Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/7914/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7914/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди, передбачену постановою КМУ № 168, у розмірі 100 000 гривень з вересня 2025 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити доплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з вересня 2025 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги для оздоровлення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №254 від 01.09.2025 Молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира 1 господарчого відділення взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.08.2025 року №111-РС на посаду штаб-сержанта 3 категорії медичної служби військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 01 вересня 2025 року справи та посаду здав, нову посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Військова частина НОМЕР_1 веде бойові дії на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань у першому ешелоні оборони, виконує бойові завдання на лівому березі р. Дніпро. Також згідно наказів вищого командування, військова частина НОМЕР_1 перебуває в оперативному підпорядкуванні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а відтак Позивач з 13.08.2025 року по теперішній час виконує завдання згідно бойових наказів (розпоряджень) органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичних груп до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, за що передбачено нарахування додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць. Проте за цей час йому не нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 в розмірі 100 000 грн за безпосередню участь в бойових діях та відповідних заходах, що додатково можна прослідкувати у виписці з картки. А відтак, оскільки Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, Відповідач зобов`язаний виплатити йому додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з вересня 2025 року. Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем не визнаються повністю.

Представник відповідача зазначає, що отримання позивачем додаткової винагороди за спірний період підтверджується рапортами, наказами та банківськими документами. Тобто право позивача на отримання додаткової винагороди пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань не порушено.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 : довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту територіальної цілісності, безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України; витяги з бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 за період участі ОСОБА_1 у заходах щодо захисту територіальної цілісності та недоторканості у зв`язку із військовою агресією рф проти України; витяги з наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань щодо захисту територіальної цілісності та недоторканості у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України; витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 про прибуття для виконання завдань щодо захисту територіальної цілісності та недоторканості у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Провадження у справі зупинено до отримання витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року поновлено провадження у справі №420/7914/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №254 від 01.09.2025, молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира 1 господарчого відділення взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.08.2025 року №111-РС на посаду штаб-сержанта 3 категорії медичної служби військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 01 вересня 2025 року справи та посаду здав, нову посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №67 від 28.02.2026, сержанта ОСОБА_1 , штаб-сержанта 3 категорії медичної служби військової частини НОМЕР_1 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27 лютого 2026 року №41-РС на посаду штаб-сержанта 3 категорії медичної служби військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 27 лютого 2026 року справи та посаду здав, 28 лютого 2026 року нову посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити посадовий оклад згідно тарифного розряду 14 у сумі 3660 грн, ВОС-929723М, шпк "старший сержант".

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з п. п. 2-3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно зі ст. 9-2 Закону № 2011-ХІІ на період дії воєнного стану (особливого періоду):

а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Механізм, умови та розміри таких спеціальних виплат визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі — Постанова № 168), яка прийнята на виконання Указів Президента України щодо введення воєнного стану.

Згідно з абз. 1-2 п. 1-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1161 і від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовується з 25 серпня 2024 року, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначені розділом XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Згідно п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до п. 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відтак, додаткова винагорода 100 000 гривень виплачується тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), зокрема

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).

Однак, згідно рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 01.12.2025, в тому числі ОСОБА_1 , у листопаді 2025 року включений за списку військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України: застосування підпорядкованих військових частин (підрозділів) в операції, бойових (спеціальних) діях, в ході нанесення ударів, психологічних акцій, протиповітряної оборони важливих державних і військових об`єктів, охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому, числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки), пошуково-рятувальне забезпечення та медична евакуація льотного складу повітряних суден, та на підставі БР Головнокомандувача ЗСУ від 02.02.2025 №2249, БР 30 корпусу МП від 02.02.2025 №БР-4т/ НОМЕР_4 , БН командира 34 обрбо від 19.02.2025 №1т, БН ТГр "Грім" від 22.11.2025 №73/ВРСО/367т.

Згідно рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 01.01.2026, в тому числі ОСОБА_1 , у грудні 2025 року включений за списку військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України: застосування підпорядкованих військових частин (підрозділів) в операції, бойових (спеціальних) діях, в ході нанесення ударів, психологічних акцій, протиповітряної оборони важливих державних і військових об`єктів, охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому, числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки), пошуково-рятувальне забезпечення та медична евакуація льотного складу повітряних суден, та на підставі БР Головнокомандувача ЗСУ від 02.02.2025 №2249, БР 30 корпусу МП від 02.02.2025 №БР-4т/ НОМЕР_4 , БН командира 34 обрбо від 19.02.2025 №1т, БН ТГр "Грім" від 22.11.2025 №73/ВРСО/367т.

Згідно рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 01.02.2026, в тому числі ОСОБА_1 , у січні 2026 року включений за списку військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України: застосування підпорядкованих військових частин (підрозділів) в операції, бойових (спеціальних) діях, в ході нанесення ударів, психологічних акцій, протиповітряної оборони важливих державних і військових об`єктів, охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому, числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки), пошуково-рятувальне забезпечення та медична евакуація льотного складу повітряних суден, та на підставі БР Головнокомандувача ЗСУ від 02.02.2025 №2249, БР 30 корпусу МП від 02.02.2025 №БР-4т/ НОМЕР_4 , БН командира 34 обрбо від 19.02.2025 №1т, БН ТГр "Грім" від 22.11.2025 №73/ВРСО/367т.

Згідно рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 01.03.2026, в тому числі ОСОБА_1 , у лютому 2026 року включений за списку військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України: застосування підпорядкованих військових частин (підрозділів) в операції, бойових (спеціальних) діях, в ході нанесення ударів, психологічних акцій, протиповітряної оборони важливих державних і військових об`єктів, охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому, числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки), пошуково-рятувальне забезпечення та медична евакуація льотного складу повітряних суден, та на підставі БР Головнокомандувача ЗСУ від 02.02.2025 №2249, БР 30 корпусу МП від 02.02.2025 №БР-4т/ НОМЕР_4 , БН командира 34 обрбо від 19.02.2025 №1т, БН ТГр "Грім" від 22.11.2025 №73/ВРСО/367т.

Згідно рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 01.04.2026, в тому числі ОСОБА_1 , у березні 2026 року включений за списку військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України: застосування підпорядкованих військових частин (підрозділів) в операції, бойових (спеціальних) діях, в ході нанесення ударів, психологічних акцій, протиповітряної оборони важливих державних і військових об`єктів, охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому, числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки), пошуково-рятувальне забезпечення та медична евакуація льотного складу повітряних суден, та на підставі БР 30 КМП №БР-314т/УО від 24.02.2026, БР ТГр "Грім" № 73/ВРСО/25т від 24.02.2026, БН ТГр "Грім"№ 73/ВРСО/33т від 15.03.2026, БН командира 34 обрмп №1 від 24.03.2026.

Тобто, в оскаржуваний період з 01.11.2025 по 30.11.2025, з 01.12.2025 по 31.12.2025, з 01.01.2026 по 31.01.2026, з 01.02.2026 по 28.02.2026, з 01.03.2026 по 09.03.2026, з 30.03.2026 по 31.03.2026 включно ОСОБА_1 не брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

В той же час, саме по собі перебування позивача в штаті окремого підрозділу – медичної роти військової частини НОМЕР_1 , та виконання завдання в складі угруповання військ (сил), на території визначеній Головнокомандувачем як «зона бойових дій» в розумінні приписів чинного законодавства не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, оскільки перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями.

Виконання інших завдань не може вважатися «безпосередньою участю», оскільки ці дії, попри свій характер бойової готовності, потребують окремого нормативного визначення та не охоплюються чинними підставами для виплати згідно з Постановою № 168.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2025 року у справі № 520/17681/23.

Також, суд звертає увагу, що за періоди, за які позивачу було виплачено грошову винагороду в розмірі 30000 грн, позивач не брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, що виключає обов`язок відповідача у нарахуванні грошової винагороди в розмірі до 100000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за період з 01.09.2025 включно.

Також, позивач просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги для оздоровлення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до ст. 1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення)

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно п. 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація)проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Наказом МО України від 07.06.2018 року №260 затверджено “Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” (далі Порядок), п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” і “Про донорство крові та її компонентів” та Постанов КМУ від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей”, від 15 червня 1994 року №414 “Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці”, від 11 серпня 1995 року № 648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”, від 22 грудня 1995 року № 1037 “Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі”, від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Відповідно до п.2 Порядку грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);

допомоги.

Згідно п.1 Розділу XXIII Порядку виплата грошової допомоги для оздоровлення, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відтак, в розумінні приписів чинного законодавства грошова допомога для оздоровлення є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а тому не підлягає компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову позивачів необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя П.П. Марин

.