Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №460/9795/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №460/9795/26

Суддя: Н.В. Друзенко

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Рівне№460/9795/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.04.2026 №172050008549 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 з 02.01.2026 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 з 02.01.2026 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.01.2026 досяг 60-річного віку та як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), звернувся із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За принципом екстериторіальності його заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, яке рішенням від 03.04.2026 №172050008549 відмовило у призначенні пенсії, посилаючись на непідтвердження необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідачем безпідставно не враховано рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 01.03.2023 у справі №556/266/23, яким встановлено факт його проживання у відповідній зоні, а також інші подані ним документи, які підтверджують проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки станом на 01.01.1993 та наявність необхідного страхового стажу. За наведених обставин позивач просить визнати оскаржуване рішення протиправним і скасувати його, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити йому пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 02.01.2026 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснювати її виплату.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено відсутність підтвердження необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993, що є обов`язковою умовою для набуття права на таку пенсію. Вказує, що подані позивачем документи не підтверджують наявності передбачених законом підстав для зниження пенсійного віку на п`ять років, а рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 01.03.2023 у справі №556/266/23 не може бути підставою для призначення пенсії у спірних правовідносинах. З огляду на викладене вважає рішення від 03.04.2026 №172050008549 законним, обґрунтованим та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Млинок Зарічненського району Рівненської області.

Судом встановлено, що 01 січня 2026 року позивач досяг 60-річного віку та набув права на звернення із заявою про призначення пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до категорії 4.

На підтвердження зазначеного статусу йому 01 квітня 1993 року Рівненською обласною державною адміністрацією було видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 .

Водночас судом встановлено, що вказане посвідчення було втрачено, у зв`язку з чим позивачем у місцевому друкованому засобі масової інформації було опубліковано оголошення про його втрату, копія якої наявна в матеріалах справи.

27 березня 2026 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додавши до заяви необхідні документи.

За принципом екстериторіальності подану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України, яке рішенням від 03 квітня 2026 року №172050008549 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови стало те, що, на думку відповідача, позивачем не підтверджено необхідний період проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю, достатній для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на п`ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 01 березня 2023 року у справі №556/266/23, яким встановлено факт проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 03.04.2026 №172050008549, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його переконання, відповідач безпідставно не врахував судове рішення, яке набрало законної сили, та дійшов помилкового висновку про відсутність у нього необхідного періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що, як наслідок, призвело до неправомірної відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.03.2003 (далі – Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV. Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років, починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Суд звертає увагу на те, що за змістом примітки до абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ для встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки постійне проживання або робота в зоні гарантованого добровільного відселення протягом усього періоду з моменту аварії по 31 липня 1986 року не є обов`язковим; достатньо, що особа, яка звернулася за призначенням пенсії, постійно проживала або працювала у вказаній зоні певний час у період з моменту аварії (тобто, 26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року.

Аналогічна правова позиція щодо встановлення початкової величини зниження пенсійного віку висловлена Верховним Судом в постанові від 6 лютого 2018 року у справі №556/1153/17.

Обставини щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу та досягнення відповідного віку, не є спірними. Спір у даній справі виник виключно щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, зокрема станом на 01.01.1993 не менше 3 років.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №22-1).

Вказаний порядок прийнято відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження;

посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування (в редакції Постанови Пенсійного фонду №55-1 від 19.12.2023);

для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

Так, пунктом 2.22 цього розділу передбачено, що для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”.

Підпунктом 6 пункту 2.6. розділу II Порядку №22-1 визначено, що при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються, зокрема документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

Відтак, механізм реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” чітко передбачений Порядком №22-1.

З аналізу наведених норм слідує, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи є, зокрема (1) документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування (зокрема, відповідна довідка) та (2) посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів (пункт 4.2 розділу IV Порядку №22-1).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 розділу IV Порядку №22-1).

Суд враховує, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. Приписами пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).

Отже, право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII мають особи, які постійно проживали (працювали) у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років станом на 01.01.1993, що підтверджується документами про проживання, які видані органами місцевого самоврядування (зокрема, довідкою), як передбачено підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 01.04.1993 серії НОМЕР_1 . Незважаючи на втрату оригіналу посвідчення та опублікування оголошення про його втрату, сама обставина видачі посвідчення відповідачем не спростована та сумнівів у суду не викликає.

Суд звертає увагу, що посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи є офіційним документом, який підтверджує статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування передбаченими Законом №796-ХІІ пільгами і компенсаціями, у тому числі правом на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Водночас реалізація такого права здійснюється з урахуванням документів, що підтверджують відповідний період проживання або роботи на територіях радіоактивного забруднення, перелік яких визначено Порядком №22-1.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю позивачем до органу Пенсійного фонду було подано витяг з реєстру територіальної громади Володимирецької територіальної громади від 24.03.2026, відповідно до якого місце проживання позивача зареєстровано у селищі Володимирець з 29.10.1991 по теперішній час.

Крім того, позивачем подано рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 01.03.2023 у справі №556/266/23, яке набрало законної сили, яким встановлено юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 у смт Володимирець Володимирецького району Рівненської області, що відносилося до зони посиленого радіоекологічного контролю, у період з грудня 1988 року по 29.10.1991.

Отже, з урахуванням зазначеного судового рішення та відомостей Реєстру територіальної громади судом встановлено, що станом на 01 січня 1993 року позивач безперервно проживав у населеному пункті, віднесеному до зони посиленого радіоекологічного контролю, з грудня 1988 року по 31 грудня 1992 року, тобто понад чотири роки.

Вказані обставини узгоджуються й з іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи. Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 08.06.1989 по 03.11.1992 працював на заводі «Ситал», який знаходився у смт Володимирець Рівненської області, що додатково підтверджує його фактичне перебування та трудову діяльність на території населеного пункту, віднесеного до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності є належними, допустимими, достовірними та взаємопов`язаними і підтверджують, що станом на 01.01.1993 позивач прожив на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, тобто виконав умови, передбачені статтею 55 Закону №796-ХІІ для набуття права на зниження пенсійного віку.

Суд критично оцінює висновок відповідача про відсутність у позивача необхідного періоду проживання у відповідній зоні, оскільки такий висновок зроблено без належної оцінки всіх поданих документів та всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади та їх посадовими особами.

Фактично відповідач, приймаючи рішення від 03.04.2026 №172050008549, проігнорував встановлений судом юридичний факт проживання позивача у відповідній зоні, не навів жодних мотивів, з яких таке рішення суду не було взято до уваги, та не надав належної оцінки іншим письмовим доказам, що підтверджують безперервне проживання позивача у смт Володимирець станом на 01.01.1993.

Суд також враховує, що відповідачем визнається наявність у позивача страхового стажу тривалістю 26 років 20 днів. При цьому відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №1058-IV необхідний страховий стаж визначається на дату досягнення особою віку, який дає право на призначення пенсії, а не на дату звернення за її призначенням.

Оскільки позивач відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ набув право на зменшення пенсійного віку на п`ять років, право на пенсію за віком у нього виникло після досягнення 55-річного віку, тобто у 2021 році. Саме на цю дату підлягали застосуванню вимоги статті 26 Закону №1058-IV щодо необхідної тривалості страхового стажу.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV для осіб, які набували право на пенсію у 2021 році, необхідний страховий стаж становив 28 років. Водночас з огляду на надане позивачу законом право на зниження пенсійного віку на п`ять років необхідна тривалість страхового стажу підлягає відповідному зменшенню та становить 23 роки. Таким чином, наявний у позивача страховий стаж тривалістю 26 років 20 днів є достатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підтвердив усі передбачені законом умови для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, а саме: досягнення необхідного віку з урахуванням п`ятирічного зменшення пенсійного віку, наявність необхідного страхового стажу, статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та проживання станом на 01.01.1993 понад чотири роки у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 03.04.2026 №172050008549 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку не відповідає вимогам статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийняте без повного та об`єктивного дослідження поданих документів і з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що судом встановлено наявність у позивача всіх визначених законом умов для призначення пенсії, а відповідач не наділений дискреційними повноваженнями щодо вирішення питання про її призначення за наявності таких умов, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з 02.01.2026, а Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області — здійснювати її виплату з цієї ж дати, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, а саме 1064,96 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.04.2026 №172050008549 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 з 02.01.2026 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 з 02.01.2026 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області суму судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (пл. Центральна, 3,м. Чернівці,Чернівецька обл.,58002, ЄДРПОУ/РНОКПП 40329345) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua