Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №173/2583/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2583/26

Номер провадження1-кп/173/211/2026

В И Р О К

іменем України

28 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12026041430000362 від 20.06.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі №173/363/25 від 20.05.2025, яка набрала законної сили 31.05.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Крім цього, постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/1063/25 від 06.05.2025, яка набрала законної сили 03.07.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/363/25 від 20.05.2025 та № 173/1063/25 від 06.05.2025, розуміючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 23.02.2026 о 22:15 год. ОСОБА_4 в с. Пушкарівка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області по вул. Варвари Ілляшевської керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Верхньодніпровським районним судом. Порушення вчинено повторно, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/638/26 від 18.03.2026, яка набрала законної сили 31.03.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років.

Крім цього, 23.02.2026 о 22:15 год. ОСОБА_4 в с. Пушкарівка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області по вул. Варвари Ілляшевської керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 312D», державний номерний знак НОМЕР_1 , з вираженими ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці не реагують на світло, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/983/26 від 22.04.2026, яка набрала законної сили 05.05.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

З огляду на вказане, ОСОБА_4 в порушення вимог чинного законодавства, вчинив адміністративні правопорушення на транспорті щодо дотримання вимог правил дорожнього руху, за що у встановленому законом порядку був притягнутий до адміністративної відповідальності, тобто, достовірно знаючи про наявність рішень суду, якими його позбавлено права керування транспортними засобами, умисно ухилився від виконання постанов Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з угодою між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання обвинуваченим ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю, пояснив, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , досягнуто та підписано угоду від 23 липня 2026 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді штрафу. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, не судимий, має на утриманні малолітнього сина, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнав повністю вину.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

За таких підстав, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде достатньою карою для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення, та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В той же час, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які в своїй єдності й сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд погоджується щодо призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання.

Так як під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , не обирався і суд дійшов до висновку про можливість призначення покарання у вигляді штрафу, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , при ухваленні вироку.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 23 липня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_7