Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/9128/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладене у формі листа № 13051- 12685/Р-05/8-2100/25 від 19.12.2025 року, щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підприємницької діяльності з 03.03.1995 року по 01.01.2001 року у зв`язку із відсутністю доступу до інформації щодо нарахування та сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01.01.2001 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області зарахувати до страхового стажу періоди здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підприємницької діяльності з 03.03.1995 року по 01.01.2001 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області, як фізична особа-підприємець та 03.12.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із письмовою заявою стосовно надання інформації про перебування її на обліку, як ФОП із зазначенням обраної системи оподаткування та сплаченого страхового збору (внесків) на обов`язкове державне пенсійне страхування за періоди з 1995 року по 2003 рік включно.

Позивач зазначає, що 19.12.2025 року на дане звернення ГУ ПФУ в Херсонській області було надано письмову відповідь, викладене у формі листа № 13051-12685/Р-05/8-2100/25 від 19.12.2025 року, згідно із яким: 1) за даними архівних електронних баз даних Відповідача наявна інформація щодо перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області, як ФОП, з 09.12.2000 року по 18.10.2003 рік; 2) за даними карток та особових рахунків ФОП ОСОБА_1 нараховано та сплачено збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від сум чистого доходу (загальна система оподаткування) за періоди, зокрема: у 2001 році – 98,24 грн; у I кварталі 2002 року – 41,92 грн; 3) наявна інформація щодо здійснення позивачем підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок) у періоди: з квітня 2002 року по червень 2003 року включно, що підтверджується надходженням коштів (42%) від розмежування сплаченого єдиного податку, а саме: у 2002 році – 100,80 грн; у 2003 році – 50,40 грн.

Із рішенням ГУ ПФУ Херсонській області, викладене у формі листа № 13051-12685/Р-05/8-2100/25 від 19.12.2025 року, позивач не погоджується.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що Головне управління з вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача вказує у відзиві, що Головним управлінням повідомлено позивача, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. За даними архівних електронних баз даних Головного управління наявна інформація щодо перебування Позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі Херсонської області, як фізичної особи-підприємця, з 09.12.2000 по 18.10.2003. Поряд з цим, за даними карток та особових рахунків ФОП ОСОБА_1 нараховано та сплачено збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від сум чистого доходу (загальна система оподаткування) за періоди: у 2001 році - 98,24 грн (І квартал - 24,0 грн, ІІ квартал - 0,0 тис.грн, ІІІ квартал - 46,08 грн, ІV квартал - 28,16 грн); крім того, наявна інформація щодо здійснення позивачем підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок) в періоди з квітня 2002 по червень 2003 року включно, що підтверджується надходженням коштів (42%) від розмежування сплаченого єдиного податку, а саме: у 2002 році - 100,80 грн, у 2003 році - 50,40 грн.

Представник відповідача також зазначає у відзиві, що згідно із індивідуальними відомостями, які накопичені у обліковій картці застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб, звітність подана ФОП ОСОБА_1 за 1998 - 2003 роки - відсутня. Більш того, Головним управлінням було повідомлено Позивача (лист від 19.12.2025 за № 13051-12685/Р-05/8-2100/25) про те, що надати інформацію щодо нарахування та сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01.01.2001 на даний час не вбачається за можливе, оскільки Великолепетиська селищна територіальна громада Каховського району перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території України, та наразі відсутній доступ до архівних документів на паперових носіях, що зберігалися у відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) Головного управління у селищі Велика Лепетиха. Таким чином, для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01.01.2001 Позивачу необхідно звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України та надати інші документи про сплату страхових внесків (платіжні доручення, квитанції установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інші докази про сплату страхових внесків).

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 13.01.1998 року зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

18.07.2003 року позивач припинила діяльність в якості фізичної особи-підприємця відповідно до повідомлення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Відповідно до довідки Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 07.11.2017 року № 367/10/21-07-08-2-006 ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) з 09.04.1998р. по 11.07.2003 перебувала на податковому обліку у Великолепетиському відділенні Новокаховської ОДПІ, як СПД - фізична особа, в період: з квітня 1998p. по березень 2002р. на загальній системі оподаткування; з квітня 2002р. по липень 2003р. - на спрощеній системі оподаткування.

Згідно з довідкою Управління ПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області від 11.07.2003 року № 04/3214, ОСОБА_1 зареєстрована в Великолепетиському управлінні ПФУ з 1995 року реестрац. №21.04.П0108 сплачувала збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, утримувала і перераховувала до Пенсійного фонду 1-5% обов`язкового страхового збору з громадян згідно законодавства за період з 03.03.1995 по 10.07.2003, у тому числі по рокам: 1995 р. - 13,63 грн; 1996 р. - 3,86 грн, 1997 р. - 14,96 грн, 1998 р. - 31,00 грн, 1999 р. - 62,40 грн, 2000 р. - 50,00 грн, 2001 р. - 98,24 грн, 2002 р. - 42,92 грн та 100,80 грн (єдиний податок), 2003 р. - 50,40 грн (єдиний податок).

ОСОБА_1 03.12.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо надання інформації про перебування її на обліку як фізичної особи підприємця, із зазначенням обраної системи оподаткування та сплаченого страхового збору (внесків) на обов`язкове державне пенсійне страхування за періоди 1995 - 2003 років.

19.12.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області надано відповідь у формі листа від 19.12.2025 № 13051-12685/P-05/8-2100/25, відповідно до якого: “...За даними архівних електронних баз даних Головного управління наявна інформація щодо перебування Вас на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Великолепетиському районі Херсонської області, як фізичної особи - підприємця, з 09.12.2000 по 18.10.2003.

За даними карток та особових рахунків ФОП ОСОБА_1 нараховано та сплачено збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від сум чистого доходу (загальна система оподаткування) за періоди:

у 2001 році - 98,24 грн (I квартал - 24,0 грн, II квартал - 0,0 тис. грн, III квартал 46,08 грн, IV квартал - 28,16 грн);

у І кварталі 2002 року - 41,92 грн.

Крім того, наявна інформація щодо здійснення Вами підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок) в періоди з квітня 2002 по червень 2003 року включно, що підтверджується надходженням коштів (42%) від розмежування сплаченого єдиного податку, а саме: у 2002 році — 100,80 грн, у 2003 році - 50,40 грн.

Оскільки Великолепетиська селищна територіальна громада Каховського району перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території України, наразі відсутній доступ до архівних документів на паперових носіях, що зберігалися у відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) Головного управління у селищі Велика Лепетиха, надати інформацію щодо нарахування та сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01.01.2001 на даний час не маємо можливості.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, серед іншого, 1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру; 2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску); 2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно; 3) перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно; 4) перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 5) перебування у довготерміновому відрядженні працівників дипломатичної служби у період з 1 січня 2004 року по 30 квітня 2016 року, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, та даний пункт було викладено у такій редакції: “Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів”.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України № 1058 від 27.09.2022 внесено зміни в пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 та викладено його в аткій редакції:

“4. Періоди роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства, зараховуються до стажу роботи за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.”

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

З огляду на вказане, до страхового стажу включаються періоди здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

При цьому п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 в редакції Постанови КМ № 1058 від 27.09.2022, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.08.2024 у справі № 580/7175/21 суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Також, аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що сам по собі статус підприємця не означає фактичне провадження підприємницької діяльності особою та автоматичну сплату страхових внесків.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 25.02.2021 у справі № 683/3705/16-а.

Водночас, для того, щоб особі до страхового стажу було зараховано періоди здійснення нею підприємницької діяльності, особа все ж повинна бути зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивача було зареєстровано 13.01.1998 року в якості фізичної особи-підприємця відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про підприємництво” (тут і далі - у редакції, чинній до 15.01.1998 року) суб`єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

Згідно з ч. 1, 3, 4, 6 ст. 8 Закону України “Про підприємництво” державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Підприємці-громадяни, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, подають заповнену реєстраційну картку та документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснюється (при наявності всіх документів) за заявочним принципом протягом не більше п`яти робочих днів. Орган, який здійснює реєстрацію, зобов`язаний протягом цього терміну видати посвідчення про реєстрацію в десятиденний термін і подати відомості до відповідної податкової інспекції та органу державної статистики. Органи державної статистики встановлюють коди суб`єктів підприємницької діяльності.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємництва є підставою для відкриття рахунків в установах банків за місцем реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності або в будь-яких інших установах банків за згодою сторін.

Отже, з викладеного вбачається, що фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи підлягали державній реєстрації, підтвердженням чого є свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємництва.

Суд зазначає, що позивачем не було надано до суду доказів реєстрації її як підприємця, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи у період з 03.03.1995 року по 13.01.1998 року.

Більше того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа лише з 13.01.1998 року та що вона лише з 09.04.1998р. по 11.07.2003 перебувала на податковому обліку у Великолепетиському відділенні Новокаховської ОДПІ, як СПД - фізична особа.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 03.03.1995 року по 12.01.1998 року.

Що ж до періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 13.01.1998 року по 01.01.2001 року суд зазначає, що у даний період позивач перебувала на загальній системі оподаткування та зобов`язана була сплачувати за себе збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, на підтвердження чого надала до суду довідку Управління ПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області від 11.07.2003 року № 04/3214, згідно якої ОСОБА_1 сплачувала збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, утримувала і перераховувала до Пенсійного фонду 1-5% обов`язкового страхового збору з громадян згідно законодавства зокрема 1998 р. - 31,00 грн, 1999 р. - 62,40 грн, 2000 р. - 50,00 грн, 2001 р. - 98,24 грн.

Відтак, зважаючи на викладені вище норми, факт здійснення позивачем підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування з 13.01.1998 року по 01.01.2001 року, зважаючи на те, що відповідачем до суду не надано доказів надання оцінки довідці Управління ПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області від 11.07.2003 року № 04/3214, оскільки лист відповідача від 19.12.2025 № 13051-12685/P-05/8-2100/25 не є рішенням суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх часткового задоволення шляхом:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності як суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою з 13.01.1998 року по 01.01.2001 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

З урахуванням того, що позивачем заявлено одну основну позовну вимогу та що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності як суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою з 13.01.1998 року по 01.01.2001 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036).

Суддя П.П. Марин