про намір повторно винести зазначене подання на розгляд чергового пленарного засідання ради.

Прокурор вважає, що відповідач допустив бездіяльність у питанні віднесення земельних ділянок до самозалісених, тому звернувся до суду з цим позовом у зв`язку з тим, що позивачами самостійно не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

У ст.1 Лісового кодексу України надано визначення терміну самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Відповідно до ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України зазначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

При цьому віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені в Державний земельний кадастр, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч.4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).

Згідно із Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Держлісагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства і відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міндовкілля; має право одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.11.2022 № 1008 затверджено Положення про Південно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (надалі Положення).

Пунктами 1, 3 Положення встановлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагенству, є його територіальним органом та здійснює реалізацію повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Тернопільської області. Воно є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах ДКС України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства забезпечує, зокрема, ведення моніторингу лісів; організовує збір інформації для ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України; в межах повноважень бере участь у розроблені та виконанні загальнодержавних, регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання, відтворення лісів та розвитку мисливського господарства; здійснює інші повноваження, визначені Законами України.

Згідно з ч.3 ст.57-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.4 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12 власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до ч.5 ст.57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Як слідує з аналізу вищезазначених положень законодавства, віднесення земельних ділянок, що сформовані як об`єкти цивільних прав, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється без розроблення документації із землеустрою, на відміну від тих, межі яких не визначені в натурі (на місцевості) чи які не є сформованими.

Отже, Підволочиська селищна рада відповідно до статті 122 Земельного кодексу України є органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності територіальної громади, зокрема приймати рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених земель.

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

Частина перша статті 10 цього Закону визначає, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статей 46, 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, вирішення питання віднесення земельних ділянок до самозалісених відноситься до компетенції ради, тому у будь-якому випадку таке подання мало бути винесене на розгляд та обговорення сільської ради на пленарному засіданні з прийняття рішення чи то позитивного про віднесення земельної ділянки до самозалісених, чи то про відмову у віднесенні земельної ділянки до самозалісених з зазначенням конкретних причин, умови та обставини.

Судом встановлено, що Підволочиською селищною радою подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 06-05/504 від 16.05.2025 зареєстровано 27.10.2025 за вх. № 3796/09-14. Подання було предметом розгляду постійної комісії та виносилося на пленарні засідання 69, 70 і 71 сесій селищної ради, однак проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів.

Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів прийняття Підволочиською селищною радою будь-якого остаточного рішення за результатами розгляду зазначеного подання, зокрема мотивованого рішення про відмову у віднесенні спірних земельних ділянок до самозалісених. Сам по собі факт винесення питання на розгляд сесії та непідтримання відповідного проєкту рішення не свідчить про належне виконання органом місцевого самоврядування покладених на нього повноважень, оскільки законодавством передбачено обов`язок компетентного органу прийняти рішення за результатами розгляду питання, яке повинно містити чітке волевиявлення, аргументацію та відповідне мотивування.

Таким чином, отримавши подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Підволочиська селищна рада була зобов`язана не лише організувати його розгляд, а й завершити відповідну адміністративну процедуру шляхом ухвалення належного рішення – про задоволення подання або про відмову із зазначенням правових та фактичних підстав такого рішення. Проте відповідач фактично обмежився багаторазовим винесенням питання на розгляд пленарних засідань без прийняття остаточного рішення, що призвело до невирішення порушеного питання по суті.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність Підволочиської селищної ради полягає не у неприйнятті конкретного проєкту рішення, а у невиконанні покладеного на неї законом обов`язку прийняти за результатами розгляду подання належне, мотивоване та юридично визначене рішення. Така бездіяльність порушує принцип належного урядування, правової визначеності та свідчить про невиконання відповідачем своїх владних повноважень у спосіб, передбачений законом.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути ці подання та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, суд зауважує наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Адміністративний суд лише здійснює контроль за легітимністю прийняття рішень.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянув відповідне питання та не надав оцінки поданням Міжрегіонального управління, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 4 статті 57-1 ЗК України, є передчасними та задоволенню не підлягають.

У даному випадку захист прав Міжрегіонального управління щодо реалізації державної політики у сфері лісового господарства та відновлення порушених інтересів держави, підлягає захисту у спосіб прийняття рішення про зобов`язання Підволочиської селищної ради розглянути подання Міжрегіонального управління та за результатами такого розгляду прийняти відповідний акт у формі рішення.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного інтересу держави буде зобов`язати Підволочиську селищну раду розглянути на сесії ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України № 504 від 16.05.2025 та за результатами такого розгляду прийняти відповідні рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо посилань відповідача на відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з вказаним позовом слід зазначити, що вказане питання було предметом розгляду суду під час вирішення питання відкриття провадження у справі.

При цьому, у даному спорі прокурор виступає в інтересах держави, який звернувся до суду в особі позивачів у зв`язку з тим, що позивачами самостійно не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави у вказаних правовідносинах.

Право прокурора на звернення з таким позовом передбачене як Законом України "Про прокуратуру" так і нормами КАС України.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи. Враховуючи те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, під час подання позову поніс лише судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, тому судові витрати з відповідача не стягуються, підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Підволочиської селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 06-05/504 від 16.05.2025 про віднесення земельних ділянок загальною площею 253,9 га до самозалісених земель.

Зобов`язати Підволочиську селищну раду розглянути на сесії ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 06-05/504 від 16.05.2025 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, та за результатами такого розгляду прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивачі :

- Керівник Теребовлянської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. 22 Січня, 14, м. Теребовля, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 48101 код ЄДРПОУ: 0291009824);

- Державне агентство лісових ресурсів України (місцезнаходження: вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 37507901);

- Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України (місцезнаходження : вул. Кам`янецька, 55, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ: 45029517);

відповідач:

- Підволочиська селищна рада Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шептицького, 4, с-ще Підволочиськ, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47801, код ЄДРПОУ: 04396294).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.