Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №460/5502/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Рівне№460/5502/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ"

доРівненської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АНХОЛІ» (далі - Позивач) до Рівненської митниці (далі - Відповідач), в якому позивач просить суд про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості №UA204020/2026/000006/2 від 04.02.2026.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

04.02.2026 року декларантом ТОВ «АНХОЛІ» до Рівненської митниці була подана митна декларація №26UA204020002116U5 на товар: «Автомобіль спеціального призначення – автовишка, оснащена платформою (люлькою) для піднімання людей на висоту марки «IVECO», модель «DAILY 50C15», номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, рік виготовлення 2013, бувший у використанні» із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 3540,00 GBR (британських фунтів). Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт, рахунок-фактуру (інвойс), експортну митну декларацію країни відправлення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довідкове повідомлення експерта, довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам, калькуляцію транспортних витрат тощо, які підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 04.02.2026 року посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Наступним повідомленням проінформовано декларанта про неможливість визнання заявленої митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації про митну вартість товару, оформленого за митною декларацією №25UA204140/2025/3057 від 03.04.2025 року. Декларант вважав, що до первинного комплекту документів ним були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, інші у декларанта були відсутні, про що митний орган було проінформовано листом. Подані декларантом до митного оформлення документи та відомості не були взяті до уваги, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 04.02.2026 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000006/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2026/000058. Позивач не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000006/2 (та похідним документом Карткою відмови), вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить скасувати.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом такі надані не були. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації про митну вартість товару, митне оформлення якого було проведене за митною декларацією №25UA204140/2025/3057 від 03.04.2025 року із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено декларантом до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 15.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі документи та встановлено таке.

02.01.2026 року між британською фірмою «Brightwells Limited» (як Продавцем) та ТОВ «АНХОЛІ» як Покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №АN-378 (далі Контракт). Предметом Контракту згідно розділу «Предмет контракту» зазначено, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі Товар). Загальна вартість цього контракту становить 2 000 000,00 (два мільйони) Євро/дол.США/польських злотих/швейцарських франків. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки. Умови поставки товару ЕХW-Madley згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2020». Розділом 3 пунктом 3.1 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару протягом шляхом післяоплати. Додатковою угодою №1 від 05.01.2026 виправлено механічну помилку у пунктах 2.2 та 3.2, доповнивши, що ціни на товар можуть бути виставлені у фунтах стерлінгів.

В рамках даного Договору Продавцем було поставлено Покупцеві товар: «Автомобіль спеціального призначення – автовишка, оснащена платформою (люлькою) для піднімання людей на висоту марки «IVECO», модель «DAILY 50C15», номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, рік виготовлення 2013, бувший у використанні» із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 3540,00 GBR (британських фунтів).

Згідно експортної митної декларації від 29.01.2026 №26GB14RVB7ILHN6AA4 товар був відправлений Продавцем Покупцеві. Покупцеві був також виставлений інвойс на оплату товару №100018/CV150126 від 15.01.2026, який буде оплачений згідно приписів Контракту шляхом післяплати.

При прибутті в України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: зовнішньо економічний контракт №AN-378 від 02.01.2026, рахунок-фактуру (інвойс) №100018/CV150126 від 15.01.2026, експортну митну декларацію країни відправлення від 29.01.2026 №26GB14RVB7ILHN6AA4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07.05.2025, довідкове повідомлення експерта №149 від 04.02.2026, довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №Д-26.06434 від 04.02.2026, калькуляцію транспортних витрат №1 від 04.02.2026.

Водночас, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями, які на думку митного органу, могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат. Наступним повідомленням проінформовано декларанта про неможливість визнання заявленої митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці цінової інформації відмінної від заявленої декларантом.

Зважаючи на той факт, що до первинного комплекту документів декларантом були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, а додаткові документи у декларанта були відсутні, про це було проінформовано митний орган.

Відповідно, 04.02.2026 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000006/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2026/000058. Згідно приписів статті 55 МКУ, за митною декларацією №26UA204020002169U5 від 04.02.2026 року товар випущений у вільний обіг.

Порівнявши вимоги митного органу із наявними у справі документами, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги №1: «Документ кодом 0380 Рахунок фактура (інвойс) від 15.01.2026 №100018/CV150126 не подана до митного оформлення в повному обсязі, оскільки відсутня друга сторінка даного документу» - судом досліджено інвойс від 15.01.2026 №100018/CV150126 та встановлено, що всі дані, які дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, вартість та необхідні реквізити у даному інвойсі наявні, він складений на одному аркуші, не містить ознак або логічних підстав для наявності другої сторінки.

Щодо вимоги №2: «Документ кодом 0380 Рахунок фактура (інвойс) від 15.01.2026 №100018/ CV150126 не містить печаток та підписів сторін зовнішньоекономічної операції; у документі кодом 0380 Рахунок - фактура (інвойс) від 15.01.2026 №100018/CV150126 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) сторін» - із даного приводу суд зазначає, що оскільки рахунок поданий у електронному вигляді, підписи сторін у ньому відсутні. Крім того, вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV визначені обов`язкові реквізити для визнання інвойсу первинним документом, зокрема назву документа: «Інвойс», «Invoice» або «Рахунок-фактура», дату складання: число, місяць та рік створення рахунку, дані сторін, зміст операції, опис товарів/послуг (кількість, ціна, сума). Інвойс (рахунок-фактура) від 15.01.2026 №100018/CV150126 має вищезазначені реквізити, жодних неточностей або розбіжностей не містить, відповідно до такої вимог відповідача щодо змісту інвойсу суд ставиться критично.

Щодо вимоги №3: «Пунктом 3.2 Зовнішньоекономічного договору (контакту) від 02.01.2026 №AN-378 передбачено, що валютою платежу та валютою договору є Євро Европейського Союзу/Долари США/польські злоті/швейцарські франки, проте в поданому до митного оформлення документі валютою визначено британські фунти (GBP); -пунктом 3.2 Зовнішньоекономічного договору (контакту) від 02.01 2026 №AN-378 та пункт 2.1 цього ж зовнішньоекономічного договору (контакту) від 02.01.2026 №AN-378 містять розбіжність щодо валютного виміру загальної вартості контракту», «Пунктом 3.2 Зовнішньоекономічного договору (контакту) від 02.01.2026 №AN-378 та пункт 4.3 цього ж зовнішньоекономічного договору (контакту) від 02.01.2026 №AN-378 суперечать один одному, що не дає змоги пересвідчитися в точному обраному порядку розрахунків між покупцем і продавцем» - судом досліджено Зовнішньоекономічний договір (контакт) від 02.01.2026 №AN-378 та встановлено, що пунктом 2.1. контракту визначено, зокрема, можливість виставлення ціни у фунтах стерлінгів. Водночас, суд бере до уваги пояснення позивача щодо допущеної механічної помилки у пунктах 2.2 та 3.2, де вказано менший перелік валют. Додатковою угодою №1 від 05.01.2026 дану механічну помилку у пунктах 2.2 та 3.2 було виправлено, доповнивши, що ціни на товар можуть бути виставлені у фунтах стерлінгів. Досліджені судом товаросупровідні документи, зокрема інвойс від 15.01.2026 №100018/ CV150126, експортна митна декларація від 29.01.2026 №26GB14RVB7ILHN6AA4 містять дані, що співпадають між собою, дозволяють чітко ідентифікувати імпортований товар, розбіжностей не містять.

Щодо вимоги №4: «Документ кодом 9610 Копія митної декларації відправлення від 29.01.2026 №26GB14RVB7ILHN6AA4 не містить посилань на зовнішньоекономічний договір (контакт)» - із даного приводу суд керується правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №813/1350/14, відповідно до якої експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Сама ж досліджена судом митна декларація 29.01.2026 №26GB14RVB7ILHN6AA4 не містить розбіжностей або неточностей, відомості, заявлені у ній, співпадають із іншими товаросупровідними документами.

За змістом вимоги №5: «Документ кодом 9610 Копія митної декларації відправлення від 29.01.2026 N926GB14RVB7ILHN6AA4 в графі «8/6 Statistical value та 6/5 Gross mass» містить дані, що не кореспондуються з даними, поданими до митного оформлення» - із даного приводу суд зазначає, що вартість у відповідній графі заявлена на рівні 2950 фунтів стерлінгів, що відповідає даним інвойсу, водночас митна вартість заявлена у вищому розмірі, оскільки до неї включені визначені законом необхідні складові, зокрема податок. Щодо ваги, суд вважає правильним заявлення імпортером точної ваги за експертною довідкою №149 від 04.02.2026, оскільки саме експерт мав можливість при складанні висновку визначити точну вагу імпортованого товару.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами, а єдиною підставою для коригування митної вартості стала наявність у митного органу цінової інформації про вартість товару, оформленого за митною декларацією №25UA204140/2025/3057 від 03.04.2025 року, яка суду, в порушення статті 77 КАС України, відповідачем суду не надана. Відповідно суду невідомо, чи була обрана митна декларація коректною для порівняння за критеріями країни походження, умовами поставки, об`ємами партій тощо, а також чи не була вона оформлена за приписами ст.55 Митного кодексу України та оскаржена у судовому порядку і в подальшому скасована.

Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 04.02.2026 року №26UA204020002116U5 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 04.02.2026 року №26UA204020002116U5 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 МК України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 МК України.

Разом з тим, обґрунтованість наведених митним органом у графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини третьої - восьмої статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП «Бюро перекладів «АДВАНС». На підтвердження отриманих послуг, надаємо суду рахунок №29-26 від 27.03.2026 року за перекладацькі послуги, всього на суму 3300,00 грн; платіжну інструкцію №8106 від 27.03.2026 на суму 3300,00 грн. із призначенням платежу: «Оплата за послуги письмового перекладу згідно рахунку №29-26 від 27.03.2026 без ПДВ».

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно такі витрати суд вважає доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 3328,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №8108 від 27.03.2026, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, також підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АНХОЛІ» до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2026/000006/2 від 04.02.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНХОЛІ» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.) та перекладу документів в сумі 3300,00 грн. (три тисячі триста грн.00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" (вул. Горохівська, 2А/41,с. Гірка Полонка,Луцький р-н, Волинська обл.,45607, ЄДРПОУ/РНОКПП 45374193)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька