Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/6049/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6049/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації втрати частини доходів

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 у повному обсязі (пропорційно дням фактичної участі) за березень 2024 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок додаткової винагороди ОСОБА_1 за березень 2024 року, зарахувавши до періоду безпосередньої участі у бойових діях дні: з 12.03.2024 по 19.03.2024 та з 23.03.2024 по 25.03.2024, та провести доплату різниці між належною сумою (розрахованою виходячи з розміру 100 000 грн на місяць) та фактично виплаченими коштами;

стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України № 2050-1Ш за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , проходить військову службу у Збройних Силах України під час дії правового режиму воєнного стану. У період з січня по травень 2024 року брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Виконання бойових завдань відбувалося безпосередньо в районах ведення бойових дій, а саме: Донецька область (Покровський район, Вугледарська міська територіальна громада, Курахівська міська територіальна громада), що підтверджується Довідкою № 3-48/7588 від 10.08.2025 року, виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що згідно з даними вказаної довідки, відповідач офіційно підтвердив мою участь у заходах у такі періоди: з 03.01.2024 по 11.03.2024; з 20.03.2024 по 22.03.2024; з 26.03.2024 по 02.05.2024. Однак, фактично виплачена йому сума додаткової винагороди за березень 2024 року є значно меншою, ніж належна. Аналіз Довідки № 3-48/7588 свідчить про те, що відповідач безпідставно створив штучні «розриви» в обліку перебування позивача в зоні бойових дій, виключивши з оплати такі періоди: з 12.03.2024 по 19.03.2024 (8 діб); з 23.03.2024 по 25.03.2024 (3 доби).

Позивач зазначає, що у вказані дні він район ведення бойових дій не покидав, у відпустці чи на лікуванні не перебував, а продовжував виконувати свої службові обов`язки за призначенням. Такі дії командування призвели до неправомірного зменшення його грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 06.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації втрати частини доходів - залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки шляхом надання до суду адміністративного позову з додатками для відповідача.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої додано примірник позовної заяви з додатками для відповідача.

Ухвалою суду від 20.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і незаконними, а тому не підлягають задоволенню.

Представник відповідача вказує, що 04.04.2024 за вх. № 3/20/2/10538 зареєстровано рапорт командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 від 01.04.2024 про участь підлеглих військовослужбовців (у т.ч. – Позивача) у виконанні бойових (спеціальних) завдань у березні 2024 року. На підставі вказаного вище Рапорту, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.04.2024 № 3380 «Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року», Позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду за березень 2024 року на загальну суму 75 161,29 грн., зокрема: 30 000 грн. пропорційно виконання бойових (спеціальних завдань): з 12.03.2024 до 19.03.2024 (8 днів); з 23.03.2024 до 25.03.2024 (3 дні). 100 000 грн. за періоди безпосередньої участі в бойових діях: з 01.03.2024 до 11.03.2024 (11 днів); з 20.03.2024 до 22.03.2024 (3 дні); з 26.03.2024 до 31.03.2024 (6 днів).

Представник відповідача зазначає у відзиві, що вказана інформація про прийняття позивачем безпосередньої участі в бойових діях чітко відображена в: рапорті командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 від 01.04.2024 (вх. № 3/20/2/10538 від 04.04.2024); наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.04.2024 № 3380 «Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року»; довідці про безпосередню участі Позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 10.08.2025 № 3-48/7588. З огляду на вказані вище приписи Постанови № 168 й Порядку № 260 та беручи до уваги особливості виконання Позивачем спеціальних (бойових) завдань і безпосередньої участі в бойових діях варто зауважити про повне нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за березень 2024 року. Твердження позивача про виконання бойових завдань у ширших або інших періодах, ніж зазначено у довідці, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 11.10.2023 до 02.04.2026.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 92 вважати такими, які виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : 1.2. Військовослужбовця призваного за мобілізацією молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора медичного пункту 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначений розпорядженням командувача Генерального штабу Збройних Сил України про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу від 18 березня 2026 року №84, до військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового та до нового місця служби - АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2026 року № 6-3/884 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України молодший сержант ОСОБА_1 , санітарний інструктор медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , дійсно в період з 03.01.2024 по 11.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 02.05.2024, з 29.09.2025 по 02.10.2025, з 05.10.2025 по 08.10.2025, з 10.10.2025 по 11.10.2025, з 15.10.2025 по 17.10.2025, з 25.10.2025 пп 29.10.2025, з 04.11.2025 пп 15.11.2025, з 23.11.2025 пп 04.12.2025, з 08.12.2025 по 12.12.2025, з 26.12.2025 по 30.12.2025, з 18.01.2026 по 20.01.2026, з 24.01.2026 по 28.01.2026, з 31.01.2026 по 03.02.2026, з 09.02.2026 по 11.02.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька область Покровський район Вугледарська міська ТГр; Донецька область Покровський район Курахівська міська ТГр; Донецька область Волноваський район Великоновосілківська селищна ТГр; Донецька область Покровський район Шахівська сільська ТГр. Підстава: Журнал бойових дій медичної роти військової частини НОМЕР_1 №402дск від 07.10.2023 року; Журнал бойових дій медичної роти військової частини НОМЕР_3 №3-17/48дск від 25.01.2024 року; Журнал бойових дій 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №3-17/1051дск від 31.10.2024 року: Журнал бойових дій 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №3-32/2660дск від 24.12.2025 року.

При цьому, згідно з довідкою про доходи молодшого сержанта ОСОБА_1 від 28.09.2026 року №11-23/1129, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу за березень 2024 року було виплачено 75161,29 грн додаткової винагороди.

Позивач вважаючи, що за періоди з з 12.03.2024 по 19.03.2024 та з 23.03.2024 по 25.03.2024 йому не протиправно нараховано та не виплачено додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який станом на дату прийняття даного рішення не припинено та не скасовано.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни. Зокрема відповідно до абзацу 2 п. 1-1 Постанови №168 (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п. 1-2 Постанови № 168).

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, із зазначених норм абзацу 2 пункту 1-1 Постанови КМУ №168 вбачається, що право на додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн мають перелічені у такому пункті особи у двох окремих випадках:

1) якщо вони беруть безпосередню участь у бойових діях;

2) якщо вони беруть безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

Відповідно до розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260, у редакції, чинній на час виникненн спріних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту) (п.2).

Згідно з п. 3 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу. У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах (п.5 розділу XXXIV Порядку №260).

Відповідач на спростування наявності підстав для виплати позивачу спірної додаткової винагороди посилається на те, що довідка, на яку посилається позивач, як на основний доказ, фактично підтверджує протилежне його твердженням, а саме - відсутність безперервної участі у бойових діях у спірні періоди та, відповідно, відсутність підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.

При цьому, відповідачем до суду надано копії:

- рапорта командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2024 року, з якого вбачається, що позивач у період з 12.03.2024 по 19.03.2024 та з 23.03.2024 по 25.03.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (з приміткою 30000), та у періоди з 03.01.2024 по 11.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024 та з з 26.03.2024 по 02.05.2024 брав безпосередню участь в бойових діях (з приміткою 100000). Також у рапорті наявне посилання на розпорядження (бойові накази) командира військової частини НОМЕР_1 №3/14/700дск від 13.02.2024р., №3/14/1149дск від 10.03.2024р. та №3/14/1152дск від 10.03.2024р., та на населені пункти, на території яких реалізувалось бойове (спеціальне) завдання н.м. Павлівка (Васильківська селищна громада) та АДРЕСА_2 ;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2024 № 3380 “Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року”, згідно якого наказано виплатити особовому складу військової частини, за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведения (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконання бойових (спеціальних) завдання додаткову винагороду в розмірі 30000 грн 00 коп. та 100000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до додатку 1 до цього наказу;

- додаток до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2024 № 3380 із зазначенням ОСОБА_1 (за змістом аналогічний рапорту) із зазначенням додаткових підстав для виплати винагороди: рапорт командира польового вузла зв`язку майора ОСОБА_3 вх. №3/20/2/10549 від 04.04 2024 року, рапорт командира танкового батальйону підполковника ОСОБА_4 вх. №3/20/2/10548 від 04.04.2024 року, рапорт ТВО командира інженерно-саперної роти старшого лейтенанта ОСОБА_5 вх. №3/20/2/10547 від 04.04.2024 року, рапорт командира взводу РЕБ лейтенанта ОСОБА_6 вх. №3/20/2/10546 від 04.04.2024 року, рапор начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 вх. №3/20/2/10545 від 04.04.2024 року, рапорт командира НОМЕР_4 механізованого батальйону майора ОСОБА_8 вх.№3/20/2/10544 від 04.04.2024 року, рапорт командира розвідувальної роти капітана ОСОБА_9 вх.№3/20/2/10543 від 04.04.2024 року. Рапорт командира польового вузла зв`язку майора ОСОБА_3 вх. №3/20/2/10542 від 04.04.2024 року. Рапорт командира польового вузла зв`язку майора ОСОБА_3 вх. №3/20/2/10541 від 04.04.2024 року, рапорт командира НОМЕР_5 механізованого батальйону майора ОСОБА_10 вх. №3/20/2/10540 від 04.04.2024 року, рапорт командира 2 самохідного артилерійського дивізіону підполковника ОСОБА_11 вх. №3/20/2/10539 від 04.04.2024 року, рапорт командира медичної роти старшого лейтенанта м/с ОСОБА_12 вх. №3/20/2/10538 від 04. 04. 2024 року, рапорт командира | самохідного артилерійського дивізіону майора ОСОБА_13 вх. №3/20/2/10537 від 04.04.2024 року. ТВО командиру взводу снайперів солдата ОСОБА_14 вх. №3/20/2/10536 від 04.04.2024 року, рапорт командира зенітної ракетно-артилерійської батареї капітана ОСОБА_15 вх. №3/20/2/10535 від 04.04 2024 року, рапорт командира роти протитанкових керованих ракет старшого лейтенанта ОСОБА_16 вх. №3/20/2/10534 від 04.04. 2024 року, рапорт командира реактивної артилерійської батареї капітана ОСОБА_17 вх. №3/20/2/10533 від 04.04.2024 року, рапорт ТВО командира роти вогневої підтримки капітана 1. Чесанюка вх. №3/20/2/10532 від 04.04.2024 року, командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів молодшого лейтенанта ОСОБА_18 вх. №3/20/2/10531 від 04.04.2024 року, рапорт командира батареї управління та артилерійської розвідки старшого лейтенанта ОСОБА_19 вх. №3/20/2/10530 від 04.04.2024 року, рапорт начальника відділення протиповітряної оборони майора ОСОБА_20 вх.№3/20/2/10529 від 04.04.2024 року, рапорт ТВО командира взводу РХБЗ молодшого сержанта ОСОБА_21 вх. №3/20/2/10528 від 04.04.2024 року, рапорт командира комендантського взводу головного сержанта ОСОБА_22 вх.№3/20/2/10527 від 04.04 2024 року, рапорт начальника групи контролю бойового стресу лейтенанта ОСОБА_23 вх.№3/20/2/10526 від 04.04.2024 року, рапорт начальника групи психологічного супроводу та відновлення молодшого лейтенанта ОСОБА_24 вх. №3/20/2/10525 від 04.04.2024 року, рапорт командира батальйону матеріально-технічного забезпечення підполковника ОСОБА_25 вх.№3/20/2/10524 від 04.04 2024 року, рапорт командира 62 запасної роти старшого лейтенанта ОСОБА_26 вх. №3/20/2/10523 від 04.04.2024 року, рапорт командира НОМЕР_6 механізованого батальйону капітана ОСОБА_27 вх. №3/20/2/10522 від 04.04.2024 року.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів виконання ним бойових (спеціальних) завдань у періоди з 12.03.2024 по 19.03.2024 та з 23.03.2024 по 25.03.2024 - бойових наказів (бойових розпоряджень), журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань до суду не надано.

Позивач у позовній заяві стверджує, що у період з січня по травень 2024 року він брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підтвердження чого надав до суду копію довідки військової частини НОМЕР_1 № 3-48/7588 від 10.08.2025 року.

Відповідно до правових позицій, викладених у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, довідка командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, є належним підтвердженням його участі у бойових діях, а відповідальність за її зміст несе уповноважений командир, який її видав. При цьому зміст такої довідки може бути поставлений під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного спотворення фактичних даних.

Як слушно зазначає відповідач у відзиві, зазначена довідка військової частини НОМЕР_1 № 3-48/7588 від 10.08.2025 року містить інформацію про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зокрема в періоди з 03.01.2024 по 11.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024 та з 26.03.2024 по 02.05.2024, та водночас не містить спірних періодів з 12.03.2024 по 19.03.2024 та з 23.03.2024 по 25.03.2024.

Позивач у позовній заяві та у відповіді на відзив не зазначає, які саме завдання він виконував у спірні період та не надає докази на підтвердження того, що такі завдання надають йому право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.

Водночас, саме по собі перебування у зоні ведення бойових дій або районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не є підставою для нарахування спірної винагороди зважаючи на те, що обов`язковою підставою для такого нарахування є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації втрати частини доходів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Суддя Марин П.П.

.