Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/10813/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.04.2026 року № 262840028368;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року та роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 02.04.2026 року звернувся з заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах за списком № 2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.04.2026 року № 262840028368, що у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 6 років 3 місяці позивачу відмовили у задоволенні такої заяви.

Позивач зазначає, що з таким рішенням категорично незгоден та вважає його неправомірним. Оскільки позивач при зверненні за призначенням пенсії за списком № 2 досяг 58 річного віку та для призначення пільгової пенсії за списком №2 необхідно мати 30 років загального стажу(у позивача 34 роки які сам підтверджує відповідач) із них необхідно мати 6 років 3 місяці пільгового стажу за списком № 2 а пільговий стаж наступний: 21.10.1986 - 14.11.1989- військова служба позивача, 01.12.1989-15.05.1994 - робота позивача акумуляторником. На підставі вищевикладеного позивач на сьогодні має 34 роки 8 місяців 2 днів загального стажу та 13 років 10 місяців 28 днів пільгового стажу.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що до страхового стажу позивача зараховані всі надані документи. Відсутні підстави до пільгового стажу зарахувати спірні періоди проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року та роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника. Пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу, що визначає право на пенсію на пільгових умовах за формою додатку № 5 згідно Порядку №637 позивачем не надано. За наданими документами страховий стаж позивача становить 34 роки 10 місяців 23 дні, в тому числі пільговий стаж відсутній, що не дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Спеціальний стаж є вужчою категорією за загальний стаж, а тому підстав зараховувати такий стаж до спеціального законодавець не знаходить. Факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутній.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 народився 0.04.1967 року, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві 10.11.19998 року.

01.04.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку за Списком №2.

Подана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області, рішенням якого від 08.04.2026 року №262840028368 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно із п. 2 ч.2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до змісту вказаного рішення, пенсійним органом зазначено, що: “...Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 02.04.2026.

Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) становить 55 років.

Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список№ 2), становить не менше 30 років.

Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) становить 12 років 6 місяців.

Вік заявника 58 років 11 місяців.

Працівники, які мають стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, чоловікам на 1 рік за кожний 2 роки 6 місяців такої роботи.

… Страховий стаж заявника становить 34 роки 10 місяців 23 дні

Пільговий стаж заявника відсутній.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за наданими документами до страхового стажу зараховані всі надані документи;

не надано пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу, що визначає право на пенсію на пільгових умовах за формою додатку № 5 згідно Порядку №637.

Працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 262840028368 від 08.04.2026 (далі-Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи - 6 років 3 місяці.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 04.04.2027”.

На думку позивача не зарахування періоду проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року та роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника за Списком №2 є протиправним та таким, що порушує його право на пенсію передбачене Конституцією України, у зв`язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормами ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.12.2005 №22-1 додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до довідки Київського електромеханічного фахового коледжу від 07.01.2026 року № 4-д ОСОБА_1 з 01.09.1982 за наказом №280 від 25.08.1982 дійсно зарахований студентом денної форми навчання до Київського електромеханічного технікуму залізничного транспорту ім. М. Островського за спеціальністю «Енергопостачання і енергетичне господарство залізничного транспорту» та 27.06.1986 за наказом №242 від 27.06.1986 закінчив повний курс денного навчання. По закінченню здобув кваліфікацію Технік-електрик та отримав диплом серії НОМЕР_2 від 27.06.1986р., про що свідчить реєстраційний №207 у книзі реєстрації та видачі дипломів.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_3 року з записів № 4-9 позивач:

- з 01.08.1986 року по 05.11.1986 року працював електромонтером контактної мережі по 4 розряду у Жмеринському участку електропостачання Південно-Західного ордену Леніна ж.д. після закінчення Київського електромеханічного технікуму та звільнений у зв`язку з призовом в Радянську армію на дійсну службу;

- з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року проходив військову службу в лавах Радянської армії;

- з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року працював акумуляторником в Експериментальному заводі нестандартних електроконструкцій трасту “Київелектромонтаж”.

Відтак, з викладеного вбачається, що позивач навчався в Київському електромеханічному технікуму залізничного транспорту ім. М. Островського та отримав кваліфікацію технік-електрик, після чого був працевлаштованим на посаду електромонтера контактної мережі з 01.08.1986 року по 05.11.1986 року та звідки був звільнений у зв`язку з призовом на військову службу.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа: а) навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі; або б) працювала за професією або займала посаду, та при цьому таке навчання/робота дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що період його роботи з 01.08.1986 року по 05.11.1986 року електромонтером контактної мережі по 4 розряду у Жмеринському участку електропостачання Південно-Західного ордену Леніна ж.д. відноситься до пільгового стажу роботи за Списком 1 чи Списком 2 та дає йому право на призначення пільгової пенсії.

Доводи позивача у позовній заяві, що “Позивач з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року проходив військову службу і з 01.12.1989 року влаштувався на пільгову посаду за списком № 2, а тому: Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби” суд не приймає до уваги зважаючи на те, що як вбачається з розрахунку стажу позивача (Форма РС-право) позивачу зараховано до страхового стажу період проходження ним військової служби.

Відтак, вимоги позивача в частині зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду проходження військової служби з 21.10.1986 року по 14.11.1989 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача в частині зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника суд зазначає.

У спірний період Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах були затверджені Постановою Ради Міністрів № 1173 від 22.08.1956 року та Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року.

Так, відповідно до Постанови Ради Міністрів № 1173 від 22.08.1956 року у розділі “XXXII. Загальні професії” зазначено посаду “Акумуляторники (зарядники) та акумуляторники-слюсарі, зайняті на зарядці акумуляторів”.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року у розділі “23200000 XXXIII. Загальні професії” зазначено посаду “23200000-10047 Акумуляторники”.

Тобто, посада, на якій працював позивач у період з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року є посадою, зазначеною у Списку 2, робота на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Водночас, позивачу відмовлено у зарахуванні даного періоду роботи до пільгового за Списком 2 у зв`язку з ненаданням ним пільгової довідки про підтвердження наявного трудового стажу, що визначає право на пенсію на пільгових умовах за формою додатку № 5 згідно Порядку №637.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача на посаді акумуляторника підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 372/403/17 та від 12.11.2025 у справі № 160/25181/24.

Суд звертає увагу, що пільговий стаж позивача з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року за Списком №2 підтверджується записами в його трудовій книжці.

Відтак, зважаючи на викладене, відповідачем необґрунтовано не зараховано до пільгового стажу роботи позивача періоду роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області №262840028368 від 08.04.2026 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду його роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника.

За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (та похідну до неї позовну вимогу, за яку судовий збір не сплачується), слід стягнути з Головного управління ПФУ у Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області №262840028368 від 08.04.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду його роботи з 01.12.1989 року по 15.05.1994 року на посаді акумуляторника.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя П.П. Марин