Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №353/931/25 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/931/25

Провадження № 1-кп/353/58/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні – солдат, депутатом не обирався, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 25.09.2023 року за результатами розгляду справи № 353/456/23 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_4 ухвалено постанову, яка набрала законної сили 06.10.2023 року та згідно якої ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Будучи належним чином ознайомленим з наведеною вище постановою та маючи реальну можливість виконувати її в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, ОСОБА_4 діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Не припиняючи своїх протиправних дій та продовжуючи свою протиправну поведінку, 13.05.2024 року о 15 год 28 хв на автодорозі у АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2023 року. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення працівниками поліції щодо ОСОБА_4 13.05.2024 року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, за результатами розгляду якого, 15.07.2024 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області щодо ОСОБА_4 ухвалено постанову № 353/519/24, яка набрала законної сили 26.07.2024 року, згідно якої ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 постанова Тлумацького районного суду Івано-Франківської області № 353/456/23 від 25.09.2023 року, яка набрала законної сили 06.10.2023 року не була виконана в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті та надав показання про те, що він дійсно постановою суду від 25.09.2023 року, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, був позбавлений права керування транспортним засобом на один рік та постановою суду від 15.07.2024 року, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, також був позбавлений права керування транспортним засобом на три роки, без вилучення автомобіля. З даними постановами був ознайомлений та мав реальну можливість їх виконати, проте цього не зробив.У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння та призначити покарання за ч.1 ст. 382 КК України у виді позбавленням волі на строк 1 рік.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що і прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд, враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у діях, які виразились в умисному невиконанні постанову суду, що набрала законної сили та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим і передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, класифікується як нетяжкий злочин.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у порядку п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України невстановлено.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень».

Виходячи з вищенаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що він є середнього віку, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, є військовослужбовцем, а також обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання передбачене у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України із застосуванням статті 75 КК України та покладенням частини обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд також враховує досудову доповідь Івано-Франківського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 16.07.2026 року, про те, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб (а.к.п. 100-105).

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:

- один DVD-R диски із відеофалами із нагрудної відеокамери поліцейського від 13.05.2024 року, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_5