Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №933/906/26 — Олександрівський районний суд Донецької області

Провадження № 3/933/650/26

Справа № 933/906/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 липня 2026 року селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши матеріали справ, які надійшли від начальника ВнП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,

- за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

10.07.2026 року суддею Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А. отримано протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП після дооформлення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 940506 від 28.06.2026 року, - 28.06.2026 року, об 10:00 год., в с. Варварівка по вул. Перемоги водій ОСОБА_1 керував мопедом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя. Від продуття газоаналізатора 6810 "Драгер" на місці зупинки та проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі водій відмовився під відеозапис Б/К-БН, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Суддею залучено до участі у судовому розгляді поліцейського відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, який склав протокол.

Поліцейський в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

За вимогами ч. 1-2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Суддя, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 940506 від 28.06.2026 року, а також додані до нього матеріали, встановив наступне.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 940506 від 28.06.2026 рокупостановою судді від 01 липня 2026 року було повернуто до відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, для належного оформлення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме:

У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить кваліфікуючу ознаку складу правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

10.07.2026 року протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 940506 від 28.06.2026 року повернувся до суду, але постанова судді від 01.07.2026 року була проігнорована, вимоги постанови судді не виконано, недоліки протоколу шляхом складання нового протоколу, зазначені у постанові не усунуто.

З огляду на викладене суддя оцінює протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 940506 від 28.06.2026 року, що повторно надійшов до суду, без виправлення недоліків зазначених у постанові суду від 01.07.2026 року, як недопустимий доказ.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Суддя зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їм правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.

Суддею надавалась можливість працівнику поліції, який склав протокол, виправити недоліки, шляхом складання нового протоколу.

Працівник поліції, який склав протокол, як представник сторони обвинувачення, наданою суддею можливістю, не скористався.

Викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить кваліфікуючу ознаку складу правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 2 ст. 130, ст. 251, 252, 266, 268, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.