Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №333/3308/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер 333/3308/26

Провадження № 3/333/1204/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова І.Й., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №614443 від 14.03.2026 р., 14.03.2026 року об 00 год. 59 хв., ОСОБА_1 , в м. Запоріжжі, Комунарський р-н., на перехресті по вул. Чубанова, 5 А, керував автомобілем марки Ford Fosion, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку, що підтверджується висновком мед закладу 827 від 14.03.2026 року. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР. Водій порушив положення п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 не з`явився до судового засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом повідомленння за допомогою SMS-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку SMS.

Виходячи з положень ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Харьков В.О. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття адміністративної справи, вказав на невідповідність даних у протоколі про адміністративне правопорушення з наданими суду доказами.

Суд, вислухавши пояснення захисника, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши відео - файли, долучені до матеріалів справи, надавши оцінку дослідженим доказам у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за № 1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп`яніння, визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (Далі - Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 та ст. 266 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, а наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції).

Ознайомившись зі змістом протоколу серії ЕПР № 614443, суд приходить до висновку, що медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі в лікаря нарколога та підтверджується висновком КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР № 827 від 14.03.2026 року.

У висновку № 827 від 14.03.2026 року, показники проміле – не встановлювались.

06.05.2026 року, представником ОСОБА_1 , адвокатом Харьковим В.О., до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя, було подане клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування клопотання сторона захисту надає Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР № 4087 від 14.03.2026 року, вчинений о 02 год. 40 хв., де вказано, що ОСОБА_1 , не перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи рішення у справі, оцінюючи здобуті у справі та досліджені докази, суд враховує наступне.

В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладенні в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020 (230/20) зазначив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість. Звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позиція Верховного Суду, згідно якої в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія і вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, викладена в Постанові від 08.07.2020 р. у справі №463/1352/16-а.

Беручи до уваги досліджені судом докази, суд не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин суду не надано.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, рішення суду не може ґрунтуватися на недопустимих доказах та на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Надаючи оцінку дослідженим доказам, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами. В матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння за обставин, вказаних в протоколі, а тому в діяхОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , від проходження огляду не відмовлявся, на записі з бодікамери працівника поліції ознак сп`яніння не вбачається, порядок встановлення стану сп`яніння (за допомогою алкотестеру або відібрання аналізів) в матеріалах справи не окреслений.

Суд бере до уваги що між Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР № 827 від 14.03.2026 року, який був вчинений о 02 год. 00 хв., та Висновком КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР № 4087 від 14.03.2026 року, який був вчинений о 02 год. 40 хв., проміжок часу лише у 01 год. 10 хв., враховує те, що показники проміле у Висновку № 827 від 14.03.2026 року – не встановлені, порядок освідування на стан алкогольного сп`яніння не визначений.

Отже дані висновки містять суперечності. Суд позбавлений можливості збирати докази.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абзаци перший – третій пункту 4 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Ірина Йосипівна Наумова