Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №344/5799/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №344/5799/26

Суддя: Атаманюк Б. М.

Справа № 344/5799/26

Провадження № 2-а/344/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Солонинко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 20.03.2026 (поштовим зв`язком) звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.04.2026 відкрито спрощене провадження в справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № R417690 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КуПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.. Підставою для винесення зазначеної постанови було неприбуття за повісткою до ТЦК СП. Однак позивач вважає, що зазначена обставина у постанові не відповідає дійсності, оскільки позивач повістки про виклик до ТЦК не отримував жодним засобом зв`язку, та не міг знати про розгляд такої справи та мету виклику. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що він проходив військову службу у ЗСУ з 02.03.2022 по 22.11.2024 року та був звільнений із військової частини НОМЕР_1 22.11.2024 у запас на підставі ст..26 п.2 ч.4 пп. «б» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я. Так, 01.12.2025 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності. Також, 02.12.2025 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подачі витягу про встановлену групу інвалідності, однак працівники відмовилися приймати вказаний документ посилаючись на те, що інформація буде відображатися у реєстрі.

Таким чином, позивач вважає, що його незаконно притягнули до адміністративної відповідальності, постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить суд скасувати постанову, а провадження у справі закрити. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 скористався правом подання відзиву на позовну заяву на обґрунтування якого зазначив, що повістка була направлена позивачу 17.12.2025 рекомендованим листом з описом вкладення (№ R067059942007) за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , за місцем проживання позивача. Відповідно до поштового трекінгу, лист надійшов до відділення 22.12.2025, а 29.12.2025 був повернутий відправнику з офіційною відміткою оператора поштового зв`язку: «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Згідно з імперативними вимогами п. 41 Порядку № 560 (затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року), належним підтвердженням оповіщення у разі надсилання повістки поштою є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Ризик неотримання кореспонденції за офіційно задекларованою адресою несе сам адресат. Таким чином, позивач вважається належним чином оповіщеним 29.12.2025 року про обов`язок з`явитися до ТЦК та СП на 14.01.2026 року.

Також з 01.11.2025 року відповідно до п. 58 Постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Позивач заяву про надання відстрочки не подавав. При цьому, обов`язок щодо вчинення активних дій з питань ініціювання процедури та підтвердження права на відстрочку покладено безпосередньо на військовозобов`язаного.

Як підтверджується відомостями з ЄДРПВР «Оберіг», відстрочка від призову була оформлена позивачем виключно до 12.02.2026 року. На дату, визначену в повістці для прибуття (14.01.2026), позивач відстрочки не мав. Його неявка у цей день створила закінчений склад адміністративного правопорушення (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП). Наступне оформлення відстрочки (через місяць після дати неявки) не має зворотної дії у часі, не спростовує факту порушення і не є підставою для закриття провадження.

Звертає увагу на те, що матеріали справи містять протокол № 05/56 від 11.03.2026 року, під час складення якого був особисто присутній позивач, йому було роз`яснено його права за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Проте, позивач від надання пояснень та підписання протоколу відмовився, що було належним чином зафіксовано підписами двох свідків. Така деструктивна процесуальна поведінка позивача підтверджує його небажання сприяти об`єктивному розгляду справи. Представник відповідача вважає, що вина позивача доведена з дотриманням стандарту «поза розумним сумнівом», а тому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно із абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

У відповідності до абз 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Судом встановлено, що згідно копії військового квитка ОСОБА_1 проходив військову службу у ЗСУ з 02.03.2022 по 22.11.2024 року та був звільнений із військової частини НОМЕР_1 22.11.2024 у запас на підставі ст. 26 п.2 ч.4 пп. «б» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я (за наявності інвалідності) (а.с.10-14).

Згідно витягу із рішення експертної команди із оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 01.12.2025 року встановлена ІІІ група інвалідності (а.с.16-24).

Відповідно до відмітки про військовий облік ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних Івано-Франківським МВК 22.03.2022 року (а.с.13).

Згідно витягу із персонального електронного кабінету в застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 має відстрочку до завершення мобілізації - тип відстрочки п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.15).

Відповідно до копії повістки, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14.01.2026 на 14 год. для уточнення даних (а.с.44).

Відповідно до поштового трекінгу, лист надійшов до відділення 22.12.2025, а 29.12.2025 був повернутий відправнику з офіційною відміткою оператора поштового зв`язку: «Одержувач відсутній за вказаною адресою». (а.с.48).

Згідно протоколу № 05/56 від 11.03.2026 року, о 14 год 11.03.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено факт адміністративного правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1 не з`явився до ТЦК за повісткою на 14.01.2026 року чим порушив вимоги ч.1,3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене за ч.3 ст.210-1 КуПАП. ОСОБА_1 від надання пояснень та підписання протоколу відмовився, що було зафіксовано підписами двох свідків (а.с.47).

Згідно постанови № R417690 від 11.03.2026 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КуПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., за те, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК СП (а.с.5-6).

Таким чином судом встановлено, що в день складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, від отримання якого він відмовився, вже без його участі було здійснено подальший розгляд справи про адміністративне правопорушення з винесенням постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд ваажає, що такий розгляд вважається здійсненим з порушенням ст. 277-2 КУпАП.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою відповідача на розгляд справи не забезпечено можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП. Вказані процедурні порушення, є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Зважаючи на вищевказану підставу для скасування оскаржуваної постанови, інші доводи сторін не мають значення для прийняття рішення, а тому суд не надає їм оцінки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R417690 від 11.03.2026 року, яка винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КуПАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Богдан АТАМАНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua