Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №301/103/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/103/26

2/301/300/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі головуючої судді Даруда І.А.,

при секретарі Сатін Н.М.,

представника позивача - адвоката Азарової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду з позовною заявою ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

На підтвердження заявлених позовних вимог, позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідо ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконкомом Приборжавської сільської ради, Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 28.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день його смерті. До складу спадщини увійшли майнові права на майно, яке належало йому на праві власності, а саме : житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_3 розпорядження щодо майна, яке належало йому на праві, власності не залишав.

Спадщину за померлим ОСОБА_3 прийняли спадкоємець першої черги : дружина спадкодавця - ОСОБА_4 . Вищенаведене стверджується відповідною довідкою, що видана виконкомом Довжанської селищної ради № 63 від 18.11.2025 року. Інших спадкоємців майна ОСОБА_3 не має. Спадкоємець ОСОБА_4 спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 прийняла , але в нотаріальному порядку не оформила.

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 7 Приборжавської сільської ради за 1977-1979 роки, власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області 15 грудня 2021 року, актовий запис № 183.

Спадщину за померлою матір`ю ОСОБА_5 він прийняв, так як на момент смерті проживав разом із нею за адресою : АДРЕСА_1 , що стверджується штампом у його паспорті. Крім того, відповідно до довідки, яку видала Довжанська селищна рада Хустського району Закарпатської області 30.10.2025 року за № 10, на день смерті ОСОБА_5 з нею були зареєстровані : ОСОБА_6 ( чоловік) та ОСОБА_4 ( мати).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його баба - ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області 17 березня 2022 року, актовий запис № 48.

На випадок своєї смерті його мати - ОСОБА_5 та його баба - ОСОБА_4 заповіту не залишали.

На день смерті баби - ОСОБА_4 він також був зареєстрований та проживав за адресою : АДРЕСА_1 , що стверджується штампом у його паспорті, однак, відповідно до довідки Довжанської селищної ради № 59 від 30.10.2025 року, на день смерті ОСОБА_4 разом з нею був зареєстрований його батько (зять спадкодавці) ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 його батько - ОСОБА_6 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради , актовий запис № 108.

Відповідач ОСОБА_2 є також онуком спадкодавці ОСОБА_4 . Інших спадкоємців майна померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , не має.

Отже, він є спадкоємцем спадкового майна – 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 за правом представлення, відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 , як її онук , так як його мати ( дочка спадкодавці ) ОСОБА_5 померла до смерті своєї матері - ОСОБА_4 .

Таким чином, він на день смерті його баби – ОСОБА_4 проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_1 , що можуть підтвердити свідки.

При зверненні до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено, так як відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно. Нотаріус порекомендував звернутися із позовною заявою до суду для визнання за ним права власності на спадкове майно.

Просить суд встановити факт постійного проживання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з бабою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою : АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 в цілому.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник позивача – адвокат Азарова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що позивач ОСОБА_1 проживав за адресою АДРЕСА_1 , його баба ОСОБА_4 померла у 2022 році, на момент смерті баби позивач ОСОБА_1 проживав разом з нею, займався організацією поховання баби, все оплачував. Відповідач ОСОБА_2 виїхав за кордон у 2019-2020 роках, на даний час не повернувся, з моменту народження проживав у даному будинку.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що є сусідом сторін, сторони жили з матір`ю, батьком, дідом та бабою. На момент смерті діда та матері брати проживали разом за адресою АДРЕСА_1 . На момент смерті баби разом з нею проживав позивач ОСОБА_1 , відповідач виїхав за кордон і не повернувся дотепер.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача – адвоката Азарової І.В., покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідо позивача - ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Приборжавської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 28 ( а.с. 23).

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день його смерті. До складу спадщини увійшли майнові права на майно, яке належало йому на праві власності, а саме : житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_3 розпорядження щодо майна, яке належало йому на праві власності не залишав.

Спадщину за померлим ОСОБА_3 прийняли спадкоємець першої черги : дружина спадкодавця - ОСОБА_4 , що стверджується довідкою виконкому Довжанської селищної ради № 63 від 18.11.2025 року (а.с. 32). Інших спадкоємців майна ОСОБА_3 не має. Спадкоємець ОСОБА_4 спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 прийняла, але в нотаріальному порядку не оформила .

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 7 Приборжавської сільської ради за 1977-1979 роки, власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 ( а.с. 33).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області 15 грудня 2021 року, актовий запис № 183 ( а.с. 24).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Довжанської селищної ради Хустського району Закарпатської області від 30.10.2025 року за № 10 ( а.с. 31), на день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з нею були зареєстровані : ОСОБА_6 ( чоловік) та ОСОБА_4 ( мати).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача - ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області 17 березня 2022 року, актовий запис № 48 ( а.с. 25).

На випадок своєї смерті мати позивача ОСОБА_5 та його баба - ОСОБА_4 заповіту не залишали.

Відповідно до довідки Довжанської селищної ради № 59 від 30.10.2025 року, на день смерті ОСОБА_4 разом з нею був зареєстрований (зять спадкодавці) ОСОБА_6 ( а.с. 10).

На день смерті баби - ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 також був зареєстрований та проживав за адресою : АДРЕСА_1 , що стверджується штампом у його паспорті ( а.с. 27 на –звороті).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради , актовий запис № 108 ( а.с. 26).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження ( а.с. 28).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (мати позивача) є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № витягу 00054755083 ( а.с. 53) та копією свідоцтва про укладення шлюбу ( а.с. 29).

Відповідач ОСОБА_2 є також онуком спадкодавці ОСОБА_4 . Інших спадкоємців майна померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , не має.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна – 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 за правом представлення, відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 , як її онук , так як його мати ( дочка спадкодавці ) ОСОБА_5 померла до смерті своєї матері - ОСОБА_4 .

Згідно показів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 встановлено, що позивач ОСОБА_1 на день смерті його баби – ОСОБА_4 проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_1 .

При зверненні до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено, так як відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно, що стверджується відповіддю приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Ожеледа П.М. ( а.с. 22).

Згідно повідомлення Іршавської державної нотаріальної контори № 81/01-16 від 06.03.2026 встановлено, що станом на 06.03.2026 року спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , не заведено, спадщина не оформлялася, звернень спадкоємців не надходило, що стверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 84411436, №84412176, №84411459, №84411483 ( а.с. 64-68).

02.10.2025 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 70-73).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт постійного проживання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з бабою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою : АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 в цілому.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : І. А. Даруда