Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/7926/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7926/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправним витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2025 № 216, яким визнано недійсною довідку видану на ім`я ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року вих.№ 371/2/507;

скасувати витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2025 № 216, яким визнано недійсною довідку видану на ім`я ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року вих. № 371/2/507;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у недоопрацюванні комплекту документів ОСОБА_1 з врахуванням зауважень комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 належним чином доопрацювати комплект документів ОСОБА_1 (з врахуванням зауважень комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та направити на повторний розгляд комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на обставини справи № 420/25151/24 та судові рішення у ній зазначає, що листом від 17.02.2026 № 1044/303/1/465 повідомлено: «…За результатами розгляду зазначеного запиту повідомляю, що у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службову перевірку з метою з`ясування наявності підстав видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_2 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_3 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507. У ході службової перевірки встановлено, що достатніх підстав для видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_2 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507 не було». Надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2025 № 216.

Позивач вважає таке рішення відповідача щодо скасування довідки від 04.08.2023 року № 371/2/507 протиправним.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт проходження військової служби та перебування у період з 14.03.2023 рік по 11.05.2023 рік у м. Часів Яр Донецької області, яке віднесено до районів ведення воєнних (бойових) дій, як на безумовну підставу для набуття статусу учасника бойових дій. Водночас такі доводи є помилковими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Представник відповідача вказує, що сам по собі факт видачі довідки не свідчить про безумовну достовірність відомостей, викладених у ній, та не виключає можливості їх перевірки уповноваженим органом. Довідка сформована на підставі документів, які: не містять персоніфікованого підтвердження участі позивача; містять встановлені розбіжності у своїх реквізитах; не дозволяють зробити однозначний висновок про виконання позивачем бойових (службових) завдань. Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року у судовій справі №420/25151/24 не може розглядатися як така, що виключає право відповідача перевіряти підстави видачі довідки та реагувати на встановлені розбіжності.

Представник відповідача у відзиві також зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду документів комісією встановлено наявність розбіжностей та недостатність документального підтвердження фактичного виконання позивачем бойових (службових) завдань. Позивач не надав належних доказів виконання бойових (службових) завдань, а встановлені комісією розбіжності не можуть бути усунені шляхом формального «доопрацювання» документів без наявності відповідних первинних підтверджень. У зв`язку з виявленням розбіжностей у документах, поданих для розгляду питання про надання позивачу статусу учасника бойових дій, а також за результатами розгляду матеріалів комісією, відповідачем було ініційовано службову перевірку з метою встановлення наявності підстав для видачі довідки. За результатами зазначеної перевірки встановлено, що: відсутні належні документальні підтвердження виконання позивачем бойових (службових) завдань; документи, які стали підставою для видачі довідки, не містять персоніфікованих відомостей щодо участі позивача; наявні розбіжності у реквізитах документів; інформація щодо перебування позивача у відповідному районі та виконання завдань не підтверджується іншими військовими частинами.

Вказані обставини, зазначає представник відповідача, свідчать про відсутність належних підстав для видачі довідки від 04.08.2023 року №371/2/507.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 .

Військовою частиною НОМЕР_2 04.08.2023 року було надано позивачу довідку №371/2/507 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої ОСОБА_1 в період з 14.03.2023 року по 11.05.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області.

З довідки вбачається, що вона була видана на підставі документів: витяг із журналу бойових дій 2 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 (інв. №371/16/458 від 04.08.2023); витяг із наказу Командувача Повітряного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 08.03.2023 року №5/290/дск/ПС; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.03.2023 року №72; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.05.2023 року №135; посвідчення про відрядження від 13.03.2023 року №371/2/328.

У довідці також зазначено, що вона є документом, який є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Судом встановлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду була адміністративна справа №420/25121/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 щодо оскарження бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд уповноваженої комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887) для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №420/25121/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд уповноваженої комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887) для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд уповноваженої комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887) для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 видати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887); зобов`язано військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року у справі №420/25121/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 – задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року скасовано з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд уповноваженої комісії довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2023 року № 371/2/507 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 14.03.2023 року по 11.05.2023 року, у м.Часів Яр, Бахмутський район, Донецької області; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд уповноваженої комісії довідку військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2023 року № 371/2/507 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 14.03.2023 року по 11.05.2023 року, у м.Часів Яр, Бахмутський район, Донецької області, з необхідним пакетом документів у відповідності до вимог чинного законодавства, для вирішення питання про отримання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судом апеляційної інстанції у зазначеній постанові зокрема встановлено: “... форма довідки від 04 серпня 2023 року про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України відповідає чинній на момент її видачі редакції додатку 6 до Порядку № 413, а саме в редакції постанови Кабінету Міністрів № 685 від 07.07.2023 року, а отже є чинною та не потребує повторної видачі у оновленій редакції Порядку № 413.

Належних доказів визнання нечинною чи відкликаною довідку ВЧ НОМЕР_2 від 04.08.2023 № 371/2/507, як то акт, результати службового розслідування, наказ командира ВЧ НОМЕР_2 , відповідачем до суду не надано.

Отже, саме довідка ВЧ НОМЕР_2 від 04.08.2023 № 371/2/507, яка на даний час є чинною і видана у чинній станом на час її виготовлення редакції додатку 6 Порядку № 413, може бути підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій”.

Судом також встановлено, що 31.12.2025 року начальник групи по роботі з учасниками бойових дій штабу військової частини НОМЕР_1 подав на ім`я начальника штабу першому заступнику командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про те, що: “Групою по роботі з учасниками бойових дій було перевірено наявність підстав видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_2 довідки про бепосередню участь від 04.08.2023 року №371/2/507 колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було встановлено:

населений пункт у вказаній довідці не відповідає дійсності і тим документам, які є в наявності у військовій частині НОМЕР_1 ;

у підставі вказано витяг з журналу бойових дій 2 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 , а солдат ОСОБА_1 був у складі бойового розрахунку 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 .

Виходячи із вище викладеного, прошу Вашого клопотання про призначення службової перевірки за фактом неправомірної видачі довідки про безпосередню участь колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 посадовими особами військової частини НОМЕР_2 (№371/2/507 від 04.08.2023), у зв`язку з відсутністю підстав”.

Відповідно до доповідної записки начальника відділення персоналу - заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 щодо результатів службової перевірки встановлено таке: “... Відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, на підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 31.12.2025 №5561 мною, начальником відділення персоналу заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , проведено службову перевірку з метою з`ясування наявності підстав видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_2 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507.

1. Опис обставин.

Солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , о/н НОМЕР_4 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 15 жовтня 2022 року по 24 січня 2024 року. Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19 січня 2024 року №6-РС звільнений з військової служби у запас за підпунктом "г" (через сімейні обставини або інші поважні причини у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років) та з 24 січня 2024 року виключений зі списків особового складу частини і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі розпорядження командувача повітряного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 08.03.2023 року №5/290/дск/пс особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 був відряджений у розпорядження командувача повітряного командування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " з 14 березня 2023 року по 11 травня 2023 року, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань. Солдат ОСОБА_1 був у складі 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 та виконував завдання в складі бойового розрахунку в якості стрільця-зенітника.

04 серпня 2023 року військовослужбовець звернувся до помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 стосовно видачі йому довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за період перебування у відрядженні. За вихідним №371/2/507 від 04 серпня 2023 року військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 було видано вищезазначену довідку за підписом командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_4 .

2. Отримані результати та вжиті заходи.

Помічник начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_3 у своєму пояснені повідомила, що під час оформлення допущена механічна помилка. Журнал бойових дій 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 обліковано в журналі обліку та розподілу видань з грифом "Для службового користування" військової частини НОМЕР_2 від 14 березня 2023 року за інв. №1601/8/19/дск. У підставі довідки вказано витяг з журналу бойових дій 2 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 , а солдат ОСОБА_1 був у складі бойового розрахунку 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 . В самому журналі бойових дій НОМЕР_5 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 від 14.03.2023 №1601/8/19/дск наявні записи про виконання завдань за призначенням в цілому за взвод, поіменні списки військовослужбовців, які були залучені до виконання завдань та відомості про участь ОСОБА_1 у бойових діях відсутні.

Відповідно до рапорту капітана ОСОБА_5 , який виконував обов`язки командира 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 у період з 14.03.2023 по 11.05.2023, не підтверджується виконання завдань солдатом ОСОБА_1 особисто, збиття ворожих цілей не було.

Особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 проводили радіолокаційну розвідку у період з 14.03.2023 по 03.04.2023 біля населеного пункту Сергіївка Краматорського району Донецької області (не входить до району ведення бойових дій);

з 03.04.2023 року по 27.04.2023 року населений пункт Комишуваха Краматорського району Донецької області (не входить до району ведення бойових дій);

з 27.04.2023 року по 11.05.2023 року населений пункт Староварварівка Краматорського району Донецької області (не входить до району ведення бойових дій).

Населений пункт у вказаній довідці не відповідає дійсності, про що свідчать відмітки у посвідченні про відрядження. В районах ведення бойових дій особовий склад 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 не перебував.

3. Висновки і пропозиції.

У ході службової перевірки встановлено, що достатніх підстав для видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_2 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507 не було.

Пропозиції:

1. Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України видану колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507 вважати не дійсною через відсутність підстав для її видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_3 ”.

31.12.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ № 216 “Про втрату чинності довідок”, відповідно до якого: “Відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, на підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 31.01.2025 №5561, начальником відділення персоналу заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_6 проведено службову перевірку з метою з`ясування наявності підстав видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_6 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507.

У ході службової перевірки встановлено, що достатніх підстав для видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_6 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_6 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507 не було.

З метою запобігання подібних випадків у майбутньому

НАКАЗУЮ:

1. Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України видану колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_3 солдату ОСОБА_1 від 04.08.2023 року №371/2/507 вважати недійсною, через відсутність підстав та повноважень для її видачі посадовими особами військової частини НОМЕР_6 .

2. Довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України видані посадовими особами військової частини НОМЕР_6 , які не мали підстав та повноважень, за період 2023 року вважати недійсними”.

Вважаючи наказ відповідача від 31.12.2025 року № 216 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 1-2 Закону №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із ст. 5 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон №3551-XII у редакції, чинній на час видачі спірної довідки) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно з абз. 5 п. 6 Порядку № 413 особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

За змістом форми довідки (додаток 6 до Порядку № 413) “Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України”, остання повинна містити інформацію про:

1) період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

2) перелік населених пунктів, де особа брала участь у відповідних заходах у відповідний період;

3) на підставі яких документів вона видана, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Таким чином, довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2025 року у справі № 400/4559/24 виснував, що обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6. У взаємозв`язку із наведеним Верховний Суд зазначає, що за приписами ст. 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Отже, зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій.

Суд зазначає, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 420/38144/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа військова частина НОМЕР_2 , в якій предметом розгляду була бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 14.03.2023 по 11.05.2023.

У справі № 420/38144/24 Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 12.06.2025, залишене в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 року, яким у задоволенні позову відмовлено виходячи з того, що за спірний період позивачем не надано доказів, які б підтверджували його безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах проведення воєнних (бойових) дій в період здійснення зазначених заходів у розумінні Постанови КМУ №168. Разом з тим, суд встановив, що у період з 14.03.2023 по 11.05.2023 позивач був відряджений до військової частини НОМЕР_7 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_8 , у зв`язку з чим військовою частиною НОМЕР_1 за даний період здійснювалося нарахування додаткової грошової винагороди позивачу на підставі довідок, наданих військовою частиною НОМЕР_8 , а саме у розмірі 30000 грн. пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні завдань. Крім того, суд вказав, що саме лише проходження позивачем військової служби на території Донецької області не є підставою для виплати додаткової винагороди в збільшеному розмірі. У даній справі суд не прийняв до уваги довідку військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2023 №371/2/507 про надання статусу учасника бойових дій, оскільки вона не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, що надається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, зважаючи на викладене, проаналізувавши матеріали справ та надані сторонами докази суд доходить висновку, що спірна довідка військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2023 року № 371/2/507 містить інформацію, яка не відповідає фактичним обставинам, а саме щодо виконання позивачем заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території м. Часів Яр, проте позивачем до суду доказів виконання ним завдань в таком населеному пункті не надано.

Також спірна довідка містить інформацію про документи, на підставі яких вона видана, зокрема витяг з журналу бойових дій 2 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 інвентарний № 371/16/458 від 04.08.2023 року, тоді як позивач у період з 14 березня 2023 року по 11 травня 2023 року був відряджений для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у складі 3 окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 у такі населені пункти: з 14.03.2023 по 03.04.2023 - біля населеного пункту АДРЕСА_1 ; з 03.04.2023 року по 27.04.2023 року - населений пункт Комишуваха Краматорського району Донецької області; з 27.04.2023 року по 11.05.2023 року населений пункт Староварварівка Краматорського району Донецької області.

Відтак, зважаючи на те, що спірна довідка містить інформацію, яка не відповідає дійсності та видана на підставі документа, який позивача не стосується, що було встановлено службовою перевіркою, за результатами якого прийнято оскаржуваний наказ військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2025 року № 216, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.

Доводи позивача про те, що довідка від 04 серпня 2023 року № 371/2/507 видана на підставі належних документів, містить необхідні реквізити та вказівку на район ведення воєнних (бойових) дій у відповідності до вимог Постанови КМУ № 413, що діяли на час виготовлення довідки спростовуються встановленими судом обставинами справи. Крім того, формальна відповідність змісту довідки шаблону, викладеному у додатку 6 до Порядку № 413 не свідчить про правомірність її видачі зважаючи на відсутність підстав для її видачі.

На підставі викладеного суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для їх задоволення.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя П.П. Марин

.