Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №380/572/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/572/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін в порядку письмового провадження у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

зобов?язати нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обгрунтування позову зазначає, що був прийнятий на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану з серпня 2024 року у віці 24 років та під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій та отримав поранення (травму). Враховуючи той факт, що позивач не досяг 25 років станом на день укладення контракту про проходження військової служби, контракт було заключено у період дії на території України воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та має поранення (травму), одержану під час захисту Батьківщини, а тому має право на виплату винагороди в повному обсязі відповідно до пункту 4 абзацу 4 Постанови КМУ №153.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивач дійсно є громадянином України, який до набрання чинності згаданої Постанови був прийнятий на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) строком, що за сукупністю становить 24 (двадцять чотири) дні станом на 13.02.2025 р. Водночас поранення отримане позивачем відбулося після набрання чинності Постанови, а саме 07.08.2025 р., що у свою чергу виключає причинно-наслідковий зв`язок між отриманим пораненням позивача та неможливістю останнього станом на дату набрання чинності Постановою приймати участь у бойових діях у зв`язку із наявністю у нього захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни. Водночас зазначає, що позивач не мав інших поранень, травм, каліцтв одержаних під час захисту Вітчизни до 13.02.2025 р. Позивачем не надано достатніх та належних доказів якими останній обґрунтовує свої вимоги.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що доводи відповідача не спростовують викладених у позовній заяві обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях та отримання ним тяжкого поранення під час захисту Батьківщини, а отже не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Військова частина НОМЕР_1 не наділена повноваженнями підміняти або коригувати норми нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України шляхом застосування внутрішніх відомчих документів. Відтак, будь-які посилання відповідача на Доручення як на джерело правового регулювання спірних правовідносин є безпідставними та не можуть бути враховані судом при вирішенні даної справи.

Відповідач у запереченнях вказав, що ОСОБА_1 відмовлено у виплаті винагороди у зв`язку з відсутністю достатніх правових підстав з огляду на положення Постанови, а саме: він не приймав участь в бойових діях строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постанови; позивач приймав участь в бойових діях строком, що за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постанови, однак сумарно-обчислена кількість днів безпосередньої участі Позивач у бойових діях станом на дату набрання чинності Постанови становить менше 30 днів; позивач не мав захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни станом на дату набрання чинності Постановою.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

28.08.2024 року позивач (військовослужбовець) та Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 уклали контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №296 від 10.10.2024 року позивача, 09.10.2024 року виключеного з тимчасово прибулого складу військової частини та всіх видів забезпечення, знято з продовольчого забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №50 від 11.10.2024 року з 11.10.2024 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого, які наявні в матеріалах справи, позивач у періоди з 07.08.2025 року по 10.08.2025 року, з 11.08.2025 року по 15.08.2025 року проходив лікування у стаціонарі.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.08.2025 року, складеної військовою частиною НОМЕР_1 , позивач 07.08.2025 року під час виконання бойового завдання у зв?язку з виконанням конституційного обов?язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, на підставі бойового розпорядження командувача угруповання Сил безпілотних систем Збройних Сил України № БР-9т/УСБС від 05.07.2025 та бойового розпорядження командувача угруповання Сил безпілотних систем Збройних Сил України №12т/УСБС від 07.07.2025. в районі АДРЕСА_1 , виїжджаючи з бойового чергування, потрапив під ураження ворожим FPV дроном та отримав поранення. Солдат ОСОБА_1 , який перебував в засобах індивідуального захисту (бронежилет, балістичний шолом) і без ознак алкогольного чи наркотичного сп?яніння, за відсутності ознак протиправної поведінки зазнав ураження під час захисту Батьківщини, внаслідок бойових дій пов?язаних із захистом Батьківщини.

Листом від 27.11.2025 року військова частина НОМЕР_2 у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомила, що ОСОБА_1 28.08.2024 був зарахований до списків військової частини та у період з 28.08.2024 по 10.10.2024 проходив базову загальновійськову підготовку в ударних безпілотних авіаційних комплексів школи спеціалістів безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 . За період проходження базової загальновійськової підготовки солдат ОСОБА_1 безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій не приймав, тому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №153 від 11.02.2025 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" не відповідав вимог вищевказаної постанови. Також за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, дисциплінарні стягнення не накладались.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 02.12.2025 року, складеної військовою частиною НОМЕР_1 , позивач у період з 16.11.2024 року по 09.12.2024 року, з 25.04.2025 року по 06.08.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваський район, Великоновосілківська СТГ; Донецькій області, Покровський район, Удачненська СТГ; Дніпропетровській області, Синельниківський район, Новопалківська СТГ.

Відповідач листом від 03.12.2025 року повідомив представника позивача, що станом на момент скерування запиту у військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація щодо випадків притягнення солдата ОСОБА_1 до кримінальної та/або адміністративної відповідальності за правопорушення вчинені під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Станом на момент скерування запиту на солдата ОСОБА_1

дисциплінарні стягнення за порушення військової дисципліни під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 не накладались.

Позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив вжити заходів з метою встановлення підстав набуття права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн. або пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі постанови Кабінету міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", а також здійснити нарахування та виплату такої винагороди у встановленому порядку.

Відповідач листом від 03.12.2025 року повідомив, що наразі вживаються заходи щодо збору та оцінки службових документів щодо позивача, які слугують підставою для реалізації права на грошову винагороду передбачену Постановою.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати актуальну інформацію станом на дату надання відповіді, а саме результат розгляду рапорту позивача від 28.10.2025 року щодо реалізації права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до Постанови №153.

Відповідач листом від 03.01.2026 року повідомив, що у період з 28.08.2024 по 10.10.2024 солдат ОСОБА_1 проходив базову загальновійськову підготовку та за вказаний період не приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , у період з 16.11.2024 по 09.12.2024, солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Волноваський район, Великоновосілківська СТГ. В подальшому солдат ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій починаючи з 25.04.2025. Таким чином, вищезазначений військовослужбовець до набрання чинності Постанови (до 13.02.2025) всього брав безпосередню участь в бойових діях 24 (двадцять чотири) дні. Відповідно, не набув права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах передбаченої Постановою.

Змістом спірних правовідносин є бездіяльність щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, гарантується ч.5 ст.17 Основного Закону України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на день розгляду позову в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №2232-ХІІ).

Частиною третьою ст.1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із абзацами першим-шостим ч.9 ст.1 Закону 2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (Постанова №153), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (з наступними змінами та доповненнями; далі – Порядок №153).

Згідно з п.3 Порядку №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзаців першого-п`ятого п.4 Порядку № 153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Судом встановлено, що позивач, був прийнятий на військову службу під час мобілізації на особливий період 28.08.2024 року та є особою рядового складу Збройних Сил України, що сторонами не заперечується.

Як уже згадувалось раніше, позивач у період з 16.11.2024 року по 09.12.2024 року, з 25.04.2025 року по 06.08.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваський район, Великоновосілківська СТГ; Донецькій області, Покровський район, Удачненська СТГ; Дніпропетровській області, Синельниківський район, Новопалківська СТГ.

Зазначений строк у своїй сукупності є меншим за необхідних шість місяців, передбачених абзацом другим п.4 Постанови №153, для виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень.

Окрім того, суд зазначає, що позивачу не належить виплачувати також одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень у зв`язку із наявністю у нього поранення, одержаного під час захисту Вітчизни, оскільки абзац четвертий п.4 Постанови №153 передбачає, що на таку виплату має право військовослужбовець, який отримав поранення станом на дату набрання чинності цією постановою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав поранення 07.08.2025 року, тобто, після набрання чинності Постановою №153.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що позовні вимоги з приводу зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови №153, є безпідставними та необгрунтованими.

Як наслідок, у їх задоволенні належить відмовити.

Судом не беруться також інші посилання позивача та відповідача, з огляду на встановлені обставини.

При цьому, суд, звертає увагу, що позивач, у відповідності до абзацу третього п.4 Постанови №153, набув право на виплату йому винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Враховуючи обставину, що позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, отримав поранення, суд вважає за необхідне, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбачену пунктом 4 Постанови №153, пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), передбаченої абзацом третім пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), передбаченої абзацом третім пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович