Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №460/2843/26
Суддя: О.Р. Гресько
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 липня 2026 року м. Рівне№460/2843/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду через систему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні; з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 16.08.2025 (в межах строку звернення до суду), зарахувавши до його загального страхового стажу періоди роботи: з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні; з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне».
В обґрунтування позову вказує, що при призначенні та подальшому перерахунку пенсії відповідач безпідставно не врахував до страхового стажу позивача вказані періоди трудової діяльності. Зокрема, позивач зазначає, що: період роботи в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне» (з 01.12.2014 по 31.10.2025) не зараховано виключно з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків страхувальником, що, на переконання позивача, не може бути підставою для позбавлення застрахованої особи права на зарахування фактично відпрацьованого періоду до страхового стажу, оскільки обов`язок зі сплати страхових внесків покладається законом на страхувальника (роботодавця), а не на застраховану особу, і невиконання цього обов`язку роботодавцем не повинно негативно впливати на пенсійні права працівника; щодо періодів роботи в Дубенській центральній районній лікарні (з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002) – позивач вважає, що наявні розбіжності у записах трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 (щодо дати запису №3 про переведення) є технічною помилкою відповідальної особи підприємства при заповненні трудової книжки і не повинні тягнути правових наслідків для позивача, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, а недоліки в її оформленні не з вини працівника не можуть бути підставою для не включення періоду роботи до страхового стажу; щодо періодів роботи в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради (з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007) – позивач наполягає на фактичному здійсненні трудової діяльності у вказані періоди, попри відсутність відомостей у реєстрі застрахованих осіб, посилаючись на записи трудової книжки як належний доказ трудового стажу. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.
Натомість, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини неподання відзиву суд не повідомив. Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується як визнання позову.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.08.2023 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання, розмір якої визначено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Позивач зазначив, що листом відповідача від 12.11.2025 № 1700-0202-8/85628, наданого на адвокатський запит представника позивача щодо перевірки правомірності призначення та перерахунку пенсії повідомлено, що згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, станом на дату призначення пенсії відсутні відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 як застраховану особу страхувальником Обласне Комунальне Підприємство “Міжнародний Аеропорт Рівне” (ЄДРПОУ 31620337) за період з 01.04.2013 по 31.07.2023 (місяць, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії). Враховуючи вимоги статті 24 Закону, вказаний період роботи до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії не зарахований. Період з 12.09.2012 по 31.03.2013 врахований до страхового стажу ОСОБА_1 . Станом на дату розгляду запиту в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявні відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 як застраховану особу страхувальником Обласне Комунальне Підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" (ЄДРПОУ 31620337), зокрема, за період з 01.04.2013 по 31.01.2015; відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 як застраховану особу страхувальником Обласне Комунальне Підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" (ЄДРПОУ 31620337) за період з 01.02.2015 по 31.10.2025 відсутні.
З розрахунку загального страхового стажу позивача, як додатку до рішення про перерахунок слідує, що Пенсійним органом зараховано період роботи позивача в Обласному комунальному підприємстві “Міжнародний Аеропорт Рівне” виключно з 12.09.2012 по 30.11.2014.
На повторний адвокатський запит представника позивача, відповідач листом від 28.11.2025 №1700-0202-8/91766 повідомив, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 01.04.1997 по 06.08.2003 згідно із записами трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , дата заповнення 01.04.1997. У записі №3 трудової книжки вказана дата переведення — 06.08.2003, дата наказу 10.10.2002. Зазначене не відповідає нормам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України від 29.07.1993 № 58. Водночас період роботи з 01.01.1999 по 31.01.2000, з 01.03.2000 по 31.01.2002 та з 01.03.2002 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Період роботи з 03.01.2006 по 30.11.2007 не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості за вказаний період роботи відсутні.
Позивач зазначив, що Пенсійним органом не зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:
- з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні;
- з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради;
- з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне».
Не погоджуючись із діями відповідача, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими
актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), що набрав чинності з 01.01.2004.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Надаючи правову оцінку відмові відповідача щодо зарахування періоду роботи в Дубенській центральній райлікарні, зокрема з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону №1788-XII, ст. 48 Кодексу законів про працю України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки позивача Серія НОМЕР_2 , дата заповнення 01.04.1997:
1. Запис №1 від 01.04.1997 – прийнятий на 0,5 посади акушеркою ФАП в с. Малі Сади Дубенської центральної райлікарні (наказ від 26.03.1997 №46-к);
2. Запис №2 від 01.10.1999 — переведений завідуючим ФАП с. Малі Сади (наказ від 01.10.1999 №178-к);
3. Запис №3 від 06.08.2003 — в зв`язку з передачею ФАП з районного бюджету на бюджет місцевих сільських Рад і Закону про місцеве самоврядування в Україні переведений в розпорядження голови с/Р с. Малі Сади (наказ від 10.10.2002 №84п.3);
4. Запис №4 від 06.08.2003 — прийнятий на роботу завідуючим ФАПом с. Малі Сади на 1 ст. Малосадівської сісльської ради Дубенського району Рівненської області (розпорядження від 06.08.2003 №64);
5. Запис №5 від 11.05.2004 — звільнений з роботи завідуючого ФАПом с. Малі Сади за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України (розпорядження по сільській раді від 11.05.2004 №52).
Як стверджує відповідач, підставою для не зарахування до страхового
стажу позивача періодів роботи з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по
29.02.2000 та з 01.02.2002 по 28.02.2002 слугував факт невідповідності запису
№3 трудової книжки позивача нормам Інструкції про порядок ведення трудових
книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, оскільки у записі №3 вказана дата переведення — 06.08.2003, дата наказу 10.10.2002.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо незарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000 та з 01.02.2002 по 28.02.2002 у Дубенській центральній райлікарні, суд зазначає наступне.
На час внесення відомостей щодо спірних періодів роботи до трудової книжки Серія НОМЕР_2 , дата заповнення 01.04.1997, діяла Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (чинної в спірний період роботи позивача) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Усі записи, як про прийняття позивача на роботу у спірний період, так і звільнення відповідають вимогам пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, позаяк з таких даних можна цілком точно та достовірно встановити місце, посаду та період роботи позивача, а також номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови трудові книжки робітників та службовців при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки чи іншої документації, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення документації.
Разом з тим, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а, від 27 березня 2020 року у справі №496/1192/17 від 20 січня 2021 року у справі №588/647/17 та інших.
Суд враховує, що зміст запису трудової книжки дозволяє достовірно встановити місце, посаду та період роботи позивача, а це є визначальним для цілей зарахування стажу.
Таким чином, оцінивши наведені обставини та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про належне підтвердження факту виконання позивачем трудових обов`язків у період з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000 та з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні.
Щодо позовних вимог про зарахування до загального страхового стажу періодів роботи позивача з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне», суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як вже зазначалось судом, згідно з вимогами ст. 62 Закону №1788-XII, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі – Інструкція №58), п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника Серія НОМЕР_2 , дата заповнення 01.04.1997:
1. Запис №11 від 03.01.2006 – прийнятий на 0,5 посади статистика медичного постійно і на 0,5 посади статистика медичного на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2 відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради (Інформаційно-аналітичний центр МС) (наказ від 03.01.2006 №1);
2. Запис №12 від 19.12.2006 – звільнений від 0,5 посади статистика медичного в зв`язку з виходом основного працівника (наказ від 19.12.2006 №132);
3. Запис №15 від 02.01.2007 – переведений на 0,5 посади статистика медичного і на 0,5 посади начальника штабу цивільної оборони (наказ від 29.12.2006 №142);
4. Запис №16 від 30.10.2007 – переведений на 0,5 посади статистика медичного і на 0,5 посади начальника штабу цивільної оборони ІАЦ МС Дубенського міськрайонного територіального медичного об`єднання (наказ від 27.11.2007 №60);
5. Запис №17 від 02.01.2008 – переведений на 0,5 посади статистика медичного статистичного відділу МР ТМО і на 0,5 посади начальника штабу цивільної оборони МР ТМО (наказ від 02.01.2008 №1-ос);
6. Запис №20 від 07.07.2011 — звільнений в зв`язку з переводом на станцію швидкої медичної допомоги, ст. 36 п. 5 КЗпП України (наказ від 07.07.2011 №315-ос).
7. Запис №23 від 12.09.2012 – прийнятий на роботу в здоровпункт фельдшером в Обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Рівне» (наказ від 12.09.2012 №124-к);
8. Запис №24 від 14.01.2013 – переведений на посаду начальника ПАРЗП підприємства (наказ від 14.01.2013 №2к);
9. Запис №25 від 04.11.2013 – переведений на посаду фельдшера завідувача здоровпункту (наказ від 04.11.2013 №58-ка).
Водночас, відповідач листом від 12.11.2025 №1700-0202-8/85628 повідомив, що згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, станом на дату призначення пенсії відсутні відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 як застраховану особу страхувальником Обласне Комунальне Підприємство “Міжнародний Аеропорт Рівне” (ЄДРПОУ 31620337) за період з 01.04.2013 по 31.07.2023 (місяць, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії). Враховуючи вимоги статті 24 Закону, вказаний період роботи до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії не зарахований. Період з 12.09.2012 по 31.03.2013 врахований до страхового стажу ОСОБА_1 .
Станом на дату розгляду запиту в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявні відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 як застраховану особу страхувальником Обласне Комунальне Підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" (ЄДРПОУ 31620337), зокрема, за період з 01.04.2013 по 31.01.2015; відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 як застраховану особу страхувальником Обласне Комунальне Підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" (ЄДРПОУ 31620337) за період з 01.02.2015 по 31.10.2025 відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Так, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.
При цьому, як передбачено пунктом 1 статті 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.
За змістом частин п`ятої та шостої статті 20 Закону №1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У пункті 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Закон України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004. До вказаної дати питання зарахування стажу для призначення пенсії, зокрема, регулювалося нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо спірних періодів, суд враховує правову позицію Верховного суду висловлену в постанові 04.03.2020р. по справі №№284/289/16-а де суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що невиконання страхувальником обов`язку з подання звітності тягне за собою притягнення винної особи до адмінвідповідальності, проте наявність факту вчинення адмінправопорушення не впливає на обчислення страхового стажу, з якого обраховується пенсія.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 20 Закону №1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Днем сплати страхових внесків вважається, у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду (частина 9 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (абзац третій частини п`ятої статті 21 Закону №1058-IV).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Отже, обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.
Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17. Таким чином, усі місяці роботи, в тому числі ті, за які підприємство страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.
Разом з тим, відповідачем вказано, що індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 стверджується часткова сплата страхових внесків Обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Рівне», в якому працював ОСОБА_1 з 12.09.2012 по 31.10.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1)
На підставі п. 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Суд зазначає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з нормами п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28- 2, відповідно до якого, Управління має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Таким чином, Пенсійний орган не позбавлений права, зокрема, у разі виникнення певних сумнівів щодо достовірності сплати страхових внесків, чи відсутності окремих документів у архівних установах, для підтвердження стажу роботи, звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, що містять відомості про сплату страхових внесків тощо.
Відтак на думку суду, саме відповідач був уповноважений контролювати своєчасність сплати роботодавцем за позивача страхових внесків, а у випадку порушенням вимог закону вжити відповідних заходів реагування, доказів на підтвердження порушень чого ним не надано.
З наданих відповідачем листів вбачається, що єдиною підставою невключення спірних періодів до стажу є відсутність відомостей про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб. Суд оцінює критично таку підставу, оскільки надані позивачем докази у їх сукупності та взаємному зв`язку відповідно до статті 90 КАС України, суд вважає їх достатніми та достовірними для підтвердження факту роботи позивача у спірні періоди.
Суд дійшов до висновку, що наведені вище обставини та докази підтверджують, що позивач дійсно працював з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне», відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
З урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні; з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 16.08.2025 (в межах строку звернення до суду), зарахувавши до його загального страхового стажу періоди роботи: з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні; з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне».
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачами не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні; з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 16.08.2025 (в межах строку звернення до суду), зарахувавши до його загального страхового стажу періоди роботи: з 01.04.1997 по 31.12.1998, з 01.02.2000 по 29.02.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 в Дубенській центральній райлікарні; з 03.01.2006 по 19.12.2006, з 02.01.2007 по 30.11.2007 в інформаційно-аналітичному центрі МС Відділу охорони здоров`я Дубенської міської ради; з 01.12.2014 по 31.10.2025 в Обласному комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Рівне».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 28.07.2026.
Суддя Олег ГРЕСЬКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua