Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №314/3134/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3134/26

Провадження № 2-а/314/19/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суду Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

за участю секретаря судового засідання Павлівської І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, подану в порядку адміністративного судочинства,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача, адвокат Шиш А.Б. в інтересах позивача за допомогою системи «Електронний суд» 04.06.2026 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, подану в порядку адміністративного судочинства.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.01.2026 № 19/2026 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Як вказано в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 , являючись військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, відповідно до відомостей ЄДРВ АІТС «Оберіг», перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чернігівка), порушив вимоги правил військового обліку, передбачених ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів за місцем оформлення ВПО.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач вказує, що оскаржувана постанова не містить обставини, які становлять об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. Так, в постанові не вказано, коли саме ОСОБА_1 став на облік як внутрішньо-переміщена особа (від чого відраховується строк постановки на облік до ТЦК та СП, а також строк притягнення до відповідальності), за якою адресою. Крім того, ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, передбачена ст. 210 КУпАП.

ОСОБА_1 вважає, що інкриміновані йому дії кваліфіковані не правильно, що являється самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Стверджує, що в оскаржуваній постанові не вказано, на підставі яких саме доказів (окрім інформації, яка міститься в системі «Оберіг», що не являється належним доказом) відповідач дійшов висновку про перебування позивача на обліку, як внутрішньо-переміщеної особи. Крім того, ст. 277-2 КУпАП визначено поняття повідомлення про розгляд справи, за якою повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Позивач зазначає, що про дату та час розгляду справи у встановленому порядку повідомлений не був, а посадовою особою, якою було винесено оскаржувану постанову, не було звернуто на це уваги. Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення при несвоєчасному повідомленні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова позивачу була направлена (як вказано на супровідному листі – 26.03.2026, дата на поштовому конверті відсутня), а вручена засобами поштового лише 26.05.2026, позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови. Просить скасувати постанову № 19/2026 від 20.01.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Швець О.В.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив не надав, ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача 19.06.2026.

Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232, за змістом якого військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543, за приписами ст.1 якого, мобілізація -це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543, визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначає Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерством оборони України від 01.01.2024 № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.

Відповідно до змісту постанови № 19/2026 від 20.01.2026 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та у вказаній постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , являючись військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду відповідно до відомостей ЄДРВ АІТС «Оберіг», перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 « ІНФОРМАЦІЯ_3 » порушив вимоги правил військового обліку, визначені ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232, а саме змінив місце проживання і не став а військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів за місцем оформлення ВПО, а тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Статтею 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження України особливого періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232, призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою КМУ від 07.02.2022 № 265.

Аналізом положень зазначених норм встановлено, що в разі зміни адреси проживання або інших персональних даних військовозобов`язані та резервісти зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи або шляхом особистого прибуття до таких органів.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2026/009120621 від 04.06.2026 підтверджується той факт, що з 2018 року позивачем не змінювалась його адреса проживання він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Дослідивши обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не була доведена.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № 19/2026 від 20.01.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити.

Що стосується судових витрат по справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, подану в порядку адміністративного судочинства - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 19/2026 від 20.01.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )витрати по сплаті судового збору в сумі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ольга Валеріївна Швець

22.07.2026