Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №304/1243/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1243/26 Провадження № 3/304/541/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 , стрільця військової частини НОМЕР_2 , громадянина України,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 005620Е від 17 червня 2026 року видно, що того ж дня о 13.50 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 7 000 м до державного кордону на напрямку 202 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Зазначені дії ОСОБА_1 помічником начальника відділу ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явився, однак його представник – адвокат Конопіхін А.В. брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вказуючи на неможливість ОСОБА_1 бути присутнім у розгляді справи, оскільки він перебуває на службі, а також попередньо направив до суду клопотання про закриття адміністративного провадження. Пояснив, що у день події ОСОБА_1 разом з напарником їхав у с-ще Великий Березний для виконання робіт по ремонту кондиціонера на автозаправній станції. Про вказані обставини вони обоє пояснювали на місці події, прикордонники перевіряли таку інформацію, однак все одно склали протокол стосовно його підзахисного; при цьому з приводу іншої особи, яка перебувала разом з ОСОБА_1 адмінматеріали не оформляли. Захисник вважає, що прикордонники так вчинили, оскільки ОСОБА_1 на момент затримання перебував під слідством у ДБР як СЗЧ. Просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 005620Е від 17 червня 2026 року, протокол про адміністративне затримання від 17 червня 2026 року (з місцем складання протоколу – н. п. Новоселиця) та протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17 червня 2026 року, копія паспорту громадянина України та письмові пояснення ОСОБА_1 , а також рапорт інспектора О.Мицьки від 17 червня 2026 року та Схема затримання громадянина України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 005620Е від 17 червня 2026 року, того ж дня о 13.50 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 7 000 м до державного кордону на напрямку 202 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у пішому порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Дослідивши вказані докази, суддя вважає, що такі не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки не вказують на наявність у його діях прямого умислу на незаконний перетин Державного кордону України.

Так, протокол про адміністративне правопорушення доводить виключно факт перебування ОСОБА_1 у прикордонній смузі на напрямку 202 прикордонного знаку (околиця населеного пункту Перечин), на відстані 7 000 м до лінії Державного кордону України.

Крім того суддя зважає на те, що фото- чи відеофіксації факту вчинення правопорушення або ж інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, судді не надано.

Натомість адвокатом Конопіхіним А.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні спростовано обставини викладені у протоколі та вказано на те, що підставою для складання стосовно ОСОБА_1 даних матеріалів про адміністративне правопорушення став факт перебування його підзахисного на момент події у стані самовільного залишення військової частини, тоді як ОСОБА_1 прямував через місто Перечин у робочих справах.

У сукупності з обставинами, викладеними у запереченнях захисника та наданих ним доказах, суддя враховує долучені до матеріалів протоколу письмові пояснення ОСОБА_1 , оскільки такі є достовірними, логічними, вкладаються у час і дату події протоколу, а також є пов`язаними з обставинами події, що відображена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищенаведених обставин суддя дійшов висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Саме по собі перебування ОСОБА_1 на відстані 7 000 м від лінії державного кордону, не може слугувати доказом наміру в нього незаконно перетнути Державний кордон України, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.