Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №420/5150/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Суворовського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіоанльного управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Б.Мозолевського,2, м.Херсон, 73003) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до Суворовського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіоанльного управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №80254511, постановлену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною від 14.02.2026 року;

визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2026 року №80254511, постановлену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.;

стягнути з Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь військової частини НОМЕР_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2296,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року у справі №400/11427/24 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць – січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Кінцевим результатом виконання даного рішення є виплата ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 7 077,42 грн., отже вказаним рішенням вирішена вимога про захист права, що підлягає грошовій оцінці. Таким чином, спір, що вирішений рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року у справі № 400/11427/24, має майновий характер. Таким чином, розмір виконавчого збору має становити 707,72 грн. (7077,42 грн. х 10%).

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року у справі №400/11427/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Постановою від 14.02.2026 року старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною відкрито виконавче провадження №80254511 про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження та постановою про стягнення виконавчого збору старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною від 14.02.2026 року №80254511 зазначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн., як за примусове виконання рішення немайнового характеру.

Позивач вважає, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки на примусовому виконанні знаходиться рішення майнового характеру і тому виконавчий збір має обраховуватися у розмірі 10 відсотків суми що підлягає стягненню, у відповідності до частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», а не у фіксованому розмірі відповідно до частини 3 статті 27 цього ж Закону та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до вимог ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 ст.18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги є визначальною ознакою для її кваліфікації як майнової та повинна знаходити своє формальне відображення у ціні заявленого позову (що є обов`язковим елементом розрахунку судового збору та, відповідно, виконавчого збору).

Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 р. у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) та від 25.08.2020 р. у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс200).

Незважаючи на те, що Закон № 1404-VIII не містить чіткого визначення поняття "рішення немайнового характеру", за змістом ст.63 зазначеного Закону таким рішенням є рішення, за яким боржник зобов`язаний, зокрема, особисто вчинити певні дії.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року у справі №400/11427/24 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць – січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум..

При цьому, ані мотивувальна частина, ані резолютивна частина рішення не містять чітких сум індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, яка належала до виплати за спірний в цій справі період.

Отже, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року у справі №400/11427/24 має усі ознаки рішення немайнового характеру.

Однак, під час вирішення справи, суд враховує, що згідно частини 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот); 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання встановлює Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 №4901-VI.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі юридична особа) (ч.1 ст.2 Закону №4901-VI).

Позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №80254511 Військової частини НОМЕР_1 , фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, суд зазначає, що в даному випадку виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI, а виконавчий збір на підставі п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №80254511, постановлену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною від 14.02.2026 року та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2026 року №80254511, постановлену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, з урахуванням приписів ч.2 ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Суворовського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіоанльного управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Б.Мозолевського,2, м.Херсон, 73003) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №80254511, постановлену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною від 14.02.2026 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2026 року №80254511, постановлену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко